Ухвала суду № 70186898, 07.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,

при секретарі судового засідання - Куціль С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року у справі за її позовом до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Мукачівської міської ради (далі - Виконавчий комітет), в якому просила скасувати постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті (далі - Адміністративна комісія) від 18.08.2017 (далі - Постанова) та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року заявлений позов залишено без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою її оскаржила позивач, яка покликаючись на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу на новий розгляд. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що посилання суду на те, що нею пропущено строк для оскарження Постанови встановлений ст.289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а відповідно і строк звернення до суду є необґрунтованим, з тих підстав, що у встановлений КУпАП строк на вказану Постанову нею подавалась скарга до Виконавчого комітету, яка була розглянута 11.09.2017, а відповідне рішення за результатами розгляду скарги нею отримано 15.09.2017, а тому строк звернення до суду з відповідним позовом нею не пропущений.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, а відтак потрібно застосувати наслідки передбачені ст.100 КАС.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, згідно з ч.1 ст.99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу вимог ч.2 ст.99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із вищенаведеного вбачається, що законодавець чітко передбачив можливість особи в шестимісячний строк оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень в разі порушення таким його прав, свобод та інтересів, а також можливість поновлення такого строку в разі його пропуску з поважних причин.

За змістом ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Необхідно вказати і те, що п.1 ч.1 ст.288 КУпАП педбачена можливість оскарження постанови адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст.289 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Потрібно зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених та наявних доводів.

З матеріалів справи видно, що позивач 22.09.2017 звернулася до суду з позовом про скасування Постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення (а.с.11-13).

Постанова відносно ОСОБА_1 була винесена Адміністративною комісією 18.08.2017. У ній зазначено, що така Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі скарги до Виконавчого комітету або Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області (а.с.16-17).

25.08.2017 (в межах 10-денного строку) апелянт подала скаргу до Виконавчого комітету на Постанову. За результатами розгляду такої скарги рішенням Виконавчого комітету від 11.09.2017 таку було залишено без задоволення, а Постанову без змін (а.с.14-15).

Відповідне рішення позивач отримала 15.09.2017, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку Мукачево-1 (а.с.20).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що пропуск позивачем строку звернення до суду не є і не може бути безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, якщо позивач навів поважні причини такого пропуску.

Більше того, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки поверхнево з'ясував істотні обставини справи, та належним чином не перевірив, коли саме позивач отримала рішення Виконавчого комітету за результатами розгляду її скарги на Постанову.

При цьому, звернення з відповідною скаргою на подібні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності до органу правомочного розглядати такі скарги позасудовим порядком, не перешкоджає особі щодо якої винесено Постанову звернутися до місцевого загального суду як адміністративного суду, в межах встановленого строку з позовом про скасування Постанови.

В силу ч.2 ст.100 КАС, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За п.9 ч.1 ст.155 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Не з'ясованим судом першої інстанції залишились покликання позивача на момент отримання копії рішення Виконавчого комітету. Адже звернення ОСОБА_1 (у встановлений для цього строк) до Виконавчого комітету із скаргою на Постанову і було причиною, що унемоливлювала подання позову до суду про скасування Постанови у строк встановлений ст.289 КУпАП до вирішення вищезазначеної скарги правомочним на це органом позасудовим порядком і відповідно отримання рішення такого органу.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що в суду першої інстанції не було правових підстав для висновку про те, що позивачем пропущено без поважних причин встановлений ст.99 КАС строк для звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч.4 ст.6 КАС, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, чим фактично позбавив її можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив її права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з наведених вище підстав, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлений 13 листопада 2017 року.