Рішення № 70189941, 08.11.2017, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1487/17

08 листопада 2017 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого- судді - Грещука Р.П.

секретаря - Шпитко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа: Надвірнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

21.07.2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Надвірнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про звільнення майна з -під арешту.

Просить суд звільнити нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1, а саме: квартиру загальною площею 44,9 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з-під арештів, накладених державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.05.2009 року, виконавче провадження №12782152, номер запису про обтяження 8715532 від 14.05.2009 року; державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.05.2011 року, виконавче провадження №26507717, номер запису про обтяження 11176748 від 17.05.2011 року. Заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ "Приватбанк" права іпотекодержателя щодо даної квартири , а також стягнути з ОСОБА_1 в їх користь судові витрати по справі.

В судове засідання представник ПАТ КБ «Приват Банк» не прибув, натомість на адресу суду банк направив заяву в якій просить суд розглянути справу у відсутність свого представника та задоволити позовні вимоги, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не прибула. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом заздалегідь та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи - Надвірнянського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання також не зявився, однак начальник Надвірнянського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без їх участі.

Сторони, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається по останньому відомому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Зі згоди представника позивача, суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, взявши до уваги доводи позовної заяви, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.56, 60 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, зясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ПАТ КБ «Приват Банк» з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Із змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні встановлено, що 26.09.2005 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк») було укладено кредитний договір № ІFN0GК00640020, відповідно до умов якого позичальнику був наданий кредит у розмірі 10990,00 доларів США в обмін на зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати передбачених кредитним договором платежів.

В забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, 26.09.2005 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки б/н. Згідно із п. 7 договору іпотеки, в забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 44,9 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.5, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Згідно Інструкції «Про проведення виконавчих дій» №74/5 від 15.12.1999 року, на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями, відповідно до Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

26.09.2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням договору іпотеки була накладена заборона відчуження предмету іпотеки.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.06.2012 року задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк" та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 44,9 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом його продажу будь-якій особі від імені іпотекодавця.

На теперішній час ПАТ КБ "Приватбанк" позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки згідно вищезгаданого рішення суду, оскільки цьому перешкоджають арешти накладені органами державної виконавчої служби на майно іпотекодавця.

В даному випадку договір іпотеки був укладений, як зазначено вище, - 26.09.2005 року і відразу була накладена заборона відчуження предмету іпотеки.

Враховуючи наведене, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки на користь стягувачів, які не є іпотекодержателями.

Згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення з-під арешту.

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставного майна з-під арешту.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису» за правилами встановленими для розгляду позовів про виключення майна з акту опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним, і, відповідачами в справі суд притягує боржника, як особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Згідно ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна предявляються за місцезнаходженням майна (виключна підсудність).

Дані обставини не спростовані відповідачем та третьою особою.

Тому, суд, враховуючи вищенаведене, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та оцінюючи їх в сукупності, приходить до висновку про можливість зняття арешту з майна, що належить на праві власності ОСОБА_1, саме: квартиру загальною площею 44,9 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в звязку з чим позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає до задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» слід стягнути 4000 грн. сплаченого судового збору.

На підставі ст. ст. 572, 574, 585, 590 ЦК України ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.3, 15, 60, 208, 209, 213- 215, 218, 224-228 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - задоволити.

Звільнити нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1, а саме: квартиру загальною площею 44,9 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з-під арештів, накладених державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.05.2009 року, виконавче провадження №12782152, номер запису про обтяження 8715532 від 14.05.2009 року; державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.05.2011 року, виконавче провадження №26507717, номер запису про обтяження 11176748 від 17.05.2011 року.

Заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ "Приватбанк" права іпотекодержателя щодо квартири загальною площею 44,9 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299 - 4000 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 13.11.2017 року.