Постанова № 70185131, 10.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4423/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальності ВКФ Одесспецмонтаж до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю УКР-ФІНАНС про визнання неправомірними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальності ВКФ Одесспецмонтаж до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень (а.с.68-73), просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 14.08.2017 року винесену в рамках виконавчого провадження №51671953;

- визнати неправомірною та скасувати постанову Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року винесену в рамках виконавчого провадження №51671953;

- визнати неправомірною та скасувати постанову Галицького районного ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.08.2017 року про прийняття виконавчого провадження винесену в рамках виконавчого провадження №51671953;

- визнати неправомірною та скасувати постанову Галицького районного ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.08.2017 року про опис та арешт майна боржника винесену в рамках виконавчого провадження №51671953.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена Приморським відділом державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області 19.07.2016 року, а постанова про стягнення виконавчого збору 14.08.2017 року, коли чинним законом був Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року. Постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом вже в редакції Закону України «Про виконавче провадження» який вступив в силу 05.10.2016 року. З цього вбачається, що дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області є неправомірними, а постанова про стягнення виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню. З Єдиного реєстру виконавчих проваджень позивачу стало відомо, що 14.08.2017 року на адресу Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області надійшла заява стягувача, згідно якої він повідомляє про місцезнаходження майна, яке необхідно повернути, а саме: Івано-Франківська обл., м. Бурштин, вул. Степана Бандери, 56, що територіально відноситься до Галицького РВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області. Державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, при примусовому виконанні виконавчого напису № 2427, що виданий 26.12.2014 року було винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у строк до 18.08.2017 року. Інструкцією з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 року та Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року не передбачена передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого на підставі заяви стягувача з повідомленням про місцезнаходження майна після відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем не здійснювалися дії, щодо перевірки інформації про наявність майна та його перебування. Інформація про місцезнаходження майна була отримана державним виконавцем у не передбачений законом спосіб, у заяві псевдо «стягувача» було указано адресу місцезнаходження майна, а саме: Івано - Франківська область, м. Бурштин, вул. Степана Бендери, 56, в той час як виконавчі дії Галицьким РВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківський області здійснювалися за адресою: с. Дубівці, Івано-Франківської області. Вищенаведені дії державного виконавця свідчать про те, що останній жодним чином не перевірив інформацію щодо місцезнаходження майна.

У своєму адміністративному позові позивач також зазначає, що питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова. З цього вбачається, що дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області є неправомірними, а постанова про передачу виконавчого провадження такою, що не підлягає виконанню.

Також у позові зазначено, що за договором відступлення прав вимоги (цесії) № 1 ТОВ «Український лізинговий фонд» передало ТОВ «УЛФ-Фінанс» всі права вимоги за договором фінансового лізингу № 1646/07/13-В, укладеного 29 липня 2013 року. З наведеного вбачається, що стягувачем по виконавчому провадженню № 51671953 за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 26 грудня 2014 року не може бути ТОВ «Український лізинговий фонд», оскільки за Договором про відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 17 березня 2017 року останній передав всі права за вищезазначеним договором. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Закон України «Про нотаріат» не передбачено внесення змін до виконавчого напису нотаріуса, а отже, виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню. Рішенням господарського суду Одеської області від 07 червня 2017 року по справі № 916/706/17 за позовом ТОВ «Український лізинговий фонд» до ТОВ «ВКФ «ОДЕССПЕЦМОНТАЖ» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 1646/07/13-В, укладеного 29 липня 2013 року, посилаючись на наявність у відповідача боргу за цим договором на суму у розмірі 1380 504,74 грн.., у задоволенні позову відмовлено повністю. Отже, дії ОСОБА_1 державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 22.08.2017 про прийняття виконавчого провадження № 51671953 з примусового виконання: виконавчого напису № 2427, виданого 26.12.2014 року із зазначенням стягувача, а саме: ТОВ «Український лізинговий фонд» є протиправними, а постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, товариства з обмеженою відповідальності ВКФ Одесспецмонтаж просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У своїх письмових поясненнях (а.с.204-207), представник позивача зазначає, що вже з 17 березня 2017 року стороною виконавчого провадження повинен був бути ТОВ «УЛФ-ФІНАНС». В свою чергу заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі заяви нового стягувача, проте станом на момент подання заяви про передачу виконавчого провадження 14.08.2017 року (була подана представником ТОВ «Лізинговий фонд», в той час коли вже відбулося відступлення права вимоги ), заміна сторони виконавчого провадження не відбулося. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження від 11 жовтня 2017 року не набрала законної сили та була оскаржена ТОВ «ВКФ»Одесспецмонтаж». В своїх запереченнях ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» посилається на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 № 283285). В той, час коли останні зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 вносилися 01.08.2017. Редакція інструкції на цю дату не містить тих положень на які посилається представник ТОВ «УЛФ ФІНАНС».

