Ухвала суду № 70186213, 08.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2017 року м. Київ № 826/14328/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., ознайомившись з матеріалами подання

Головного управління ДФС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕНЕРГОРІШЕННЯ"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕНЕРГОРІШЕННЯ".

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити, зокрема, підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Подання Головного управління ДФС у м. Києві підписано представником ГУ ДФС у м. Києві за довіреністю ОСОБА_1, водночас, вказаний підпис не скріплений печаткою податкового органу.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Оскільки статтею 1833 цього Кодексу не встановлено інше, зазначене правило поширюється і на випадки звернення органу доходів і зборів з відповідним поданням.

За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, Закон України "Про судовий збір" передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Одночасно, Закон України "Про судовий збір" визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Виходячи зі змісту статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, подання є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору.

Суд звертає увагу, що подання органу доходів і зборів не визначено у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір", а органи доходів і зборів не мають пільг щодо сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір".

З таких підстав, Головне управління ДФС у м. Києві зобов'язано додати до подання документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Податковий орган у поданні просить суд відстрочити сплату судового збору, у зв'язку з його майновим станом, водночас, жодних доказів на підтвердження факту відсутності бюджетних асигнувань для сплати судового збору суду надано не було.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження наявності обставин, які б зумовлювали відсутність у податкового органу можливості сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Водночас, заявник не додав до подання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що подання Головного управління ДФС у м. Києві подано без дотримання вимог статті 106 та 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Для виправлення недоліків податковому органу слід надати суду:

- подання підписане уповноваженою особою та скріплено печаткою відповідно до вимог пункту 6 частини третьої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України;

- документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Керуючись статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Повідомити Головному управлінню ДФС у місті Києві про те, що подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕНЕРГОРІШЕННЯ" не відповідає вимогам встановленими статтями 106 та 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Встановити строк до 08 листопада 2017 року до 17 год. 00 хв. для усунення недоліків подання.

4. Попередити Головне управління ДФС у місті Києві про наслідки недотримання вимог суду у встановлений строк, передбачені абзацом другим частини четвертої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно вручити особі, що звернулася із поданням.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвал

Суддя В.В. Аверкова