Рішення № 70173439, 20.07.2017, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/4562/16-ц

Провадження № 2/488/656/17 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2017 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

В складі : судді Лазаревої Г. М.,

при секретарі Бондар Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Міністерства оборони України, Військової частини А4502 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої військовій частині, з особи, винної в незаконному звільненні працівника та в затримці виконання рішення суду про його поновлення,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2016 року позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом, в якому просили:

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь військової частини А4502 завдану шкоду в сумі 48378 грн. 82 коп., як з особи, винної в незаконному звільненні ОСОБА_3 та затримці виконання рішення суду про поновлення останньої на роботі;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_2 в період з 11.02.2005 року до 28.11.2013 року проходив службу на посаді начальника 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України.

Наказом № 41 від 04.05.2001 року ОСОБА_2 звільнив з роботи з посади лікаря-бактеріолога 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України ОСОБА_3, яка працювала в ньому з 01.10.1997 року.

Рішеннями Центрального районного суду м. Миколаєва вказаний наказ був скасований та з 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 стягнуті кошти на загальну суму 48378,82 грн. та судовий збір.

Позивачі зазначили, що в подальшому у виконавчому провадженні боржник - 67 санітарно-епідеміологічний загін Міністерства оборони України був замінений на нового - військову частину А2428, а остання була замінена на військову частину А4502, з рахунків якої було проведено примусове списання коштів в сумі 42858,50 грн., з яких 42358,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 500 грн. немайнової шкоди та 5520,32 грн. компенсації середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. Посилаючись на ст. 237 КЗпП просили позов задовольнити.

Представники позивачів надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, судом про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зі згоди представників позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справ суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 в період з 11.02.2005 року до 28.11.2013 року проходив службу на посаді начальника 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України.

Наказом № 41 від 04.05.2001 року відповідач ОСОБА_2 звільнив з роботи з посади лікаря-бактеріолога 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України ОСОБА_3.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.12.2012 року по справі № 2-3618/11 визнано незаконним та скасовано наказ № 41 від 04.05.2011 року, яким ОСОБА_3 звільнена з посади лікаря-бактеріолога 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України. Крім того, вказаним судовим рішенням, з 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України стягнуто на користь ОСОБА_3, кошти в сумі 42358,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 500 грн. немайнової шкоди. (а.с. 8,9).

Ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2014 року та від 25.03.2016 року було замінено боржника у виконавчому провадженні, стосовно стягнення вказаних грошових коштів у розмірі 42858,50 грн., спочатку з 67 санітарно-епідеміологічний загону Міністерства оборони України на військову частину А2428, потім з військової частини А2428 на військову частину А4502. (а.с.13-16).

23.06.2016 року, з рахунків військової частини А4502 на виконання виконавчого листа від 05.12.2012 року № 2-3618/11 було проведено примусове списання коштів в сумі 42858,50 грн., з яких 42358,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн. немайнової шкоди. (а.с. 17,18, 27).

Крім того, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2013 року по справі № 490/4489/13-ц, з 67 санітарно-епідеміологічного загону Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3, стягнуто кошти в сумі 5520,32 грн. компенсації середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. (а.с. 19,20).

Ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2014 року та від 13.05.2016 року було замінено боржника у виконавчому провадженні, стосовно стягнення вказаних грошових коштів у розмірі 5520,32 грн., спочатку з 67 санітарно-епідеміологічний загону Міністерства оборони України на військову частину А2428, потім з військової частини А2428 на військову частину А4502. (а.с.21-24).

02.08.2016 року, з рахунків військової частини А4502 на виконання виконавчого листа від 18.09.2013 року № 490/4489/13-ц було проведено примусове списання коштів в сумі 5520,32 грн. компенсації середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. (а.с. 25-27).

Відповідно до ст. 237 КЗпП, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, враховуючи приписи статті 237 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, шкода в сумі 48378 грн. 82 коп., має бути стягнута судом на користь військової частини А4502 з відповідача ОСОБА_2, як з особи, винної в незаконному звільненні ОСОБА_3 та затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

Керуючись ст. 237 КЗпП України, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 11, 209, 212, 214-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Міністерства оборони України, Військової частини А4502 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої військовій частині, з особи, винної в незаконному звільненні працівника та в затримці виконання рішення суду про його поновлення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь військової частини А4502 (65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 48, ЄДРПОУ 07837402) завдану шкоду в сумі 48378 (сорок вісім тисяч триста сімдесят вісім) гривень 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який ухвалив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. Позивачем рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Г.М. Лазарева