Державним виконавцем не здійснювалися дії, щодо перевірки інформації про наявність майна та його перебування. Інформація про місцезнаходження майна була отримана державним виконавцем у не передбачений законом спосіб, у заяві псевдо «етягувача» було указано адресу місцезнаходження майна, а саме: Івано - Франківська область, м. Бурштин, вул. Степана Бендери, 56, в той час як виконавчі дії Галицьким РВ ДВС ГТУЮ у Івано- Франківський області здійснювалися за адресою: с. Дубівці, Івано-Франківської області. Вищенаведені дії державного виконавця свідчать про те, що останній жодним чином не перевірив інформацію щодо місцезнаходження майна.

Від відповідачів до суду заперечень на адміністративний позов не надходило.

Ухвалою суду від 27.10.2017 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю УКР-ФІНАНС .

Від товариство з обмеженою відповідальністю УКР-ФІНАНС до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.184-185), у яких зазначено, що 29 липня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд», правонаступником якого за Договору про відступлення права вимоги № 1 від 17.03.2016 року є ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ОДЕССПЕЦМОНТАЖ» був укладений договір фінансового лізингу № 1646/07/13-В. Згідно п.1.1. Загальних умов Договору (Додаток №3 до Договору) Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач (Позивач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Свої зобов'язання Лізингодавець/Третя особа своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбав предмет лізингу, а саме Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1. реєстраційний № НОМЕР_2. Свідоцтво про реєстрацію ТЗ ЕА 056708 та передав його у користування позивачу на підставі акту приймання-передачі від 22.08.2013 року. Відповідно до статті 2 Загальних умов Договору позивач повинен сплачувати лізингові платежі, які складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та винагороду (комісію) Лізингодавця/Третя особа, в порядку, строки та у розмірі згідно Графіком внесення лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), з урахуванням суми курсової різниці відповідно до п. 2.6. Загальних умов Договору. Позивач оплатив авансовий платіж та сплачував лізингові платежі своєчасно та в повному обсязі, але згодом позивач порушив умови договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу в повному обсязі, продовжуючи незаконно експлуатувати предмет лізингу на безоплатній основі. Отже, позивач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, в зв'язку з чим утворилася заборгованість, котра не була погашена Позивачем добровільно. Незважаючи на спроби Лізингодавця/Третя особа врегулювати спір в досудовому порядку, позивачем було проігноровано всі спроби Лізингодавця та не задоволено його законних вимог. Пунктом 11.4. Загальних умов Договору фінансового лізингу передбачено, що якщо протягом 20 календарних днів з дати направлення Лізингоодержувачу (позивачу) листа-вимоги щодо сплати заборгованості, Лізингоодержувач (позивач) не усуне порушення, Лізингодавець (Третя особа) направляє на юридичну адресу Лізингоодержувача (Позивача) цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і повернення Предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі Лізингодавцю (Позивачу). При цьому у разі відмови Лізингоодержувача від передачі (повернення) предмета лізингу Лізингодавцю, Лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання/знаходження або ремонту без будь-яких дозволів Лізингоодержувача (у тому числі, але не виключно, у беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або відповідного рішення суду) з покладанням на Лізингоодержувача понесених витрат. Таким чином, Лізингодавцем було направлене позивачу повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу (вих. № 688-УПК від 14.10.2014 року), на підставі ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 11.4. Загальних умов Договору фінансового лізингу. Відповідно до умов пункту 11.4. Загальних умов Договору, в повідомлені Лізингодавець зобов'язав позивача повернути предмет лізингу та всі належні документи і приналежності протягом 7 днів. Вимога про повернення предмета лізингу не була виконана позивачем добровільно. Також Лізингодавцю не вдалося самостійно вилучити предмет лізингу через протиправні дії позивача у вигляді переховування предмету лізингу, зловмисного неповернення його законному власнику, яким являється Лізингодавець. Враховуючи вищевказане, на підставі п. 11.4. Договору та п. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингодавець скористався своїм правом на вилучення (повернення) предмету лізингу в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 26.12.2014 року зареєстрованим в реєстрі за № 2427. 19.07.2016 року Приморським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса щодо повернення належного Лізингодавцю майна. Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 № 283285) передбачено можливість передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого. Так, матеріали виконавчого провадження передаються з одного органу державної виконавчої служби до іншого, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

У своїх запереченнях третя особа стверджує, що дії державних виконавців щодо передачі та отримання матеріалів виконавчого провадження цілком відповідають чинному законодавству та здійснені в межах їх повноважень, передбачених Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Твердження ж позивача, що у Лізингодавця були відсутні підстави для вчинення виконавчого напису, у зв'язку із відсутністю заборгованості, що нібито підтверджується Рішенням Господарського суду Одеської області, не відповідає дійсності, оскільки 03.10.2017 року Одеський Апеляційний господарський суд постановив, Рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 року у справі № 916/706/17 скасувати, а позов ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» задовольнити. 11.10.2017 року Господарським судом Одеської області видано Наказ на примусове виконання Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, представник третьої особи, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання 06.11.2017 року не зявились, належним чином та завчасно повідомлялись про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 128 КАС України та зважаючи на думку представника позивача, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 грудня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 видано виконавчий напис №2427 про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна служба «ОДКССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український Лізинговий Фонд» майна - Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2, що передане в користування на підставі Договору фінансового лізингу №1646/07/13-В від 29.07.2013 року (а.с.23, 107).

19 липня 2016 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 розглянуто заяву ТОВ «Український Лізинговий Фонд» про примусове виконання виконавчого напису №2427, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.12.2014 року про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна служба «ОДКССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український Лізинговий Фонд» майна - Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 (а.с.80) та на підставі ст.ст.17-19,25 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову №В-11/388 про відкриття виконавчого провадження №В-11/388 (ВП №51671953) по виконанню виконавчого напису №2427, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.12.2014 року про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна служба «ОДКССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український Лізинговий Фонд» майна - Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1. реєстраційний № НОМЕР_2 (а.с.113, 144).

Вказаною постановою визначено добровільний строк виконання вимоги виконавчого документа у строк до 26.07.2016 року та попереджено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження рішення у наданих строк буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з проведенням виконавчих дій.

Копія вказаної постанови супровідним листом від 19.07.2016 року №В-11/388/61195 направлено за адресою позивача (а.с.112).

14 серпня 2017 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 в рамках ВП №51671953 прийнято постанові про стягнення виконавчого збору, якою відповідно до ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з ТОВ «ОДЕССПЕЦМНТАЖ» виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн. (а.с.13, 114).

14 серпня 2017 року ТОВ УКР-ФІНАНС до Начальника ПриморськогоВДВ м.Одеси подало заяву про передачу виконавчого провадження №516771953 до Галицького РВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області, у заяву із знаходженням майна: бульдозер SHANTUI SD 23 реєстраційний № НОМЕР_2 за адресою: Івано-Франківська обл., м.Бурштин, вул.Степана Бандери, 56 (а.с.115).

Цього ж дня державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 в рамках ВП №51671953 прийнято постанову від 14.08.2017 року про передачу виконавчого провадження, якою встановлено, що 14.08.2017 року на адресу Приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області надійшла заява стягнувача, згідно якої він повідомляє про місцезнаходження майна, яке необхідно повернути, а саме: Івано-Франківська обл., м.Бурштин, вул.Степана Бандери, 56, що територіально відносяться до Галицького РВ ДВС ГТУЮ у Івано-Франківській області та враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч.4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено передати виконавчий документ виконавчий напис №2427 виданий 24.12.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна служба «ОДКССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український Лізинговий Фонд» майна - Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 Галицькому районному відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області у строк до 18.08.2017 року (а.с.14,118, 145).

Суд зазначає, що згідно вказаної постанови про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року ВПР №51671953, стягувачем є ТОВ «Український лізинговий фонд».

22 серпня 2017 року головним державним виконавцем Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження ВП №51671953 згідно якої при примусовому виконанні виконавчого напису №2427, виданого 24.12.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна служба «ОДКССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український Лізинговий Фонд» майна - Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2, боржник ТОВ «ОДЕССПЕЦМОНТАЖ», стягувач ТОВ «Український Лізинговий фонд» встановлено, що згідно заяви стягувача майно знаходиться на території Галицького району Івано-Франківської області, що є підвідомчістю Галицького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області (а.с.15,119, 146).

22 серпня 2017 року ТОВ УКР-ФІНАНС Начальнику Галицького районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області направило заяви, в яких тертя особа повідомила про місце розташування бульдозера SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 (а.с.120-124). Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №51671953 до вказаних заяв було додано лише копії довіреності на представлення інтересів ТОВ «УКР-ФІНАНС».

22 серпня 2017 року головним державним виконавцем Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в рамках ВП №51671953 прийнято постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ, якою постановлено залучити працівників Галицького відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучення третіх осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитись 22.08.2017 року, село Дубівці, Галицького району, Івано-Франківської області (а.с.12).

22 серпня 2017 року відповідачем - Галицьким районним відділом державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області за адресою Галицького відділення поліції ГУНП Івано-Франківської області направлено копію вищевказаної постанови (а.с.124).

В цей же день 22.08.2017 року, головним державним виконавцем Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в рамках ВП №51671953 прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, якою встановлено, що майно знаходиться в с. Дубівці, Галицького району, Івано-Франківської області. враховуючи викладене та керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено описати та накласти арешт на майно Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний номер SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2, місцезнаходження: Івано-Франківська обл., Галицький р., село Дубівці у кількості 1, що належить боржнику ТОВ «ОДЕССПЕЦМОНТАЖ» (а.с.16-17, 126-127).

Не погодившись з постановою від 22.08.2017 року про опис та арешт майна боржника ВП №51671953, позивач оскаржив шляхом подачі відповідної скарги до Начальника Галицького районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області (а.с.128-130), за результатом розгляду якої останнім прийнято постанову від 28.08.2017 року про результати перевірки законності виконавчого провадження згідно якої порушень не виявлено (а.с.141).

В свою чергу не погодившись з постановами Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 14.08.2017 року, про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року та постановами Галицького районного ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.08.2017 року про прийняття виконавчого провадження та від 22.08.2017 року про опис та арешт майна боржника, ТОВ «ОДЕССПЕЦМОНТАЖ» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття відповідачами спірних постаном суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV) чинний на момент видачі виконавчого напису та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» №1404-19 прийнято 02.06.2016 року.

Пунктом 1 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 визначено, що цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

В свою чергу Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" набрав чинності 05.10.2016 року.

Пунктом 7 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 визначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, оскільки така виконавча дія як стягнення виконавчого збору була здійснена вже після набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» №1404-19, то саме норми цього закону повинні були застосовуватись при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору від 14.08.2017 року ВП №51671953.

Відповідно до ч.1-ч.4ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

З боку позивача протягом усього розгляду справи не надано до суду доказів добровільного виконання виконавчого напису №2427, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.12.2014 року про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна служба «ОДКССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український Лізинговий Фонд» майна - Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 у визначений постановою про відкриття виконавчого провадження №51671953 строк (26.07.2016 року).

Судо з досліджених доказів встановлено, що станом на дату прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 14.08.2017 року ВП №51671953 виконавчий напис №2427, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.12.2014 року про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна служба «ОДКССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український Лізинговий Фонд» майна - Бульдозер SHANTUI SD 23, 2012 року випуску: серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 ТОВ «ОДЕССПЕЦМОНТАЖ» не виконано. В подальшому виконавче провадження №51671953 для виконання було передано до Галицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Таким чином, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» №1404-19 передбачає стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, тобто у випадку виконання рішення за яким відкрите виконавче провадження, зважаючи, що станом на дату прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 14.08.2017 року ВП №51671953 виконавчий напис нотаріуса позивачем не виконано, суд дійшов висновку про те, що у Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області були відсутні підстави для прийняття вказаного рішення.

Отже, вимога позивача про визнання неправомірною та скасувати постанову Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 14.08.2017 року винесену в рамках виконавчого провадження №51671953 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 та ч.4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Згідно п.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень про організацію примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.09.2016 року №2832/5) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802) ( далі Інструкція №512/5), в редакції від 05.10.2016 року, яка діяла станом на дату прийняття спірної постанови про передачу виконавчого провадження, до відкриття виконавцем виконавчого провадження виконавчий документ за заявою стягувача може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (крім виконавчих документів, визначених частиною другою статті 5 Закону). У разі відводу (самовідводу) державного виконавця виконавчий документ передається іншому державному виконавцеві, а у разі відводу, самовідводу начальника органу державної виконавчої служби або всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби - іншому органу державної виконавчої служби. У випадку самовідводу приватного виконавця виконавчий документ повертається стягувачу або передається за згодою стягувача іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби. Передача виконавчого документа у випадках, передбачених цим пунктом, здійснюється в порядку, встановленому розділом V цієї Інструкції.

