Ухвала суду № 70186942, 09.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта -Ляшука Є.В.

за участю представника позивача -Бугаєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Лиманської (Комінтернівської) об'єднаної державної податкової інспекції (Миколаївське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" (далі - ПАТ "Одесагаз") звернувся з позовом до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції (Миколаївське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Комінтернівська ОДПІ (Миколаївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області), в якому просив: визнати неправомірними дії Комінтернівської ОДПІ (Миколаївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області щодо невнесення до зворотного боку картки особового рахунку Березівського УЕГГ ПАТ "Одесагаз" відомостей про сплату позивачем прибуткового податку із заробітної плати робітників за травень 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 568 від 06.06.2014 року на суму 3 777,82 грн., податку на доходи фізичних осіб за червень 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 13413 від 19.06.2014 року на суму 3 200,55 гри.; зобов'язати Комінтернівську ОДПІ (Миколаївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку Березівського УЕГГ ПАТ "Одесагаз" відомості про сплату позивачем прибуткового податку із заробітної плати робітників за травень 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 568 від 06.06.2014 року на суму 3777,82 грн., податку на доходи фізичних осіб за червень 2014 року, згідно з платіжним дорученням № 13413 від 19.06.2014 року на суму 3 200,55 грн.; покласти всі судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне. ПАТ "Одесагаз" були надані AT "Єврогазбанк" на виконання платіжні доручення № 568 від 06.06.2014 року на суму 3 777,82 грн, спрямоване на сплату прибуткового податку із заробітної плати робітників за травень 2014 року, та № 13412 від 19.06.2014 року на суму 8730,39 грн., спрямоване на сплату податку на доходи фізичних осіб за червень 2014 року.

Згідно відміток AT "Єврогазбанк" вказані платіжні доручення прийняті до виконання.

В червні 2014 року ПАТ "Одесагаз" повідомило Комінтернівську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про сплату грошових зобов'язань згідно платіжних доручень.

З вини банку платіжні доручення не були виконані, оскільки AT "Єврогазбанк" у липні 2014 року було визнано неплатоспроможним і в ньому було введено тимчасову адміністрацію. Позивач зазначає, що з липня 2014 року посадові особи Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області почали обліковувати за ПАТ "Одесагаз" податковий борг, а також самовільно зараховувати наступні платежі в рахунок цього боргу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року - позов задоволено частково.

Зобов'язано Лиманську (Комінтернівську) об'єднану державну податкову інспекцію (Миколаївське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку Березівського управління експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" відомості про сплату прибуткового податку із заробітної плати робітників за травень 2014 року згідно з платіжним дорученням № 568 від 06.06.2014 року на суму 3 777,18 грн. та податку на доходи фізичних осіб за червень 2014 року згідно з платіжним дорученням № 13413 від 19.06.2014 року на суму 3 200,55 грн.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовлено.

В апеляційній скарзі, Лиманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 12 липня 2017 року -скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Одесагаз" є платником податків і зборів, передбачених ПК України.

Судом встановлено, що ПАТ "Одесагаз" подало до АТ "Єврогазбанк" платіжні доручення № 568 від 06.06.2014 року на суму 3777,18 грн. спрямоване на сплату податку на доходи фізичних осіб за травень 2014 року та № 13413 від 19.06.2014 року на суму 3200,55 грн. спрямоване на сплату податку на доходи фізичних осіб за червень 2014 року.

Згідно відміток АТ "Єврогазбанк", вказані платіжні доручення прийняті ним до виконання 06.06.2014 року та 19.06.2014 року відповідно.

Заявами від 20.06.2014 року № 195 та від 26.06.2014 року № 125, які відповідач отримав 20.06.2014 року та 27.06.2014 року відповідно, позивач повідомив контролюючий орган про надання платіжних доручень № 568 від 06.06.2014 року та № 13413 від 19.06.2014 року до АТ "Єврогазбанк" на перерахування податкових платежів до бюджету, але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. До заяв було додано копії відповідних платіжних документів.

12.02.2016 року ПАТ "Одесагаз" листом звернулося до відповідача, в якому позивач повторно повідомив про надання зазначених вище платіжних доручень на перерахування платежів до бюджету та про неперерахування з вини банку зазначених платежів до бюджету. ПАТ "Одесагаз" просило внести до зворотнього боку картки особового рахунку Березівського УЕГГ ПАТ "Одесагаз" відомості про сплату суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3777,18 грн. та 3200,55 грн. та списати з карток Березівського УЕГГ ПАТ "Одесагаз" нараховані штрафні санкції та пені, які виникли з вини АТ "Єврогазбанк".

Судом також встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року № 424 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасової адміністрації строком на 3 місяці по 17.10.2014 року.

Відповідно до положень п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Приписами п.1.24, п.1.29 ст.1, п.8.1 ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п.1.24 ст.1). Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1). Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (ст. 8).

Положенням п.22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідальність банків при здійсненні переказу передбачена приписами ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 липня 2012 року по справі № К-4342/10 зазначив, що "... проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Крім того, аналіз змісту Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" також дає підстави для висновку про те, що виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку".

На платіжних дорученнях, наданих позивачем, наявна відмітка банку "одержано банком" та відсутні будь-які ознаки того, що банком повернуто дані платіжні доручення без виконання.

Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 129.6 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З припису зазначеної статті вбачається, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Як було зазначено вище, ПАТ "Одесагаз" подало до обслуговуючого банку належним чином оформлені платіжні доручення, банком вони були прийняті до виконання, проте платежі своєчасно не були перераховані на рахунок Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції (Миколаївське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області.

Отже, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкових зобов'язань.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з думкою суду, що факт направлення позивачем до банку зазначених платіжних доручень свідчить про виконання ним обов'язку, покладеного приписами ст.67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На момент виникнення спірних правовідносин механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, був визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994 (втратив чинність 10.06.2016 року).

Згідно з п.3 розділу І цього Порядку інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Приписами п.4 розділу І вищевказаного Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

Зі змісту п.1 розділу ІІ Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.

Пунктом 1 розділу IV Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199. Органи Міндоходів України щоденно одержують від уповноваженого банку відповідно до укладених договорів зведену інформацію про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку - дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Згідно з п.3 розділу V Порядку погашення податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами і в цьому пункті відсутнє посилання на додаткове отримання будь-яких відомостей від органів Державної казначейської служби України.

Відповідно до п.11 розділу II Порядку форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Згідно п.13 розділу II Порядку занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться саме структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Таким чином, з огляду на вищевикладені норми, не повинна вважатися податковим боргом сума платіжного доручення, спрямованого на сплату відповідних платежів, шляхом проведення зменшення нарахувань у зворотному боці картки особового рахунку ПАТ "Одесагаз" у розрізі даних сум.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що відповідно до ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок, а також згідно з ч.5 ст.78 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

На час розгляду справи організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 року.

Вказаним Порядком визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями (п.1 р.ІІІ).

Після розміщення на відповідному сервері для завантаження інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файлу @B та відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім'я органів ДФС, у вигляді технологічного файлу @E інформаційною системою органів ДФС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; нерознесені платежі; виключені з обробки платежі (п.2 р.ІІІ).

Визначення первинних показників документів органів ДФС, відображених в підсистемі, що забезпечує облік платежів, які підлягають перенесенню до ІКП, щодо сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є: відомості органів Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E; подана платниками звітність, в тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу / заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов'язань / сум єдиного внеску); декларація з ПДВ із заявленою сумою від'ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків; скарга (заява) платника податків або ухвала суду про порушення провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов'язань / сум єдиного внеску, визначених органом ДФС; рішення органу ДФС, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов'язання та пені / сума єдиного внеску; рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження); договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийнятих на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення); рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України; рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 97 глави 9 розділу II Податкового кодексу України; рішення про прощення (списання) податкового боргу, прийняте згідно з відповідним законом; рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску; рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС про скасування пені (п.1 р.VI).

Визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв'язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (п.1 р.VII).

Таким чином, з урахуванням зазначеного, оскільки позивач виконав всі необхідні дії щодо своєчасної сплати податків, суд обгрунтовано зобов'язав Комінтернівську ОДПІ (Миколаївське відділення) ГУ ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку Березівського УЕГГ ПАТ "Одесагаз" відомості про сплату прибуткового податку із заробітної плати робітників за травень 2014 року згідно з платіжним дорученням № 568 від 06.06.2014 року на суму 3777,18 грн., податку на доходи фізичних осіб за червень 2014 року згідно з платіжним дорученням № 13413 від 19.06.2014 року на суму 3200,55 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Лиманської (Комінтернівської) об'єднаної державної податкової інспекції (Миколаївське відділення) Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді :