Постанова № 70184966, 08.11.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є., суддів Рейті С.І. та Шешені О.М.,

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивача – ОСОБА_1;

представника позивача – ОСОБА_2;

представник відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 як державного реєстратора прав на нерухоме майно до Міністерства юстиції України про визнання частково протиправним та часткове скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 08 листопада 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 10 листопада 2017 року.

Державний нотаріус Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 як державний реєстратор прав на нерухоме майно звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, згідно якого просив суд: "Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2016 року № 2866/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" - в частині тимчасово блокування доступу державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці - до 21 грудня 2016 року (пункт 5)".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_4 Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2016 року № 2866/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2016 року за № 30133299, прийняте державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 червня 2016 року за № 30183230, прийняте державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року за № 30450794, прийняте приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_5; тимчасово блоковано доступ державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на три місяці – до 21 грудня 2016 року. Вищевказаний наказ у частині тимчасового блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Оскаржуваний наказ прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 21 вересня 2016 року, який не ґрунтується на вимогах закону, що підтверджується наступним. Так, позивач не була своєчасно повідомлена про дату, час і місце проведення засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, на якому було прийнято оспорюваний висновок. Таким чином ОСОБА_1 фактично була позбавлена права на надання пояснень. Як вбачається з даного висновку, такий не містить висновку щодо невідповідності дій позивача законодавству у сфері державної реєстрації. Також ОСОБА_1 не було надіслано копію наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за наслідками розгляду скарги ОСОБА_6. Оскаржуваний наказ позивач отримала лише на свій запит на отримання публічної інформації. З оспорюваного висновку не видно які саме законодавчі акти, на думку відповідача, були порушені ОСОБА_1. Так, відповідачем було прийнято рішення про тимчасове блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак не мотивовано які саме протиправні дії з боку ОСОБА_1 стали підставою для застосування до неї такого виду обмеження. При цьому необхідно зауважити, що ні з оспорюваного висновку ні з оскаржуваного наказу не видно щоб позивач допустила порушення закону при здійсненні функції державного реєстратора. З даних документів взагалі не видно, що б вина позивача, в чому б вона не полягала, була встановлена та доведена у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та надали пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях. Зокрема пояснив, що за результатом розгляду скарги ОСОБА_6 від 09.08.2016 року, в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за результатом розгляду скарги Міністерством юстиції на підставі висновків комісії було прийнято мотивоване рішення про задоволення скарги з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Відповідно до пункту 10 вищевказаного Порядку, позивача та всіх заінтересованих осіб було повідомлено про розгляд скарги ОСОБА_6 від 09.08.2016 року шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту. Законодавством встановлено, що у разі порушення прав особи у сфері державної реєстрації, вона має право звернутися до Мін’юсту зі скаргою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг. У зв’язку з порушенням порядку проведення державної реєстрації прав та перевищення повноважень державного реєстратора прав, наданих Законом, були наявні правові підстави для тимчасового блокування доступу ОСОБА_1 до Державного реєстру прав строком на 3 місяці. Тому, Комісією з розгляду скарг було прийнято Висновок від 21.09.2016 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 від 09.08.2016 року, на підставі якого Міністерством юстиції України прийнято оскаржуваний наказ. Позивачем не доведено та необґрунтовано незаконності рішень прийнятих відповідачем, а також у зв’язку з встановленням Комісією порушень при проведенні реєстраційних дій, які підлягали скасуванню, підстав для задоволення позовних вимог не має.

Розгляд даної адміністративної справи неодноразово відкладався з існуванням на те, об’єктивних причин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом 19 липня 2013 року ОСОБА_6 успадкувала квартиру, що розташована у АДРЕСА_1 (а.с.а.с. 62,63, 124, 125).

21 червня 2016 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1, винесла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 30133299, яким вирішила провести державну реєстрацію права власності квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_7. Така реєстрація відбулася на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року № 297/494/16-ц (а.с.а.с. 65, 68, 154).

23 червня 2016 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1, винесла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 30183230, яким вирішила провести державну реєстрацію права власності квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 69).

14 липня 2016 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус ОСОБА_5, винесла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 30450794, яким вирішила провести державну реєстрацію права власності квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 70).

Як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2016 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_6 від 09 серпня 2016 року на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2016 року № 30133299, від 23 червня 2016 року № 30183230, прийняті державним нотаріусом ОСОБА_1 та від 14 липня 2016 року № 30450794, прийняте приватним нотаріусом ОСОБА_5 (а.с.а.с.52-55).

Так, 21 вересня 2016 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було розглянуто скаргу ОСОБА_6 від 09 серпня 2016 року на рішення та дії державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_10, приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_5 та прийнято висновок про задоволення вищевказаної скарги (а.с.а.с. 11-14). У своєму висновку Комісія зазначила наступне. У Державному реєстрі прав наявні записи про державну реєстрацію права власності на квартиру № 14 в м. Мукачево, вул. Федорова, буд. 4 за ОСОБА_6, яке виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за № 1051. Водночас, як вбачається з даних Державного реєстру прав, державним нотаріусом ОСОБА_1 відповідно до прийнятого нею 21 червня 2016 року рішення № 30133299 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 червня 2016 року за № 13301335 було зареєстровано перехід права власності на квартиру № 14 від ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та внесено запис про право власності № 15054088. При цьому підставою набуття такого права зазначено рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року у справі № 297/494/16-ц. Проте з доданого скаржником на обґрунтування порушення своїх прав листа Берегівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2016 року № 01-15/323/2016 вбачається, що позовна заява ОСОБА_7 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 до Берегівського районного суду Закарпатської області не надходила та відповідно ніяке рішення Берегівським районним судом не виносилось. Згідно статті 18 частини 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. У межах процедури проведення державної реєстрації прав державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (стаття 10 частина 3 пункт 1 вищевказаного Закону). Проте державним нотаріусом ОСОБА_1 під час розгляду заяви № 17301335 та документів, доданих до неї, не було встановленого невідповідність поданих документів для проведення оскаржуваної державної реєстрації вимогам законодавства, що суперечить нормам статті 10 частини 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

04 жовтня 2016 року Міністерством юстиції України на підставі вищевказаного висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було прийнято ОСОБА_4 № 2866/5 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. ОСОБА_4 було: - задоволено скаргу ОСОБА_6 від 09 серпня 2016 року у повному обсязі; - скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 червня 2016 року за № 30133299, прийняте державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1; - скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 червня 2016 року за № 30183230, прийняте державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1; - скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року за № 30450794, прийняте приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_5; - тимчасово блоковано доступ державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном на 3 місяці до 21 грудня 2016 року (а.с. 15).

Відповідно до статті 2 частини 1 пункту 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 36 частини 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.

Статтею 37 частиною 1 та 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Відповідно до статті 37 частини 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 2 та 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації (далі по тексту – Положення), Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок), забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1128 Про затвердження Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі по тексту – Порядок), під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб’єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб’єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб’єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб’єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб’єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до пункту 9 Порядку під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до пункту 10 Порядку суб’єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін’юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Під час судового розгляду, а саме у судовому засіданні, що проходило 08 листопада 2017 року, позивач вказав, що не повинна кожного дня здійснювати моніторинг веб-сайту Мін’юсту на предмет розміщення оголошень. Крім того, позивачем призверненні до суду було надано копію листа відповідача від 19 вересня 2016 року за № 4/2336-0-33-16/19К яким Берегівську державну нотаріальну контору Закарпатської області повідомлено про засідання відповідної Комісії (а.с.а.с. 17, 18).

Таким чином суд резюмує, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги.

Відповідно до пункту 12 Порядку за результатами розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Відповідно до статті 10 частини 3 пунктів 1 та 7 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем не було дотримано вимог статті 10 частини 3 пункту 7 вищевказаного Закону, а саме не виготовлено електронної копії рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року за № 297/494-16-ц, яким визнано за громадянином ОСОБА_7 право власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копією скриншоту (знімку екрана) з Державного реєстру речових прав, як надані як позивачем так і представником відповідача (а.с.а.с. 148-151). Зокрема, пояснення, позивача про те, що можливо із-за технічних неполадок не було відображено тексту рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року за № 297/494-16-ц не має, у даному випадку, доказового чи іншого правового значення, оскільки суд вважає, що позивач міг виявити, що копія такого рішення не відображена в електронному вигляді і позивач міг повідомити про це відповідного адміністратора.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до конверту поштового відправлення, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом - 20 грудня 2016 року, тобто в останній день дії блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 21). Даний адміністративний позов був зареєстрований у Закарпатському окружному адміністративному суді 22 грудня 2016 року (а.с. 6), тобто після закінчення дії блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо мотивів позивача, які останній наводить у позовній заяві щодо отримання спірного наказу лише на його письмовий запит, то суд вважає за необхідне зауважити, що отримання такого наказу у певну дату – не свідчить про правомірність чи протиправність такого наказу, оскільки у хронологічному порядку таке отримання відбулося, у будь-якому випадку, пізніше дати прийняття спірного наказу. Таким чином, дата отримання спірного наказу на запит позивача – не є доказом протиправності цього наказу.

У відповідності до статті 2 її частини 3 пункту 8 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд вважає за необхідне вказати, що відповідачем до позивача було застосоване мінімальний захід впливу, а саме тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Таким чином суд вказує на те що справедливий баланс був дотриманий.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Докази, надані відповідачем до заперечень проти позову, є належними доказами у справі, адже вони містять вичерпну інформацію, яка об’єктивно спростовує обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на досліджені матеріали адміністративної справи та реєстраційної справи № 109398521104 судом не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність рішень, дій відповідача та порушення прав чи інтересів позивача.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява Державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 як державного реєстратора прав на нерухоме майно до Міністерства юстиції України про визнання частково протиправним та часткове скасування наказу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

На підставі наведеного керуючись статтями 6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного нотаріуса Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області ОСОБА_1 як державного реєстратора прав на нерухоме майно до Міністерства юстиції України про визнання частково протиправним та часткове скасування наказу – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.