Відповідно до п.7 розділу V Інструкції №512/5 в редакції від 05.10.2016 року, яка діяла станом на дату прийняття спірної постанови про передачу виконавчого провадження передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження.

В свою чергу пунктом 6 цього розділу V Інстукції №512/5 визначено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:

якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;

відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;

утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;

якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;

наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Тобто за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися лише у разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби..

При цьому при прийнятті рішення про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року (ВП №51671953) постанова приймалась вже після відкриття виконавцем виконавчого провадження та не з підстав передбачених абзацом другим пункту 6 розділу V Інструкції №512/5 в редакції від 05.10.2016 року.

Судом встановлено, що у всіх спірних постановах стягувачем є товариство з обмеженою відповідальністю «Український Лізинговий Фонд».

17 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український Лізинговий Фонд» (Первісний кредитор» та товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1 (а.с.18-22, 131-135, 147-152) про передачу права вимоги за діючим договором фінансового лізингу №1646/07/13-В від 29.07.2013 року.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11.10.2017 року у справі №341/1264/17 за заявою ТОВ «УЛФ-Фінанс» замінено сторону у виконавчому провадженні товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41110750) у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого напису № 2427 виданого 26.12.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про повернення ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ОДЕССПЕЦМОНТАЖ» на користь ТОВ «Український лізинговий Фонд» майна бульдозера SHANTUI SD 23, 2012 року випуску, серійний № SD23АА101583, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № 58987АА, свідоцтво про реєстрацію ЕА 056708.

Суд зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11.10.2017 року у справі №341/1264/17 про заміну сторони виконавчого провадження станом на 10.11.2017 року не набрала законної сили.

При цьому підставою для прийняття Приморським ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області постанови про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року винесену в рамках виконавчого провадження №51671953 та Галицьким районним ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області постанови від 22.08.2017 року про прийняття виконавчого провадження винесену в рамках виконавчого провадження №51671953 згідно вказаних рішень, стали заяви ТОВ «УКР- ФІНАНС», яке не було ні станом на дату прийняття спірних рішень, ні станом на дату прийняття цієї постанови суду стороною виконавчого провадження №51671953.

Суд зазначає, що до заяв про повідомлення місця розташування майна ТОВ «УКР-ФІНАНС» не було додано жодного документального підтвердження про зміну або встановлення місцезнаходження майна, відповідачами не було здійснено перевірку інформації щодо наявності майна боржника на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, доказів затвердження спірної постанови про передачу виконавчого провадження начальником відділу з боку Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду не надано.

Таким чином, зважаючи, що при прийнятті рішення про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року (ВП №51671953) постанова приймалась вже після відкриття виконавцем виконавчого провадження та не з підстав передбачених абзацом другим пункту 6 розділу V Інструкції №512/5 в редакції від 05.10.2016 року, оскільки постанова Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року (ВП№51671953) та постанова Галицького районного ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.08.2017 року про прийняття виконавчого провадження (ВП №51671953) прийняті на підставі заяви стягувача, а відповідні заяви були подані не ТОВ «Український Лізинговий Фонд», а ТОВ «УКР-ФІНІНС», яке станом на дату їх прийняття не було стороною виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інстукції №512/5.

В свою чергу зважаючи на вищевказані висновки суду, постанова Галицького районного ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.08.2017 року про опис та арешт майна боржника винесену в рамках виконавчого провадження №51671953 також підлягає скасуванню, оскільки прийнята не уповноваженим органом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальності ВКФ Одесспецмонтаж задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 14.08.2017 року винесену в рамках виконавчого провадження №51671953.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Приморського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про передачу виконавчого провадження від 14.08.2017 року винесену в рамках виконавчого провадження №51671953.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Галицького районного ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.08.2017 року про прийняття виконавчого провадження винесену в рамках виконавчого провадження №51671953.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Галицького районного ВДВС ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 22.08.2017 року про опис та арешт майна боржника винесену в рамках виконавчого провадження №51671953.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.