Постанова № 70186720, 07.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 751/4619/17 Головуючий у 1-й інстанції: Цибенко І.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року позивач звернувся в Новозаводський районний суд м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2017 року позов задоволено:

визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення;

зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Територіального управління в Чернігівській області Державної судової адміністрації України № 03-36/865/17 від 05.07.2017, починаючи з 04.07.2017, з урахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Указом Президента України № 235/2001 від 05.04.2001 позивач був призначений на посаду судді Деснянського районного суду м. Чернігова строком на 5 років.

Постановою ВРУ № 174-V від 21.09.2006 ОСОБА_2 обрано на посаду судді Деснянського районного суду м. Чернігова безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1884/0/15-17 від 27.06.2017 позивача звільнено з посади судді Деснянського районного м. Чернігова у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 192554 від 20.07.2017 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % грошового утримання судді з 04.07.2017 (а.с. 24). Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача обраховано з врахуванням стажу роботи позивача на посаді судді, що складає 16 років 02 місяці 25 днів.

Позивач звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявами від 17.07.2017 та 18.07.2017 про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90 % та з урахуванням допомоги на оздоровлення, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області від 05.07.2017 № 03-36/865/17, на які отримав відмови, викладені в листах від 20.07.2017 № 1012/02/с-7 та № 1013/02/С-7. В обґрунтування відмов, орган Пенсійного фонду зазначив про відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача (а.с. 9).

Вважаючи протиправною відмову органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно п. 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Пунктом 11 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI у редакції, що буда чинною до 28.03.2015 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 2 ч. 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла на день набрання чинності Законом №2453-VI) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

За визначенням статті 56 Закону України від 5 жовтня 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-XII, в редакції, чинній станом на день набрання чинності Законом № 2453-VI) під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Спірні правовідносини врегульовані також постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (в редакції, чинній станом на день набрання чинності Законом № 2453-VIТаким ), абзацом 2 пункту 3-1 якої було передбачено зарахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.07.2017 № 01-40/19/2017 стаж роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді Деснянського районного суду м. Чернігова Стебліні А.В. становить 30 років 7 місяців та 13 днів (а.с. 25).

Так, позивач у період з 19.05.1983 по 15.08.1985 проходив строкову службу в збройних силах Радянської Армії, з 01.09.1986 по 30.06.1990 навчався в Харківському юридичному інституті за денної формою навчання, з 16.04.1991 по 11.01.1992 працював помічником прокурора Новозаводського району м. Чернігова, з 12.01.1992 по 31.03.1998 помічником прокурора м. Чернігова, з 01.04.1998 по 29.02.2000 - старшим помічником прокурора м. Чернігова, з 01.03.2000 по 30.10.2000 начальником відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Чернігівської області, з 10.04.2001 по 03.07.2017 на посаді судді Деснянського районного суду м. Чернігова ( а.с. 15-23).

Таким чином, законодавством, що діяло на день набрання чинності Законом № 2453-VI було передбачено зарахування зазначених вище, спірних періодів роботи позивача до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, оскільки він був обраний на посаду до набрання чинності цим Законом, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та зобов'язання Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 04.07.2017, з урахуванням фактично виплачених сум.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Територіального управління в Чернігівській області Державної судової адміністрації України № 03-36/865/17 від 05.07.2017, з огляду на таке.

Як зазначалося вище, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07липня 2010 року та згідно норм ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином, поняття суддівської винагороди є комплексним, а перелік зазначених її складових є вичерпним.

Відповідно до положень ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII та ст. 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року, суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Таким чином, законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.

Натомість, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що оскільки з сум матеріальної допомоги був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, остання має враховуватися при обчисленні розміру довічного грошового утримання, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ст.. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Колегія суддів звертає увагу, що врахування цих положень можливе у разі призначення позивачу пенсії, а не довічного грошового утримання.

Порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється зазначеним законом, а чітко визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним і не пов'язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді із сплатою страхових внесків.

Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням допомоги на оздоровлення.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність частково задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Територіального управління в Чернігівській області Державної судової адміністрації України № 03-36/865/17 від 05.07.2017 та ухвалення в цій частині нової постанови, про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - задовольнити частково.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2017 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки Територіального управління в Чернігівській області Державної судової адміністрації України № 03-36/865/17 від 05.07.2017 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2017 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма