Ухвала суду № 70184860, 07.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про зміну способу і порядку виконання судового рішення)

07 листопада 2017 року Житомир Справа № 0670/5936/12

Категорія 12

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А., суддів: Капинос О.В., Нагірняка М.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про зміну способу і порядку виконання постанови суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області про визнання наказів протиправними і їх скасування, поновлення на посаді, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулася до суду із заявою, у якій просить:

- змінити спосіб та порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 р. у справі №0670/5936/12 за позовом ОСОБА_1 в частині, що стосується поновлення ОСОБА_1 шляхом призначення на рівнозначну, вільну посаду, що є в структурі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській з урахуванням його фаху, особистих навиків, кваліфікації та результатів роботи.

В обґрунтування заяви зазначив, що виконавчий лист № 654 від 22.11.2016, виданий на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 у справі № 0670/5936/12 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області з 03.09.2012 неможливо виконати, адже зазначений відділ реорганізовано, а його правонаступник знаходиться в процесі ліквідації.

Позивач у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду заяви повідомлений належним чином.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розгляд заяви в порядку письмового провадження. Вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 28.08.2012 № 124-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області з 03.09.2012. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання рішення суду, 22.11.2016 р. позивачеві видано виконавчий лист.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа № 654 від 22.11.2016р.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року замінено сторону виконавчого провадження боржника - Державне агентство земельних ресурсів України на його правонаступника - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст.7 КАС України, принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов'язковість судових рішень.

Згідно з ст. 124, ч.3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, що стаття 6, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, відкритий і швидкий розгляд, - залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

За загальним правилом обов'язковими до виконання є судові рішення (постанови та ухвали), що набрали законної сили. Судові рішення набирають законної сили за правилами статті 254 КАС України. Якщо суд у випадках, визначених ст.256 КАС України, допустив негайне виконання постанови, то така постанова є обов'язковою для виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Тобто, із змісту даної норми вбачається, що стаття 263 КАС України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження. Підставою для застосування правил даної статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Судом встановлено, що на момент звільнення позивача його посаду не було скорочено, ліквідації (припинення державної реєстрації) установи до якої поновлено позивача не відбулося, на момент прийняття судового рішення посада начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області існувала та скорочена не була.

Слід зазначити, що в своїй заяві про зміну способу і порядку виконання рішення суду заявник просить призначити ОСОБА_1 на рівнозначну, вільну посаду, що є в структурі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській з урахуванням його фаху, особистих навиків, кваліфікації та результатів роботи.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що незаконно звільнений працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Суд зауважує, що законодавець не ставить можливість поновлення працівника на роботі в залежність від наявності (збереження) його посади на час розгляду справи. У відповідності з цією нормою права постановлене і судове рішення по даній справі - позивача поновлено на тій посаді, з якої він був незаконно звільнений. Таке рішення двозначного тлумачення не допускає, його виконання полягає у виданні боржником наказу про поновлення на роботі. При цьому, суд не входить і не має права входити в обговорення питання про його подальше переміщення, переведення чи звільнення, оскільки це не стосується предмету спору.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України в системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду у зв'язку із чим заява Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 128, 186, 263, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про зміну способу і порядку виконання постанови суду відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.А. Липа

Суддя О.В. Капинос

Суддя М.Ф. Нагірняк