Ухвала суду № 70177247, 09.11.2017, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 серпня 2017 року

в цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення 12 633 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, свої вимоги мотивував тим, що відповідно до заяви б/н від 13 листопада 2007 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 6 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privаtbank.ua складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Згідно п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг ОСОБА_4 надала свою згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту. Під борговими зобов'язаннями сторони узгодили зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 365 - 366 календарних днів на рік, а позичальник зобов'язаний сплачувати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевиплати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим Договором. Власник карткового рахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала і станом на 22 вересня 2016 року сума заборгованості становить 12 633 грн. 30 коп. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило стягнути з ОСОБА_4 12 633 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором та 1 378 грн. судових витрат.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 серпня 2017 року а задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення 12 633 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 серпня 2017 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом ОСОБА_4 підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та тарифами банку, які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання, а якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. При укладанні кредитного договору сторони керувались ч.1ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Сторони не ставили питання про розірвання договору від 13 листопада 2007 року.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» умови кредитного договору виконав та надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 6 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується анкетою-заявою від 13 листопада 2007 року, відповідач, згідно позовної заяви, не виконав зобов'язання з погашення кредиту, як того вимагають умови Договору, вимоги ст. 526 ЦК України, за якими зобов'язання має виконуватися належним чином, вимоги ст. 629 ЦК України, за якою договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому позивач і звернувся до суду з позовом, в якому і просить стягнути з відповідача грошові кошти, які були ним отримані на умовах, встановлених договором, при цьому позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором від 13 листопада 2007 року станом на 22 вересня 2016 року, відповідно до якого сума заборгованості становить 12 633 грн. 30 коп.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, у відповідача ОСОБА_4 07 березня 2017 року під час перебування її на роботі був викрадений гаманець з банківськими картками Приватбанку, що змусило її звернутися з заявою до Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, за результатами якої відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200080000495 за ст. 185 ч.1 КК України. На даний час проводиться досудове розслідування, направлене на встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин та місцезнаходження викраденого майна. З пояснень відповідача в судовому засіданні вбачається, що про вказану обставину, після отримання на свій мобільний телефон СМС повідомлення, що з карткового рахунку є спроби списання коштів, відповідач терміново телефонувала за загальним номером довідкової служби Приватбанку 3700 з метою заблокування руху грошових коштів, однак, через завантаження лінії повідомлення було прийнято від неї після безпідставного списання з її карткового рахунку коштів. Вона зверталася і з письмовою заявою до представника відділення ПАТ «ПРИВАТБАНК», однак їй рекомендовано було перевипустити картку, однак грошові кошти, які були списані, як вона стверджує безпідставно, без її згоди, банком не були зараховані на її рахунок.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніж на дев'яносто календарних днів.

Згідно ст. 401 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів. Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи.

Згідно п. 8 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління НБУ № 705 від 05.12.2014 р. визначено, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до п. 9 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління НБУ № 705 від 05.12.2014 р. користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

П. 10 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління НБУ № 705 від 05.12.2014 р встановлено, що банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України « Про звернення громадян» .

У відповідності до приписів ст. 10-11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги про те, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором, а до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, висновків суду не спростовують. Судом встановлено, що 07 березня 2017 року під час перебування відповідача на роботі був викрадений гаманець з банківськими картками Приватбанку, що змусило її звернутися з заявою до Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, за результатами якої відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200080000495 за ст. 185 ч.1 КК України. На даний час проводиться досудове розслідування, направлене на встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин та місцезнаходження викраденого майна. Після отримання на свій мобільний телефон СМС повідомлення, що з карткового рахунку є спроби списання коштів, відповідач терміново телефонувала за загальним номером довідкової служби Приватбанку 3700 з метою заблокування руху грошових коштів, однак, через завантаження лінії повідомлення було прийнято від неї після безпідставного списання з її карткового рахунку коштів. Тобто, позивач намагалась повідомити ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про зняття з картки коштів.

Посилання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в апеляційній скарзі на те, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200080000495 за повідомленням ОСОБА_6 про крадіжку у неї гаманця і карток «ПРИВАТБАНК» не є безумовним свідченням або ознакою, що крадіжка дійсно мала місце є необґрунтованими. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що за фактом крадіжки майна позивачки було порушено кримінальне провадження, в якому ОСОБА_4 визнана потерпілою, а позивачем не доведено, що списання грошових коштів з карткового рахунку відповідача здійснено саме відповідачем чи при повідомленні ним стороннім особам своїх особистих даних. Ці посилання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є лише припущеннями.

Судом було взято до уваги той факт, що позивачка не могла списувати кошти з рахунку, оскільки в цей час перебувала на робочому місці за іншою адресою, а коли виявила безпідставне списання вживала заходи щодо негайного заблокування картки.

Відсутність у відповідача заборгованості на момент несанкціонованого списання коштів позивачем не заперечується, а заявлена заборгованість у відповідача виникла саме у зв'язку із списанням з її карткового рахунку зловмисниками грошових коштів.

Отже, суд першої інстанції належно оцінив докази та ухвалив рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи. Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -