Постанова № 70186158, 06.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2017 року № 826/1166/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту поліції охорони Національної поліції України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту поліції охорони Національної поліції України (надалі - Відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд: скасувати наказ Департаменту поліції охорони Національної поліції України №10о/с від 03.12.2015 року в частині встановлення стажу служби в поліції, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки полковникові поліції ОСОБА_1 (М-048577), головному інспектору та зобов'язати Департамент поліції охорони Національної поліції України зарахувати до загального стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років полковникові поліції ОСОБА_1 (М-048577), головному інспектору, весь термін перебування на службі в органах податкової міліції з 09 липня 1997 року по 07 січня 2003 року та провести перерахунок та виплату останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем у спірному Наказі від 03.12.2015 року №10о/с встановлений невірний стаж ОСОБА_1, що зумовлює невірний розрахунок для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, що порушує права останнього. Так, зокрема, Позивач наголошує, що Відповідачем помилково не враховано стаж роботи в органах податкової міліції.

Представники Відповідача проти позову заперечували та просили суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на те, що в Наказі від 03.12.2015 року вказаний та встановлений стаж роботи саме в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, а не встановлює вислугу років для призначення пенсії та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Ці поняття не є тотожними та порядок їх обчислення визначається різними нормативно-правовими актами. Отже, на думку Відповідача гарантовані державою права та інтереси Позивача не порушені.

Враховую клопотання представників сторін судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з Наказом УАВС №135 від 30.07.1992 року ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ України.

Відповідно до Наказів УМВС України у Вінницькій області №63о/с від 08.07.1997 року та ДПА України у Вінницькій області №116-о від 17.07.1997 року ОСОБА_1 відряджено у розпорядження Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області та прийнято на службу до податкової поліції ДПА України у Вінницькій області з 09.07.1997 року.

В подальшому з 08.01.2003 року згідно з Наказами ДПА України №1364-о від 23.12.2002 року, ДПА України у Вінницькій області №5-о від 04.01.2003 року, МВС України №521о/с від 30.12.2002 року та ГУМВС України в Київській області №20о/с від 03.02.2003 року Позивач відряджений у розпорядження МВС України та прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України з 08.01.2003 року.

Наказом МВС України №2424о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ та Наказом №1о/с від 07.11.2015 року прийнято на службу до Національної поліції України.

Відповідно до Наказу від 03.12.2015 року №10о/с відповідно до статті 78 Закону України «Про національну поліцію» установлено станом на 07.11.2015 року стаж роботи в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки полковникові поліції ОСОБА_1 (М-048577), головному інспектору - 17 років 09 місяців 07 днів.

Наказом від 14.09.2016 року №214о/с Позивача звільнено з посади головного інспектора Департаменту поліції охорони та переведено до Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» відповідно до статті 65 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно з Наказом Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» 31.10.2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 полковника поліції ОСОБА_1 (0018907), начальника відділу забезпечення охорони.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Закон, що визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII).

Пунктом 2 частини 1 ст. 77 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Відповідно до ст. 78 Закону № 580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Частиною 4 статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Крім того, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Вказаний Закон 2262-ХІІ має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ визначено види пенсійного забезпечення.

Так, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до Розділу II Закону № 2262-ХІІ визначено умови призначення пенсій за вислугу років.

Також відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 №509-XII (чинного на час проходження служби в податковій міліції) (надалі - Закон №509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Статтею 26 Закону України «Про державну податкову службу України» держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".

Відповідно до ст.27 Закон №509-XII форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції та оподаткування їх доходів здійснюються в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 р. №1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" установлено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114. Встановлено поширити на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. №426 (426-2002-п) «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань». Установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (2262-12) особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби крім служби та часу, передбачених зазначеною постановою, до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що стаж служби Позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а тому Відповідачем помилково не включено спірний стаж роботи ОСОБА_1 з 09 липня 1997 року по 07 січня 2003 року в спірному наказі №10о/с від 03.12.2015 року в частині встановлення стажу служби в поліції.

Як наслідок вказані обставини в подальшому призвели до порушення законних прав та інтересів ОСОБА_1 при розрахунку та виплаті останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби та надбавки за вислугу років.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати Наказ Департаменту поліції охорони Національної поліції України №10о/с від 03.12.2015 року в частині встановлення стажу служби в поліції, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки полковникові поліції ОСОБА_1 (М-048577), головному інспектору.

3. Зобов'язати Департамент поліції охорони Національної поліції України зарахувати до загального стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років полковникові поліції ОСОБА_1 (М-048577), головному інспектору, весь термін перебування на службі в органах податкової міліції з 09 липня 1997 року по 07 січня 2003 року та провести перерахунок та виплату останньому грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні зі служби.

4. Стягнути з Департаменту поліції охорони Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640,00 (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук