Постанова № 70171742, 13.11.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №755/6133/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд: визнати бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2017 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити йому недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2017 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат 21 квітня 2017 року в сумі 1200 гривень решту невиплаченої допомоги у сумі 5360 гривень на картку киянина № НОМЕР_1 Ощадбанку; зобов'язати Київський міський центр КМДА відшкодувати: моральну шкоду у розмірі 3 200 гривень 00 копійок, матеріальну шкоду у розмірі 14 гривень 00 копійок; у 10-денний строк після набрання рішення суду законної сили подати звіт про виконання судового рішення щодо перерахування грошових коштів на його користь у ВАТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277 для зарахування на картковий рахунок НОМЕР_2.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 квітня 2017 року на адресу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації він відправив листа щодо нарахування йому разової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України № 3551-ХІІ йому, як учаснику бойових дій у 2017 році у розмірі 1312 * 5 = 6560 гривень 00 копійок до 05 травня 2017 року зарахувати на його картку киянина № НОМЕР_1 Ощадбанку. 21 квітня 2017 року по смс він отримав повідомлення від Ощадбанку про зарахування йому на картку № НОМЕР_1 однієї тисячі двохсот гривень нарахування від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації. Таким чином, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації порушив права учасників бойових дій стосовно щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня. Як учасник бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 17 лютого 2016 року має право на пільги, встановлені законодавством України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій. Правовідносини щодо виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014-2016 роках врегульовані Законом № 3551-ХІІ, частина п'ята статті 12 якого передбачає щорічну виплату цієї допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Щорічну грошову допомогу ветеранам війни учасника бойових дій слід було сплачувати у повному обсязі. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 травня - 1312 гривень. Таким чином, він повинен був отримати у 2017 році 6560 гривень.

Відповідь від відповідача він отримав лише на початку травня 2017 року листом від 27 квітня 2017 року, в якому йому було відмовлено у його законному праві та повідомлено про виплату лише частини допомоги, а саме 1200 гривень замість 6560 гривень. Така бездіяльність Київського міського центру КМДА спричиняє йому моральні страждання, принижує його честь і гідність через нехтування КМУ вимог Конституції України та міжнародного законодавства, як висновок довіри до КМУ та усіх державних установ у нього вже немає. У нього порушені нормальні життєві зв'язки з оточуючими його людьми через тривалість порушення його конституційних та громадянських прав (ст. 22, 24,46, 48 Конституції України, ст. 14, ст. 1 Протоколу 12, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Конвенція є ЗУ (ч. 1 ст. 9 Конституції). З квітня 2017 року у нього відмічається підвищення артеріального тиску, поганий сон, головний біль та швидка втома, що відмічено у його медичній книжці. За наслідками консультацій його лікаря Нефедової з поліклініки Головного клінічного шпиталю МО України він продовжує вживати ліки, які нормалізують тиск, зменшують негативний моральний тиск. За рекомендацією лікаря з 31 травня по 13 червня 2017 року він був вимушений пройти стаціонарне лікування у військовому шпиталі м. Ірпінь Київської області. Усі ці негативні явища у різкому погіршенні його здоров'я, як наслідок - фізичних та моральних стражданнях він пов'язує з бездіяльністю Київського міського центру КМДА. Він є само зайнятою людиною і виконує обов'язки голови обслуговуючого кооперативу «Діамант-Десна». Його родина, друзі та колеги по роботі ознайомлені з порушеннями його конституційних прав з боку Київського міського центру КМДА, це пригнічує його честь та гідність як громадянина та учасника бойових дій та є свідченням неповаги до його статусу - учасника бойових дій.

27 квітня 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито скорочене провадження у вказаній адміністративній справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 було призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 21 липня 2017 року судом прийнята заява позивача від 19 червня 2017 року про збільшення розміру позовних вимог та розгляд справи відкладено.

В подальшому, в судове засідання позивач не з'явився, подав до суду клопотання, в якому просив керуючись вимогами ч. 4 ст. 22 КАС України, враховуючи наявність усіх необхідних матеріалів у суді, розглядати справу у його відсутність. Додатково, позивачем до суду було подано письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без участі представника відповідача. Додатково, представником відповідача до суду були подані письмові заперечення та письмові заперечення на збільшені позовні вимоги, в яких представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В подальшому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року розгляд вказаної справи було призначено в порядку письмового провадження, з урахуванням наданих сторонами письмових пояснень та заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 являється учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується безтерміновим посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.5).

11 квітня 2017 року позивач звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації із заявою, в якій повідомив, що має право на пільги, встановлені законодавством України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій та просив разову грошову допомогу відповідно до вимог Закону України № 3551-ХІІ йому, як учаснику бойових дій у 2017 році у розмірі 1312*5 = 6560 гривень 00 копійок до 05 травня 2017 року зарахувати на його картку киянина № НОМЕР_1 Ощадбанку, а також на підставі вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації» до 18 квітня 2017 року повідомити його про їхнє рішення письмово та на електронну адресу (а.с.4).

Відповідно до листа-повідомлення Київського міського центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплат Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 квітня 2017 року, позивача було повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» на підставі списків наданих Головним управлінням Пенсійного Фонду України в місті Києві йому нарахована грошова допомога в розмірі 1200 гривень виплата якої здійснена 21 квітня 2017 року шляхом перерахування коштів на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк».

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Законом України від 28.12.2014 року N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01.01.2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28.12.2014 року N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності з 01 січня 2015 року.

Вищенаведені положення Закону від 28.12.2014 року N 79-VIII не були визнані неконституційними та є чинними.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 5 квітня 2017 р. № 223.

Відповідно до п. 1 Постанови «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 5 квітня 2017 р. № 223, у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення). Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1200 гривень.

Таким чином, законодавцем було визначено розмір щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в 2017 році, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка підлягає виплаті учасникам бойових дій, що і відповідає суми грошової допомоги, яка була виплачена позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України вирішував питання про те, чи має право держава змінювати порядок і розміри існуючих соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та чи є обов'язковими для застосування судами України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, видані на виконання вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

У рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зроблено висновок про те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

З огляду на вищевикладене, розмір нарахованої та виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік відповідає вимогам законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, а дії відповідача є правомірними та такими, що відповідають законодавству України, у зв'язку з чим підстави для визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання останнього здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу позивачу, у суду відсутні.

Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то вказані вимоги також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як роз'яснено в п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В той же час, позивачем не наведено ґрунтовних підтверджуючих доказів понесених останнім душевних переживань, страждань, що і стали причиною проблем позивача зі здоров'ям. При цьому, подана суду виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 2826 про перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 31 травня 2017 року по 13 червня 2017 року не свідчить, що порушення здоров'я відбулося саме на фоні відмови відповідача у здійсненні повного, на думку позивача, нарахування грошової разової допомоги до 05 травня 2017 року.

За умовами п.п.1,2 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації про відшкодування шкоди у повному обсязі.

Керуючись ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постановою «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 5 квітня 2017 р. № 223, п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 2, 6, 8, 9-11, 69-71, 159-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації про відшкодування шкоди - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: