Ухвала суду № 70186754, 07.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/9703/17 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі. Ді. Ем" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі. Ді. Ем" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі. Ді. Ем" про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року позов задоволено: стягнуто з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Пі.Ді.Ем» у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь Головного управління ДФС у м. Києві, податковий борг у розмірі 236 472, 15 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить у задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість від 30 серпня 2016 року, 30 листопада 2016 року, 12 грудня 2016 року, в яких відповідачем самостійно визначено суми грошових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету у розмірі 53 327, 00 грн., 10 381, 00 грн. 23 348, 00 грн. відповідно (а.с. 21-26).

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було прийнято податкові повідомлення-рішення:

форми «ПС» від 30 вересня 2016 року № 0013011201, яким до ТОВ «Пі.Ді.Ем» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6 120, 00 грн. за платежем податок на додану вартість;

форми «Н» від 30 вересня 2016 року № 0013021201, яким до ТОВ «Пі.Ді.Ем» застосовано: штраф у розмірі 50 151, 74 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 503 517, 40 грн.; штраф у розмірі 2 410, 23 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 12 051, 15 грн.; штраф у розмірі 2 294, 22 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 7 647, 40 грн. (загальна сума штрафу складає 55 056, 19 грн.) (а.с. 52);

форми «ПС» від 29 листопада 2016 року № 0017021201, яким до ТОВ «Пі.Ді.Ем» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2 040, 00 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с. 41);

форми «ПС» від 22 грудня 2016 року № 0003574029, яким ТОВ «Пі.Ді.Ем» визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 7 000, 00 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування (а.с. 46).

Податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2016 року та 29 листопада 2016 року направлялись на адресу відповідача та були отримані товариством 05 жовтня 2016 року і 05 грудня 2016 року відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 40, 45).

Податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року було отримано уповноваженим представником товариства 22 грудня 2016 року, про що свідчить його підпис на корінці такого рішення (а.с. 46).

Також, ТОВ «Пі.Ді.Ем» до податкового органу було подано декларацію акцизного податку від 12 червня 2017 року, якою відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань за травень 2017 року з ввезених підакцизних товарів, у тому числі із лікеро-горілчаної продукції у розмірі 269 785, 00 грн. (а.с. 27).

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми «Ю» від 14 вересня 2016 року № 7448-17 на суму 53 148, 72 грн., отримана відповідачем 26 жовтня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57).

Згідно наданих податковим органом розрахунків, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 146 804, 27 грн., акцизного податку (лікеро-горілчаної продукції) у розмірі 82 703, 24 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування у розмірі 6 964, 64, що у загальному розмірі складає 236 472, 15 грн. (а.с. 8-20).

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до суду з даним позовом, про стягнення суми боргу у судому порядку.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 58.1, 58.2, 58.3 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Згідно з п. 56.1.статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. статті 56 ПК України)

У відповідності до вимог п. 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Колегія суддів звертає увагу на те, що докази оскарження податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень чи погашення податкового боргу за визначеними зобов'язаннями у загальному розмірі 236 472, 15 грн. в матеріалах справи відсутні. Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувались.

В силу п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, за наявності у платника податків суми узгодженого, але не сплаченого у встановлені строки грошового зобов'язання, контролюючий орган наділений правом здійснити заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення на користь держави коштів, які перебувають у його власності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів сплати вказаних сум податкових зобов'язань, самостійно визначених, на підставі податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги або доказів їх скасування у встановленому порядку матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення користь держави зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195,196, 198, 200, 205, 206, 212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі. Ді. Ем" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 13 листопада 2017 року

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко