Постанова № 70192416, 13.10.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6713/17

№ провадження 2-а/646/181/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.17 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Сорока О.П., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1, визнати протиправним та скасувати Рішення від 13.05.2017 року Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зарахуванні стажу до пільгового, зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 з 01.03.2017 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 в розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 20.05.2002р. по 04.07.2008р. електрозварника ручного зварювання в арматурному цеху Структурного підрозділу «Харківського заводу залізобетонних конструкцій» Південної залізниці, та з 15.07.2008р. по 09.03.2017р. електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах в ПАТ «Світло шахтаря», та здійснити відповідні виплати. В обґрунтування позову зазначив, 10.03.2017 року він звернувся до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішенням Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 13.05.2017р. йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком №2 відповідно до ст.13 пункту «б» Закону

України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком 2-12 років 06 місяців, пільговий стаж за наданими документами складає 11 років 06 місяців 05 днів, підставою для відмови стало те, що за наданими позивачем документами про стаж та атестацію робочих місць пільговий стаж за списком №2 склав 11 років 06 місяців 05 днів, період роботи з 20.05.2002р. по 30.12.2004р. не зараховано в пільговий стаж, оскільки згідно наданого переліку атестованих робочих місць до наказу №188 від 30.07.1999р. по структурному підрозділу «Харківський завод залізобетонних конструкцій» Південної залізниці атестація робочого місця електрозварника ручного зварювання в арматурному цеху, де працював позивач не підтверджена. Позивач вказує, що не погоджується з вказаним рішенням, оскільки місце його роботи було атестоване, а тому він має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що вважає рішення управління від 13.05.2017 року законним, оскільки пільговий стаж ОСОБА_1 за наданими управлінню документам складає 11 років 06 місяців 05 днів, замість необхідних 12 років 06 місяців, а тому права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_1 не має.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем та третьою особою заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Харкова від 13.05.2017 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в

призначенні пенсії за віком за Списком №2 відповідно до ст.13 пункту «б» Закону

України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового

стажу за Списком №2-12 років 06 місяців. Пільговий стаж ОСОБА_1 за

наданими документами складає 11 років 06 місяців 05 днів. Підставою для відмови стало те, що за наданими ОСОБА_1 документами про стаж та атестацію робочих місць пільговий стаж за списком №2 склав 11 років 06 місяців

05 днів. Період роботи з 20.05.2002 року по 30.12.2004 року не зараховано в пільговий стаж, оскільки згідно наданого переліку атестованих робочих місць до наказу №188 від

30.07.1999 року по структурному підрозділу «Харківський завод залізобетонних конструкцій» Південної залізниці атестація робочого місця електрозварника ручного зварювання в арматурному цеху, де працював ОСОБА_1, не підтверджена.

Відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових

умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників,

затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих

місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не

не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність з 24.09.1979 року, в період з 16.05.2001 року по 17.17.2002 року проходив навчання за професією електрогазозварювальник в Харківському професійному технічному училищі №14. В період з 20.05.2002 року по 04.07.2008 року ОСОБА_1 працював на посаді електрогазозварювальника в арматурному цеху Структурного підрозділу «Харківський завод залізобетонних конструкцій» Південної залізниці. З 15.07.2008 року по теперішній час ОСОБА_1 працює на посаді електрозварювальником на автоматичних та напівавтоматичних машинах в ПАТ «Світло шахтаря» (до 05.12.2011 р. ПАТ «Світло шахтаря»).

Згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорії працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Згідно роз'яснень Міністерства юстиції України від 22.07.2011 року "Порядок застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до розділу XXXIII, загальні професії Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від II березня 1994 року №162, до професій, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, належить електрозварники ручного зварювання (код 23200000-19906).

Як вбачається з довідки №02-02/383 від 06.03.2017 року виданої Виробничим підрозділом «Безлюдівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» Регіональної філії «Південна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_1, працював повний робочий день у структурному підрозділі «Харківський завод залізобетонних конструкцій» Південної залізниці.

В період з 20.05.2002 року по 04.07.2008 року позивач виконував роботи за професією - електрозварник ручного зварювання. Робоче місце зі шкідливими умовами праці №15, що передбачено Списком 2 розділі XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА) п.33 код професії по КП ДК 003-2005, підстава Постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року, стаж роботи за професією 06 років 01 місяць 14 днів.

30.07.1999 року на підставі наказу №188 директора Структурного підрозділу «Харківський завод залізобетонних конструкцій» Південної залізниці було затверджено наданий атестаційною комісією, на підставі проведеної атестації, переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівників, яким підтверджено право на пільги і компенсації, в т.ч. електрозварювальника ручного зварювання (код 23200000-19906) ЖБЦ №2.

Згідно довідки №02-02/521 від 07.04.2017 року, виданої Виробничим підрозділом «Безлюдівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» Регіональної філії «Південна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 розділі XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА) п.33 код професії по КП ДК 003-2005, згідно наказу №125 від 29.04.1999 на підприємстві була проведена первинна атестація. Також в довідки зазначено уточнення: ЖБЦ №2 - це арматурна дільниця цеху залізобетонного виробництва (ЖБЦ №1 - це формувальна дільниця цеху залізобетонного виробництва).

Як вбачається з довідки №02-02/604 від 07.04.2017р., виданої Виробничим підрозділом «Безлюдівське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» Регіональної філії «Південна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», документальної можливості підтвердити, що атестація проведена згідно наказу №188 від 30.07.1999 року у дільниці ЖБЦ №2 розповсюджується на арматурний цех та діє на працівників даного цеху, немає.

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків, як тепер так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою п.4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відповідно до п.п. 4.2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 підприємств, робіт, професій, посад і показників при нарахуванні стажу роботи, які дають право на пенсію за віком на льотних умовах, а саме: результати атестації (які проведені вперше і в послідуючому) застосовуються при нарахуванні стажу, який дає право на пенсію за віком на льотних умовах, на протязі 5 років після затвердження її результатів, при умові, якщо на протязі цього часу на даному підприємстві не змінювалися корінним чином умови і характер праці ( підприємство, праця, робоче місце), яке дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 працював в арматурній дільниці, яка фактично була дільницею ЖБЦ №2, та його робоче місце було атестоване, а тому він має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 розділу XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА) п.33 код професії по КП ДК 003-2005.

Статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

У відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 та частина перша статті 8 Основного Закону України).

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності». Складовою верховенства права є правова визначеність, яка, зокрема, знаходить свій вияв у принципі законних (легітимних) очікувань.

Європейський суд з прав людини у справі Івонн Ван Дайн проти Міністерства внутрішніх справ (Yvonne Van Duyn v. Home Office 04.12.1974) висловив правову позицію, за якою принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, ця держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.01.2012 року №3-рп/2012 наголосив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною першою ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1.

Скасувати Рішення від 13.05.2017 року Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зарахуванні стажу до пільгового.

Зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 з 01.03.2017 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 в розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 20.05.2002 року по 04.07.2008 року електрозварника ручного зварювання в арматурному цеху Структурного підрозділу «Харківського заводу залізобетонних конструкцій» Південної залізниці, та з 15.07.2008 року по 09.03.2017 року електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах в ПАТ «Світло шахтаря», та здійснити відповідні виплати.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова на користь ОСОБА_1 (ід.н.НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 640, 00 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя І.І.Теслікова