Ухвала суду № 70172319, 07.11.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11524/15-ц

Провадження № 4-с/761/408/2017

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Краснянській С.В.,

за участю представника скаржника: ОСОБА_1,

представника заінтересованої

особи - ТОВ «Арніка-1»: Тараскіної К.О.,

представника державного виконавця: Дармограй М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи - Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександр Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніка-1» про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови від 18.09.2017 року про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню № 53301877,-

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2017 року до суду надійшла зазначена скарга.

В скарзі заявник просить: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександра Олександровича щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2017 року в межах виконавчого провадження №53301877; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександра Олександровича про стягнення виконавчого збору від 18.09.2017 року в межах виконавчого провадження №53301877.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №53301877 за виконавчим листом №761/11524/15-ц від 10.03.2016 року виданим Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з заявника на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №0002/06/00-СL від 27.02.2006 року. Пізніше ухвалою суду було замінено стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ «Арніка-1».

30.08.2017 року стягувач - ТОВ «Арніка-1» звернулось до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі чого 18.09.2017 року державним виконавцем винесено постанову згідно з п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Проте в цей же день державний виконавець виніс постанову про стягнення з заявника виконавчого збору в розмірі 2 886 188,72 грн.

Заявник не погоджується із постановою та діями державного виконавця та зазначає, що це суперечить положенням статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий збір може бути стягнуто лише в розмірі 10% від стягнутої державним виконавцем суми. Проте в межах виконавчого провадження жодних сум стягнуто не було.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених в скарзі.

Представник ТОВ «Арніка-1» в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити, так як в межах виконавчого провадження не були стягнуті суми на їх користь.

Представник державного виконавця в судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги на тій підставі, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Вислухавши представників сторін, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебував виконавчий лист №761/11524/15-ц, виданий 10.03.2016 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором №0002/06/00-СL від 27.02.2006 року в розмірі 28 861 887,22 грн. (ВП №53301877).

Постановою державного виконавця від 28.03.2017 року замінено стягувача з ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «Арніка-1».

Постановою від 18.09.2017 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександр Олександрович, керуючись положеннями п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернув виконавчий лист стягувачу на підставі його заяви від 30.08.2017 року.

Крім того, 18.09.2017 року державним виконавцем на підставі положень статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 2 886 188,72 грн.

Пункт 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У відповідності до положень ч.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Водночас стаття 27 Закону визначає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч.2 ст.27 Закону).

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що фактично не стягнуто за виконавчим листом коштів та не повернуто майна, а тому враховуючи встановлене в судовому засіданні та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення виконавчого збору з боржника, тому дії державного виконавця та відповідно постанова про стягнення виконавчого збору не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», таким чином суд приходить до висновку про задоволення вимог скарги.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.383-389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3, заінтересовані особи - Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександр Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арніка-1» про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови від 18.09.2017 року про стягнення виконавчого збору по виконавчому провадженню № 53301877 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександра Олександровича щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2017 року в межах виконавчого провадження №53301877.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедал Олександра Олександровича про стягнення виконавчого збору від 18.09.2017 року в межах виконавчого провадження №53301877.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м.Києва до Апеляційного суду м.Києва. Сторона, яка приймала участь у справі, але не була присутня при проголошенні ухвали може її оскаржити протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Н.Г.Притула