Постанова № 70185517, 07.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1435/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурнаховської Ю.Р.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - відповідач, ВКДКА), третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області (надалі також КДКА Полтавської області), про визнання протиправним і скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-004/2017 від 22 серпня 2017 року щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ВКДКА не наділена повноваженнями щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, оскільки дані повноваження належать регіональним КДКА. Відтак вважає, що приймаючи оскаржуване рішення №VI-004/2017 від 22 серпня 2017 року про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 ВКДКА перевищила свої повноваження.

12 вересня 2017 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що при прийнятті спірного рішення ВКДКА діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а також з дотриманням процедури розгляду скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА регіону. Зазначала, що відповідно до приписів статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та з урахуванням вимог абзацу другого пункту 2 розділу 6 Положення про ВКДКА остання, діючи як апеляційний орган, в межах конкретного дисциплінарного провадження за результатами розгляду скарги на рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи наділена повноваженнями приймати одне з рішень, передбачених частиною п'ятою статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та з урахуванням положень статті 37 цього Закону, зокрема, і про скасування рішення КДКА регіону про відмову у порушенні дисциплінарної справи та ухвалення нового - про порушення дисциплінарної справи /том 1 а.с. 146-157/.

12 вересня 2017 року до суду від третьої особи КДКА Полтавської області надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що КДКА Полтавської області позов визнає повністю та вважає, що він підлягає задоволенню. Вказує, що при постановлені спірного рішення ВКДКА вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки частиною п'ятою статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до повноважень ВКДКА право на порушення дисциплінарної справи відсутнє, а є прерогативою регіональної дисциплінарної палати /том 1 а.с. 89-91/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (надалі також ОСОБА_2.).

20 жовтня 2017 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача, у яких зазначено, що спірне рішення жодним чином не порушує права та інтереси позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку. Пояснює, що оскаржуване рішення не тягне для позивача жодних негативних наслідків, оскільки не є підтвердженням (встановленням) факту вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України /том 1 а.с. 208-211/.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /том 2 а.с. 76-77/.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча в матеріалах справи наявні докази, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1439 від 13 січня 2015 року /том 1 а.с. 22/.

16 січня 2017 року за вх. №7/7-17 до КДКА Полтавської області разом із супровідним листом Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 12.01.2017 вих. № Н-1 надійшла скарга гр. ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) адвоката ОСОБА_1 від 12.01.2017 /том 2 а.с. 16-20/, у якій заявниця просила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з наступним позбавленням права на зайняття адвокатською діяльністю.

17 січня 2017 року Головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області видано члену дисциплінарної палати Клименко О.Ю. доручення "в порядку пункту 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_1 щодо порушень з його боку вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики /том 2 а.с. 23/.

За результатами перевірки скарги ОСОБА_2 стосовно адвоката ОСОБА_1 член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Клименко О.Ю. склав довідку, за змістом якої прийшов до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 не вбачається ознак дисциплінарного правопорушення, у зв'язку з чим пропонував відмовити в порушенні дисциплінарної справи /том 2 а.с. 40-41/.

10 лютого 2017 року скарга ОСОБА_2 розглянута на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області /том 2 а.с. 42-44/ та за результатами її розгляду КДКА Полтавської області ухвалено рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 /том 2 а.с. 45-48/.

Не погодившись з даним рішенням КДКА Полтавської області ОСОБА_2 оскаржила його до ВКДКА. У своїй скарзі до ВКДКА ОСОБА_2 просила переглянути та скасувати повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10 лютого 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи та притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з наступним позбавленням права на зайняття адвокатською діяльністю /том 2 а.с. 52-55/.

Рішенням ВКДКА від 22 червня 2017 року №VI-004/2017 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково (пункт 1 рішення); рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10 лютого 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано (пункт 2 рішення); ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (пункт 3 рішення); секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб (пункт 4 рішення); матеріали дисциплінарної справи повернуті до КДКА Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи (пункт 5 рішення) /том 2 а.с. 70-74/.

Не погодившись з рішенням ВКДКА від 22 червня 2017 року №VI-004/2017 щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-004/2017 від 22 серпня 2017 року щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

Позивач у судовому засіданні на уточнююче запитання суду пояснив, що предметом даного адміністративного позову є визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-004/2017 від 22 серпня 2017 року саме в частині пункту 3, яким вирішено ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, 10 лютого 2017 року скарга ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) адвоката ОСОБА_1 була розглянута на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та за результатами її розгляду КДКА Полтавської області ухвалено рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 /том 2 а.с. 42-48/.

В обґрунтування рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 10 лютого 2017 року зазначено, що дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а його дії не порушують приписи статей 7, 11, 25, 27, 42, 43 Правил адвокатської етики /том 2 а.с. 45-48/.

Не погодившись з даним рішенням КДКА Полтавської області ОСОБА_2 оскаржила його до ВКДКА. У своїй скарзі до ВКДКА ОСОБА_2 просила переглянути та скасувати повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10 лютого 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи та притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з наступним позбавленням права на зайняття адвокатською діяльністю /том 2 а.с. 52-55/.

Рішенням ВКДКА від 22 червня 2017 року №VI-004/2017 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково (пункт 1 рішення); рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10 лютого 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано (пункт 2 рішення); ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (пункт 3 рішення); секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб (пункт 4 рішення); матеріали дисциплінарної справи повернуті до КДКА Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи (пункт 5 рішення) /том 2 а.с. 70-74/.

В обґрунтування рішення від 22 червня 2017 року №VI-004/2017 відповідачем зазначено, що ВКДКА вбачає неналежне виконання дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області вимог частини 2 статті 38 Закону під час перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, невідповідність рішення, що спростовується фактичними обставинами.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною першою статті 21 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Статтею 39 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Частиною першою статті 52 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Частиною п'ятою статті 52 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 52 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з'їздом адвокатів України.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України 09 червня 2017 року, ухвалення нового рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури передбачає прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Суду не надано доказів скасування Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України 09 червня 2017 року /том 1 а.с. 158-165/. Відтак, вказане Положення є чинним.

Аналізом наведених вище норм статей 37, 39, 52 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України 09 червня 2017 року, встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

У ході судового розгляду справи встановлено, що рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 від 10 лютого 2017 року ухвалене дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області на стадії розгляду питання про порушення дисциплінарної справи.

Отже, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22 червня 2017 року №VI-004/2017, яким скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10 лютого 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1,- прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені законодавством України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги доводи позивача та третьої особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не наділена повноваженнями щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем його права на участь у прийнятті оскаржуваного рішення з посиланням на те, що відповідач не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3.2 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року N 78 (надалі - Регламент), про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв'язку або кур'єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Згідно пункту 3.14 Регламенту учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається.

Пунктом 3.15 Регламенту передбачено, що відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

Із письмових пояснень представника відповідача встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 повідомлявся про проведення засідання, яке відбулося 22 червня 2017 року, супровідним листом ВКДКА за вих. № 1082 від 08 червня 2017 року, який направлено на адресу позивача 09 червня 2017 року та вручено позивачу 14 червня 2017 року /том 1 а.с. 53-54, 73-76/.

Суд зауважує, що у листі-повідомленні ВКДКА за вих. № 1082 від 08 червня 2017 року зазначено, що явка на засідання не є обов'язковою /том 1 а.с. 73/.

Таким чином, позивачу було відомо про місце, день, час та питання порядку денного засідання ВКДКА - розгляд скарги ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10.02.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, однак, позивач не скористався своїм правом бути присутнім на засіданні ВКДКА 22 червня 2017 року. Натомість, відсутність позивача на засіданні не перешкоджала розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, наявність вказівки у законі на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову.

Відповідно до приписів частини першої статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Отже, правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Натомість, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22 червня 2017 року №VI-004/2017, яким скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 10 лютого 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1І, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжує для позивача будь-яких обов'язків.

З огляду на відсутність порушеного права, у суду відсутні підстави для захисту такого права.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2017 року.

Суддя С.С. Сич