Постанова № 70187038, 09.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 р. м.ОдесаСправа № 814/509/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П.суддів Стас Л.В. Турецької І.О.за участю: секретаряСтефанцевої Ю.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року по справі за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" до Офісу великих платників ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 16.03.2016 року№ 0000104100, яким до Підприємства застосовано штрафні санкції в розмірі 107 057,76 грн. за затримку реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є наслідком протиправного невиконання податковим органом Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 №569, а відтак, Підприємство не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні спору не дав належної правової оцінки доводам позивача щодо відсутності вини Підприємства у несвоєчасній реєстрації податкових накладних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року, у тому числі перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено Акт № 8/28-08-47-40/31448144 від 19.02.2016 року.

Зазначеною перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що Підприємством несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 949 788, 38 грн.

За результатами перевірки відповідачем 16 березня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000104100, яким до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 107 057 грн. 76 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виписка податкової накладної та її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом термін є обов'язком платника податку і норми податкового законодавства не містять виключень стосовно звільнення від відповідальності, податковий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції.

Проте колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, з огляду на наступне.

Законом України від 16 липня 2015 року № 643-УІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон № 643), який набрав чинності 29.07.2015, внесені зміни, зокрема, до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню».

За результатами цих змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку зі змінами, внесеними у Податковий кодекс України, позивач зареєстрований у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість та Державною казначейською службою України йому автоматично відкрито електронний рахунок за № 37517000062856, з якого відбувається сплата вказаного податку до бюджету.

У 2015 році Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" отримано субвенцію з державного бюджету у загальній сумі 9 062 442,27 грн. згідно договору від 02.12.2015 року № 24 "Про організацію взаєморозрахунків", укладеного між позивачем, Головним управлінням Державної казначейської служби, Департаментами фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації та Миколаївською міською радою.

Вказана сума направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується випискою по рахунку від 16.12.2015р. та платіжним дорученням №30 від 16.12.2015року, однак вона не була зарахована на електронний рахунок, що спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачам послуг у грудні 2015 року.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 року у справі №814/751/16, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо зменшення суми наявного залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, згідно Коригуючіх реєстрів типу 8 від 18.01.2016 року, зобов'язано Державну казначейську службу України зменшити суму наявного залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" згідно Коригуючх реєстрів типу 8 від 18.01.2016р., не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомити про це Державну фіскальну службу України.

Колегія суддів вважає, що встановлені вищенаведеним судовим рішенням обставини підтверджують факт відсутності вини позивача у порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі, а відтак, останній не може нести відповідальності за таке порушення.

При цьому судова колегія не може визнати обґрунтованими висновок суду першої інстанції та доводи ДФС про те, що в даному випадку Підприємство мало обов'язок перерахувати необхідні кошти на електронний рахунок з інших джерел та вчасно зареєструвати податкові накладні, адже, як зазначалось вище, саме відсутність у постачальників комунальних послуг джерел на погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, стала підставою для отримання цими постачальниками субвенцій з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 року, які зараховуються на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг та мають на меті збільшення реєстраційної суми для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України.

Неотримання постачальником комунальних послуг зазначених коштів з вини суб'єкта владних повноважень, на переконання судової колегії, в жодному випадку не може бути підставою для відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції встановлені всі обставини справи, проте їм надано невірну правову оцінку, що відповідно до положень п.3 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року по справі за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" до Офісу великих платників ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників ДФС від 16.03.2016 року № 0000104100.

Стягнути з Офісу великих платників ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 893 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто три гривні).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О.Турецька.