Ухвала суду № 70174543, 10.11.2017, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 520/8495/17

Провадження № 2/520/8343/17

У Х В А Л А

про відмову у залучені третьої особи

10.11.2017 року

Київський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого – судді Куриленко О.М.

за участю секретаря – Баранової Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника Одеської міської ради – ОСОБА_1 про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Третя Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю понад п’ять років до часу відкриття спадщини та зміну черговості одержання права на спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2017 року позивач звернувся з позовом, який в подальшому було уточнено та просив ухвалити рішення, яким встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім’єю понад п’ять років до часу відкриття спадщини та змінити черговість одержання права на спадкування за законом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 02.08.2017 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

В ході судового засідання, яке відбулось 10.11.2017 року, представник Одеської міської ради – ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про залучення ОМР до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, вказуючи на те, що територіальна громада м.Одеси є універсальним правонаступником відумерлого нерухомого майна спадкодавця.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також представник відповідача ОСОБА_7 заперечували проти задоволення даної заяви.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухваленням судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2017 року померла ОСОБА_8, після її смерті відкрилась спадщина та у встановлений законом строк з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1267 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України встановлені строки прийняття спадщини

Так, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

А як вже вище було зазначено, відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її

Згідно ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерло

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Крім того відповідно до ст. 278 ЦПК України встановивши, що спадкоємці за заповітом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що будь-яке майбутнє рішення суду по справі жодним чином не може вплинути на права та обов’язки Одеської міської ради, а відтак підстав для її притягнення до участі у справі суд не вбачає.

На підставі викладеного і керуючись ст. 35, 36, 209, 210 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Заяву представника Одеської міської ради – ОСОБА_1 про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Третя Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю понад п’ять років до часу відкриття спадщини та зміну черговості одержання права на спадкування за законом – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.