Постанова № 70193388, 31.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року Справа № 923/87/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017у справі№ 923/87/17 Господарського судуХерсонської областіза позовомЖитлово-будівельного кооперативу "Нове місто"до- Головного територіального управління юстиції у Херсонській області; - Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Волкодав Валентини Геронтієвниза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів- Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд"; - Житлово-будівельний кооператив "Потьомкінський"провизнання нечинними рішень державного реєстратора, скасування запису в ЄДРРП, визнання нечинним рішення приватного нотаріуса за участю представників: позивачаКеба О.В. - адвокат, дог. від 27.10.17відповідачівне з'явилисьтретіх осіб- Мацарський П.О. - керівник Казанцева С.А. - адвокат, дог. від 27.10.17 - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Нове місто" звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та до Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Волкодав Валентини Геронтієвни про: визнання нечинним рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області від 23.02.2016 № 28400599 Шейхудінова Юрія Миколайовича; скасування запису в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення речового права № 10912317 від 23.02.2016, внесеного на підставі рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області № 28400599 від 23.02.2016 Шейхудінова Юрія Миколайовича; визнання нечинним рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області від 04.03.2016 № 28603403 Шейхудінова Юрія Миколайовича; визнання нечинним рішення приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області Волкодав Валентини Геронтіївни від 08.04.2016 індексний номер: 29171934. Позивач зазначав, що на підставі рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Херсонської області Шейхудінова Юрія Миколайовича внесені відомості до державного реєстру речових прав про припинення речового права користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі договору суборенди земельної ділянки, однак при прийнятті спірного рішення державний реєстратор не пересвідчився в наявності підстав для його прийняття; позивач вважає договір суборенди є чинним, оскільки не отримував будь-яких повідомлень про його припинення; позов обґрунтовано приписами статті 19 Конституції України, статей 11, 651, 654 Цивільного кодексу України, статей 2, 6, 10, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Головне територіальне управління юстиції у Херсонської області у відзиві на касаційну скаргу зазначило, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону № 834-VIII від 26.11.2015) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1395-р "Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", 30 квітня 2016 року завершився перехідний період для децентралізації владних повноважень у сфері державної реєстрації нерухомості; з 01 травня 2016 року припинено надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно територіальними органами юстиції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" проти позову заперечило з тих підстав, що договір суборенди, на підставі якого за позивачем було зареєстровано речове право користування земельною ділянкою, є розірваним на вимогу орендодавця, а, відтак, дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про припинення речового права відповідали вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, товариство надавало клопотання про припинення провадження у справі, вважаючи, що цей спір відноситься до публічно-правових та повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, при цьому існує рішення іншого уповноваженого органу - Комісії в сфері державної реєстрації, яким відмовлено у задоволенні скарг позивача на рішення державного реєстратора Шейхудінова Юрія Миколайовича.

Житлово-будівельний кооператив "Потьомкінський" у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивача було належним чином повідомлено про розірвання договору суборенди від 20.08.2015, що підтверджується належними доказами про надіслання повідомлення та отримання його позивачем; крім того, позивач не довів наявність порушеного права спірними рішеннями, оскільки станом на день розгляду спору відповідна земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем на підставі договору суборенди від 11.04.2016, укладеному Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" та Житлово-будівельним кооперативом "Нове місто".

Приватний нотаріус Волкодав Валентина Геронтієвна надавала клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи, що спір не підвідомчий господарському суду та має бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.04.2017 (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено; визнано нечинним рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області від 23.02.2016 № 28400599 Шейхудінова Юрія Миколайовича; скасовано запис в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення речового права № 10912317 від 23.02.2016, внесеного на підставі рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області від 23.02.2016 № 28400599 Шейхудінова Юрія Миколайовича; визнано нечинним рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області від 04.03.2016 № 28603403 Шейхудінова Юрія Миколайовича; визнано нечинним рішення приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області Волкодав Валентини Геронтіївни від 08.04.2016 індексний номер: 29171934.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 (судді: Філінюк І.Г. - головуючий, Лавриненко Л.В., Лашина В.В.) перевірене судове рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неврахування фактичних обставин справи та помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Заявник зазначає, що він як орендодавець належним чином, у відповідності до умов договору повідомив позивача про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 20.08.2015, у зв'язку з чим державний реєстратор у відповідності до норм діючого законодавства правомірно вніс запис в Єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно про припинення речового права № 10912317 від 23.02.2016, внесеного на підставі рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, а також вчинені всі наступні записи державним реєстратором Шейхудіновим Ю.М. та приватним нотаріусом ХМНО Волкодав В.Г., права позивача спірними рішеннями не порушені.

Відповідачі та третя особа-2 правом на участь у судовому засідання не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримали. Також від Товариства надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду.

Позивач заперечив проти задоволення касаційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 20.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" та Житлово-будівельний кооператив "Нове місто" уклали договір суборенди земельної ділянки загальною площею 0,2130 га, за адресою м. Херсон, проспект Ушакова, 62-а, кадастровий номер: 6510136900:01:001:1124, строком до 29 липня 2020 року та 20.08.2015 проведена державна реєстрація прав суборенди наведеної вище земельної ділянки в Єдиному державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

Пунктами 8.2 та 8.3 договору суборенди земельної ділянки від 20.08.2015 сторони погодили умову, що цей договір підлягає односторонньому розірванню на вимогу однієї із сторін, яка зобов'язується письмово попередити про це іншу сторону за 10 календарних днів до бажаної дати розірвання. У разі настання таких обставин Орендар зобов'язується передати Орендодавцю об'єкт оренди за актом приймання-передачі та здійснити оплату орендної плати за фактичний час використання земельної ділянки; дія договору припиняється, зокрема на вимогу однієї із сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд", як орендодавець, скористалося таким правом та направив повідомлення-вимогу за № 12/11-02/16 від 11.02.2016 на адресу позивача, який 12.02.2016 отримав цю кореспонденцію, що підтверджується копією такого листа, копією рекомендованого повідомлення 7300329298000 про вручення поштового відправлення 7300329503487 та листом Херсонської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 18.02.2016 за № 45-вих., відповідно до змісту якого зазначену кореспонденцію Казанцева С.А., як уповноважена особа позивача, отримала саме 12.02.2016.

На підставі рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Херсонської області Шейхудінова Юрія Миколайовича від 23.02.2016 № 28400599 внесено відомості до державного реєстру речових прав про припинення речового права користування земельною ділянкою, що виникло на підставі договору суборенди земельної ділянки, укладеного 20 серпня 2015 року ТОВ та ЖБК, що підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.09.2016 номер: 67831911.

Суди встановили, що рішення про припинення речових прав позивача було прийнято на підставі заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" Мацарського П.О. у зв'язку з припиненням договору суборенди земельної ділянки від 20.08.2015; до заяви було додано, зокрема, повідомлення-вимогу орендодавця про розірвання договору оренди, а також докази її надіслання орендарю, а саме копію рекомендованого повідомлення 7300329298000 про вручення поштового відправлення 7300329503487 та лист Херсонської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 18.02.2016 за № 45-вих. про вручення поштових відправлення № 7300329503495 та 7300329503487 уповноваженій особі ЖБК "Нове місто".

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" та Житлово-будівельний кооператив "Потьомкінський" уклали договір суборенди цієї ж земельної ділянки № б/н від 04.03.2016, на підставі якого державний реєстратор Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області Шейхудінов Юрій Миколайович провів державну реєстрацію речових прав за ЖБК " Потьомкінський"; на підставі договору від 07.04.2016 про розірвання договору суборенди від 04.03.2016, рішенням приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області Волкодав Валентини Геронтіївни від 08.04.2016 вказані речові права були припинені, відповідно позивач також заявив вимогу про визнання нечинним рішення державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, Херсонської області від 04.03.2016 №28603403 Шейхудінова Юрія Миколайовича; визнання нечинним рішення приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу, Херсонської області Волкодав Валентини Геронтіївни від 08.04.2016 індексний номер: 29171934.

Позивач, вважаючи, що договір суборенди земельної ділянки від 20.08.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" та Житлово-будівельним кооперативом "Нове місто" сторонами розірвано не було, просив визнати, дії державного реєстратора незаконними, вказуючи, що державний реєстратор, здійснюючи реєстраційні дії, мав перевірити наявність документів, на підставі котрих можна встановити припинення речових прав у позивача, а, відтак, у державного реєстратора не було підстав для прийняття рішення про припинення речових прав позивача на земельну ділянку.

Розглядаючи спір, суди попередніх інстанцій зазначили, що матеріали справи не містять доказів повернення об'єкта суборенди та вимог про його повернення; подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" докази не підтверджують, що за відправленням 7300329503487 Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" направило позивачеві саме повідомлення-вимогу про дострокове розірвання договору суборенди від 20.08.2015, оскільки відправлення направлялось рекомендованим листом без складання опису вкладень; в той час, як слід було здійснити направлення цінним листом з описом відповідно до пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270, щоб усунути можливі спори щодо висновку про розірвання договору від 20.08.2015, факту дострокового розірвання договору суборенди земельної ділянки від 20.08.2015 в лютому 2016 року в односторонньому порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" не довело; приймаючи спірне рішення від 23.02.2016, державний реєстратор мав дослідити та прийняти до уваги ці обставини у межах своїх повноважень, визначених статтями 10, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Дійшовши висновку, що надані державному реєстратору документи не могли підтверджувати припинення речового права, суди вказали, що рішення від 23.02.2016 та здійснена в подальшому державна реєстрація припинення речового права позивача підлягає скасуванню.

Також суди встановили, що рішенням державного реєстратора Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Херсонської області від 04.03.2016 №28603403 Шейхудінова Юрія Миколайовича була вчинена реєстраційна дія щодо реєстрації речових прав суборенди щодо земельної ділянки 6510136900:016001:1124 за Житлово-будівельним кооперативом "Потьомкінський" на підставі договору суборенди земельної ділянки від 04.03.2016, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" та Житлово-будівельним кооперативом "Потьомкінський"; за змістом реєстраційної справи реєстрація була здійснена на підставі звернення Мацарського П.О. - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" від 04.03.2016.

Суди з'ясували, що договір суборенди та акт приймання-передачі земельної ділянки з боку Житлово-будівельного кооперативу "Потьомкінський" підписано представником ОСОБА_11, яка діє на підставі довіреності від 04.03.2016, яка держаному реєстратору не надавалась та, відповідно, ним не перевірялись повноваження ОСОБА_11 щодо підписання зазначеного договору та отримання земельної ділянки у суборенду.

За змістом пункту 4 протоколу № 1 установчих зборів Житлово-будівельного кооперативу "Потьомкінський" від 03.03.2016 головою житлово-будівельного кооперативу був обраний Мацарський П.О., який мав би підписати договір або видати довіреність іншій особі на право підпису. Саме Мацарський П.О. є також керівником іншої сторони договору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд".

Повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" щодо розпорядження майном та активами товариства обмежені пунктом 7.3.6 Статуту товариства, за змістом якого директор має такі права та обов'язки: зокрема, видавати доручення від імені Товариства, управляти та розпоряджатися активами, майном, коштами Товариства, у тому числі грошовими коштами, але у відповідності з рішеннями Загальних зборів Засновників.

Рішення Загальних зборів Засновників щодо розірвання договору суборенди, а також передачі в суборенду земельної ділянки іншій особі в матеріалах справи відсутні.

Відтак, суди, вказавши, що при здійсненні реєстраційних дій, підлягають перевірці повноваження осіб, які підписали правочин (договір) щодо зміни, припинення чи виникнення прав, які підлягають реєстрації, дійшли висновку, що, не перевіривши повноваження представника ЖБК "Потьомкінський" та ТОВ "Херсонміськбуд" щодо повноважень на право підпису договору суборенди, державний реєстратор порушив статтю 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провівши державну реєстрацію речових прав суборенди за ЖБК "Потьомкінський" без достатніх правових підстав, та, відповідно задовольнили позов у цій частині.

Судова колегія констатує, що за змістом статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України; господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов, як участь у спорі відповідних суб'єктів, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

За змістом статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються цивільні відносини, тобто, відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що й визначає правовий статус та відносини сторін, у яких існує спір про право в цивільних відносинах.

Поза тим, самими попередніми судовими інстанціями встановлено, що дії відповідача, у яких позивач вбачає невизнання свого права, вчинено на виконання функцій, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у відповідній редакції), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; за частиною 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, здійснюючи відповідні функції з державної реєстрації прав, орган державної реєстрації прав не перебував з позивачем у відносинах, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності щодо спірного права оренди земельних ділянок, а, відтак, не міг не визнавати чи оспорювати права позивача в розумінні статті 15 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, правовідносини, які є публічно-правовими належать до юрисдикції адміністративних судів. Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої Кодексу адміністративного судочинства).

Отже, визначальним принципом здійснення правосуддя в господарських судах є принцип змагальності сторін та наявність спору про право, в той час як визначальним принципом адміністративного судочинства є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі та обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Водночас, за змістом статті 1, 5, 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди землі на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі; за частиною першою статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки є право, засноване на договорі. Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено правила, за яким право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього права, його оформлення відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Тобто, з наведених вище норм вбачається, що право виникає (змінюється, припиняється) після державної реєстрації, однак, на підставі договору чи відповідних правочинів

Відповідно до вимог частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною другою вказаної статті Кодексу встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За статтею 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Як вже зазначалось, за змістом статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи, якщо спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правових угод, тобто наявності спору про право.

Відповідно господарські суди розглядають вчинені реєстраційні дії в межах спору про право не в зв'язку з формальними порушеннями вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", допущеними при здійсненні реєстраційних дій, а з метою приведення цих дій та записів у реєстрах у відповідність до встановлених ними прав суб'єктів спору про право

Як вбачається з позовної заяви та змісту судових рішень, позовні вимоги у цій справі та висновки судів ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме проведення державної реєстрації припинення права оренди за відсутності відповідних документів та з порушеннями чинного законодавства.

Разом з тим, суди не врахували характеру спірних правовідносин і зміст правових вимог, а тому не визначили належне та повне коло осіб, які є сторонами саме відповідного спору про право, спір щодо цих осіб суди не вирішували.

Слід відзначити, що посилання суду на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України щодо неоднакового застосування частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеного не спростовує, натомість рішенням Європейського суду з прав людини від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" (на яке містять посилання зазначені постанови) вказано, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; отже, наведені правові позиції мають бути враховані в контексті спірних правовідносин у сукупності з дотриманням положень відповідного процесуального закону.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду відповідно до поданої касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, внаслідок чого їх висновки щодо розгляду позову та апеляційної скарги не є законними та обґрунтованими.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі № 923/87/17 Господарського суду Херсонської області та рішення Господарського суду Херсонської області від 13.04.2017 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова