Рішення № 70170876, 09.11.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2605/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2017 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Шиповича В.В.

секретаря Євтушенко М.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Черкаський міський центр зайнятості 04.04.2017 року подано до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 12929,73 грн., безпідставно виплачених як допомога по безробіттю, вказавши, що 13.08.2012 ОСОБА_2 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості в пошуках роботи. Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ120820 від 20.08.2012 ОСОБА_2 на підставі поданої заяви (в якій він вказував, що отримує пенсію як інвалід III групи), було надано статус безробітного з 20.08.2012 у відповідності до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції Закону від 01.03.1991). Тим же наказом ОСОБА_2 призначено виплату допомоги по безробіттю у відповідності до п.п.1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» (Порядок в редакції наказу міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000). 27.05.2013 наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ 130527 ОСОБА_2 знято з обліку як безробітного в зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості, тим же наказом ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у відповідності до пп. 10 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 20.08.2012 по 27.05.2013 ОСОБА_2 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 12929 грн. 73 коп. 18.02.2016 року КМУ прийнято Постанову № 136 «Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування». На виконання вищенаведеної Постанови КМУ Черкаським міським центром зайнятості було проведено верифікацію доходів ОСОБА_2 за період його перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості в статусі безробітного та в період отримання допомоги по безробіттю. За результатом обробки даних верифікації Черкаським міським центром зайнятості складено Акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 28 від 09.03.2017, яким встановлено, що ОСОБА_2 на момент отримання статусу безробітного та в період подальшого перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості в статусі безробітного, приховав факт отримання пенсії за віком (на пільгових умовах). Таким чином ОСОБА_2 не мав права на отримання статусу безробітного, а відповідно, і на отримання допомоги по безробіттю, а отже допомога по безробіттю отримана ОСОБА_2 з 20.08.2012 по 27.05.2013 в сумі 12929 грн. 73 коп. є незаконно отриманою. Наказом Черкаського міського центру зайнятості № 123 «Про повернення коштів» 09.03.2017 зобов'язано ОСОБА_2 повернути кошти, виплачені йому Черкаським міським центром зайнятості як допомога по безробіттю в сумі 12929, 73 грн., однак в добровільному порядку ОСОБА_2 кошти не повернув. За таких обставин позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Черкаського міського центру зайнятості кошти у сумі 12929 грн. 73 коп.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав викладених у позові. Наголошувала, що при зверненні ОСОБА_2 до позивача з заявою про призначення допомоги по безробіттю останнім було приховано факт одержання пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідач лише зазначив, що є інвалідом 3 групи і працівник центру зайнятості повірив ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Не заперечував, що за період з 20.08.2012 по 27.05.2013 отримав допомогу по безробіттю в сумі 12929,73 гривень і в цей же час отримував пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком №1). Разом з тим вважав, що його вини в отриманні допомоги по безробіттю немає, оскільки він нічого не приховував від центру занятості, предявив своє пенсійне посвідчення та трудову книжку, а крім того зазначив у заяві до центру зайнятості про те, що має право на пенсію на пільгових умовах. Чому працівники центру зайнятості не врахували надану ним інформацію не відомо.

В своїх письмових запереченнях проти позову відповідач ОСОБА_2 посилався на те, що центр зайнятості має право на стягнення коштів, виплачених особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним тільки у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних даних, поданих особою. Ним при заповнені додатку до персональної картки були зазначені відомості про отримання пенсії на пільгових умовах. Пенсія за віком за списком № 1 і є пенсією на пільгових умовах, а тому вважав, що при прийнятті рішення про надання йому допомоги по безробіттю була допущена помилка саме працівником Черкаського міського центру зайнятості. Крім того позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки до суду про стягнення допомоги виплаченої у період з 20.08.2012 по 27.05.2013 центр зайнятості звернувся лише у квітні 2017 року.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оголосивши письмові заперечення проти позову, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд діє в інтересах держави і розпоряджається коштами державного фонду на випадок безробіття, який утворений як позабюджетний цільовий фонд для фінансування заходів, передбачених програмою зайнятості населення. Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про зайнятість населення» (від 05.07.2012) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні підрозділи є правонаступниками відповідних органів державної служби зайнятості. Відповідно до п. 1 Розділу II Положення про Державну службу зайнятості, що затверджене наказом Міністерства соціальної політики України № 1543 від 15.12.2016 державна служба зайнятості продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду, визначені Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення».

20.08.2012 ОСОБА_2 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю (а.с. 3).

Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ120820 від 20.08.2012 на підставі поданої ОСОБА_2 заяви йому було надано статус безробітного з 20.08.2012 та призначено виплату допомоги по безробіттю у відповідності до п. п. 1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» (Порядок в редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000) .

27.05.2013 наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ 130527 ОСОБА_2 знято з обліку як безробітного в зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості, і тим же наказом припинено виплату допомоги по безробіттю у відповідності до пп. 10 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 20.08.2012 по 27.05.2013 ОСОБА_2 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 12929 грн. 73 коп. (а.с. 7).

Актом перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 28 від 09.03.2017 складеним за результатом обробки даних верифікації Черкаським міським центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_2 на момент отримання статусу безробітного та в період подальшого перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості в статусі безробітного, не зазначив факт отримання пенсії за віком (на пільгових умовах) (а.с. 8)

Згідно п.п. «г» ч. 3 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції Закону від 01.03.1991 року) не можуть бути визнані безробітними громадяни які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористались цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції Закону від 05.07.2012) статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Згідно Довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області № 3488/1 від 12.09.2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію:

-з 16.11.2009 року по інвалідності особа з інвалідністю 3 гр. внаслідок загального заварювання за списком № 1;

-з 12.07.2010 року за віком за списком № 1;

-з 23.05.2011 року по інвалідності особа з інвалідністю 3 гр. внаслідок загального заварювання за списком № 1;

-з 30.05.2011 року за віком за списком № 1.

Таким чином ОСОБА_2 у серпні 2012 року не мав права на отримання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю, а отже грошові кошти в сумі 12929,73 грн. виплачені центром зайнятості за період з 20.08.2012 по 27.05.2013, як допомога по безробіттю набуті ОСОБА_2 безпідставно.

Добровільно повернути безпідставно отриману допомогу по безробіттю ОСОБА_2 відмовився.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В той же час статтею 1215 ЦК України передбачені випадки за яких безпідставне набуте майно не підлягає поверненню. Так не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи», - фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином в результаті аналізу статей 1212, 1215 ЦК України, статей 34, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи» суд приходить до висновку, що безпідставно виплачена допомога по безробіттю підлягає примусовому стягненню із набувача за умови недобросовісності останнього, зокрема подання ним недостовірних даних для отримання такої допомоги або умисного приховання відомостей, які впливають на призначення допомоги.

В той же час у судовому засіданні позивачем не доведено факт подання ОСОБА_2 недостовірних даних для отримання допомоги по безробіттю або вчинення умисного приховання відомостей, які впливають на призначення допомоги.

При цьому суд враховує, що 13.08.2012 року при заповненні Додатку до Персональної картки в Черкаському міському центрі зайнятості (а.с. 5) ОСОБА_2 власноручно зазначив, що має пенсію на пільгових умовах. Вказана інформація повністю відповідала дійсності, оскільки з 30.05.2011 ОСОБА_2 отримував пенсію за віком на пільгових умовах (за списком №1).

Отримавши від ОСОБА_2 інформацію про отримання пенсії на пільгових умовах, центр зайнятості не мав обєктивних перешкод для того, щоб ще у серпні 2012 року встановити відсутність правових підстав для призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_2, однак незважаючи на це центр зайнятості добровільно здійснив виплату такої допомоги відповідачу.

За таких обставин у суда відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_2 на користь центру зайнятості виплаченої за період з 20.08.2012 по 27.05.2013, допомоги по безробіттю в сумі 12929,73 гривень.

Керуючись ст. 34, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття», керуючись ст. 1215 ЦК України, ст. 10, 11, 60-61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: ОСОБА_3