Ухвала суду № 70184628, 07.11.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - ОСОБА_2

представник відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови.

06.11.2017 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв’язку із пропуском позивачем 10 - ти денного строку встановленого ст.181 КАС України на оскарження постанов, які являються предметом розгляду в даній адміністративній справі, у якому одночасно просив розгляд даного клопотання про залишення позовної заяви без розгляду провести за його відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення даного клопотання заперечив, при цьому пояснивши, що 10- ти денний строк на оскарження постанов, які являються предметом розгляду в даній адміністративній справі пропустив з поважних причин, так як позивач є бюджетною неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом порушених прав, утримується за рахунок коштів Державного бюджету та позивачу кошторисом на 2017р. видатки по загальному фонду державного бюджету (сплату судового збору) не були передбачені.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та матеріали справи, заслухавши думку представника позивача з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно вимог ч.2 вищезазначеної статті КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Крім цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено судом в ході розгляду даного клопотання та матеріалів адміністративної справи, 20.03.2017 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі винесено постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100.00 грн., та зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Вищезазначену постанову боржником отримано 06.04.2017 (вх..№ 6017). Таким чином, строк на оскарження постанови від 20.03.2017 закінчився 17.04.2017 року.

12.06.2017 державним виконавцем у відповідності до вимог статей 3,4,24,25,26 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусовою виконання постанови про накладення про накладення штрафу№53290843 від 20.03.2017 року.

Вищевказану постанову боржником отримано 19.06.2017 (вх..№10690). Таким чином, строк на оскарження постанови від 12.06.2017 закінчився 29.06.2017 року.

Однак, як вбачається із штампу вхідної кореспонденції Закарпатського окружного адміністративного суду за вх.. №5759 (а.с. 5) позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду лише 17.07.2017 року, тобто із пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Щодо посилань представника позивача як на поважність пропуску строку звернення до суду за захистом порушеного права через відсутність фінансування на сплату судового збору, то такі доводи позивача суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, обмежене фінансування бюджетної установи чи відсутність (недостатність) у останнього коштів на сплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а також і причиною пропуску строків звернення до суду. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати такого. Крім цього, вказана позиція позивача не може вважатись достатньою підставою поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Зазначена правова позиція узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014р. (36722122), від 15.04.2014р. (38331796), від 29.07.2014р. (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ «Про судовий збір», а також у у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Вирішуючи питання про поважність пропущеного строку для звернення із даними вимогами, суд також враховує низку рішень Європейського суду з прав людини, в яких зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.1998 зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою".

Існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

У зв'язку цим, суд, враховуючи, що позивач не подавши клопотання з належними та допустимими доказами для визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними, а наведені у судовому засіданні представником позивача доводи визнані судом неспроможними, - суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску строку на оскарження, що на переконання суду узгоджується із правомірною метою, а саме дотримання принципу правової визначеності. Натомість, визнання поважними причин пропущеного строку без наведення відповідного обґрунтування не узгоджувалось би із вказаним принципом.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Проте реалізувати зазначене право така особа має у визначені статтею 99 КАС строки, які встановлені з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Слід зазначити, що тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред’явлено позов.

Таким чином, звертаючись із даним адміністративними позовом, позивач не навів обґрунтованих та поважних причин пропуску ним встановленого КАС України строку на звернення до суду із даними вимогами. При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Таких обставин судом не встановлено, у зв’язку із чим суд вважає за необхідне в силу ч.1 ст.100 КАС України залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.99,100,165,181 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови- – залишити без розгляду.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції).