Ухвала суду № 70170694, 13.11.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Золотоніської міської ради на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2017 року у справі за позовом Золотоніської міської ради до Приватного підприємства «Агентство політичних новин», Редакції друкованого засобу масової інформації «Черкаський кур'єр», ОСОБА_6 про захист ділової репутації та спростування інформації, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2017 року Золотоніська міська рада звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2017 року позивачу відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено право на звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою районного суду, Золотоніська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, як постановлену з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України, підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції вважав, що сторонами у справі є юридичні особи, а тому спір між цими сторонами повинен розглядатися господарським судом.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За змістом п.п. 1, 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.ст. 55, 124), а ст. 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (ст. 15 ЦПК України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (ст.ст. 108-114 ЦПК України).

З урахуванням положень статті 15 ЦПК України та положень статей 1, 12 ГПК України справи про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, незалежно від суб'єктного складу, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами або іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Крім того, у п. 7 зазначеної Постанови роз'яснено, що, відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому, слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 ЦПК, та враховувати положення статей 1, 12 ГПК України. Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовими (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства. справи про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності розглядаються в порядку господарського судочинства.

Звертаючись до суду з позовом про захист ділової репутації та спростування інформації, позивач зазначив відповідачами юридичних осіб (ПП «Агентство політичних новин», Редакцію друкованого засобу масової інформації «Черкаський кур'єр»), які поширили недостовірну інформацію та особу, яка є джерелом цієї інформації - ОСОБА_6

Як видно з позовної заяви, редакція друкованого засобу масової інформації «Черкаський кур'єр» в своїх публікаціях посилалася на виступи народного депутата ОСОБА_6 у Верховній Раді України.

Відповідно до п. 5 ст. 10 ЗУ «Про статус народного депутата України» народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Проаналізувавши вказану норму закону, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в частині невірного тлумачення районним судом вказаних норм права, оскільки в даному випадку визначена відповідальність народних депутатів за вчинення дій, які являються підставою заявлених позовних вимог Золотоніської міської ради.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом Золотоніська міська рада зазначила відповідачами не лише юридичних осіб, а й фізичну особа, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом першої інстанції вищезазначені положення законодавства враховані не були, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу необхідно скасувати із передачею справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 311, ст.ст. 313 - 315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Золотоніської міської ради задовольнити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2017 року - скасувати, а матеріали справи направити до Придніпровського районного суду м. Черкаси для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :