Ухвала суду № 70187558, 13.11.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/18162/17

Провадження №2/200/4237/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровську Шевцова Т.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Разом з позовом позивачами подано заяву про забезпечення позову, відповідно якої просять накласти арешт та заборонити будь-яким особам в будь-який спосіб відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Заява обґрунтована тим, що відповідач при вступі у спадщину, які відкрилась після смерті чоловіка позивача ОСОБА_5, приховала від нотаріуса коло осіб, які є спадкодавцями померлого, а саме, що позивач, як дружина померлого та син померлого – малолітній ОСОБА_2 являються спадкоємцями першої черги за законом. Внаслідок цього, відповідач протиправно одноособово заволоділа спадковим майном та може в будь-який час ним розпорядитись, отримавши повістку в цій справі. У випадку невжиття заходів забезпечення позову та при відчуженні квартири відповідачем, позивачі змушені будуть позиватись на третіх осіб з приводу витребування майна з чужого незаконного володіння, що ускладнить виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Cуд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову відповідно до ст.152 ЦПК України встановлюються такі: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно ч.6 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи предмет спору, а також, приймаючи до уваги, що згідно норм чинного цивільного законодавства власник майна є вільним у розпорядженні майном, при відсутності заборон, має можливість у будь-який час та в будь-який спосіб відчужити спірну квартиру, суд вважає доцільним вжити заборону на відчуження спірної квартири.

В частині накладення арешту на спірну квартиру суд вважає заяву необґрунтованою, оскільки арешт на квартиру не є співмірним пред’явленим вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву позивачів про забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Стягувачем за цим виконавчим документом є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, проживає: м.Дніпро, ж/м Тополя-1, буд.11 кв.10.

Боржником за цим виконавчим документом є ОСОБА_6, дата народження та іпн якої суду не відомі, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позові – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред’явлення ухвали до виконання 3 роки, до 06.11.2020 року.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня винесення ухвали.

Апеляційна скарга повинна бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Т.В.Шевцова