Вирок № 70170094, 13.11.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2161/16-к

Провадження № 1-кп/559/49/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретарів судового засідання Кобзаренко І.Р., Федчук А.А., Остапчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно кримінальне провадження №12016180040000021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, з незакінченою вищою освітою, працює в.о. завідувача відділення №33 Ломбард Заставно-Кредитний Дім, розлученого, не судимого, інваліда ІІІ групи,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

сторони провадження: прокурори Ваколюк Ю.О., Сабада О.М., обвинувачений ОСОБА_1, захисник Мельник Т.В., інші учасники - потерпіла ОСОБА_3; потерпілі та цивільні позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, цивільні позивачі: ОСОБА_8, ОСОБА_9, законний представник потерпілої ОСОБА_7 та цивільного позивача ОСОБА_9, - ОСОБА_10, представник потерпілих і цивільних позивачів, законного представника потерпілої та цивільного позивача - ОСОБА_11, цивільний відповідач - Моторне (транспортне) страхове Бюро України (МТСБУ) та його представник ОСОБА_12, представник служби у справах дітей Дубенської РДА ОСОБА_13,-

В С Т А Н О В И В:

07 січня 2016 року близько 11 години ОСОБА_1 у порушення пункту 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), керуючи автомобілем марки FORD TRANZIT, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Київ-Чоп на 359 км + 150 м, не врахував дорожню обстановку, а саме: стан дорожнього покриття, не справився з керуванням свого транспортного засобу, втратив можливість керувати ним, внаслідок чого здійснив виїзд на смугу руху зустрічного транспорту, де допустив зіткнення з автомобілем марки MERCEDES - BENZ VITO, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку, спричинивши ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості за критерієм довготривалого розладу здоров'я, та ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаки небезпеки для життя в момент отримання.

Порушення ОСОБА_1 вимог пункту 12.1 ПДР, який передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перебуває у причинному зв'язку із суспільно небезпечними наслідками, які настали.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав повністю. Пояснив, що 07.01.2016. близько 10:00 год. виїхав разом з колишньою дружиною ОСОБА_3 на автомобілі «Форд» білого кольору з м. Дубно в напрямку м. Рівне. Дорога була не дуже хороша, обледеніла, йшов маленький сніг. В с. Крилів Дубенського району на відстані близько 20 м на четвертій передачі зі швидкістю близько 50 км рухався за вантажівкою типу «фура», з-під лівого колеса якої на дорогу випала льодяна брила приблизним розміром 30*30 см. Об'їхав, виїхавши частково на зустрічну смугу, повернувши кермо в ліву сторону. Назад поставити автомобіль не зміг: спочатку автомобіль кинуло вправо, вивернувши кермо вліво не зміг справитись з керуванням і виїхав на зустрічну смугу руху, почув удар, авто опинилось на узбіччі. Після чого прийшов до свідомості вже в лікарні.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що 07.01.2016 він із сім'єю їхав автомобілем «Мерседес - Бенц Віто» зеленого кольору в напрямку з м. Рівне по автодорозі Київ-Чоп у напрямку м. Дубно. Коли вони знаходились у населеному пункту Крилів, що в Дубенському районі, назустріч рухався вантажний автомобіль типу фура. А за фурою побачив автомобіль «Форд» білого кольору, оскільки «Форд» раз виглянув із-за вантажного автомобіля. Потерпілий вважає, що так зазвичай виїжджають, коли намагаються здійснювати маневр обгону. Думає, що водій «Форду» побачив перешкоду на смузі зустрічного руху, тобто його автомобіль, тому що відразу прийняв ліву сторону, перемістившись на свою смугу руху. Однак, за декілька секунд «Форд» перетнув суцільну лінію та виїхав на його смугу руху. При цьому відстань між їх автомобілями була дуже мала й потерпілий не міг уникнути зіткнення шляхом зупинки транспортного засобу чи будь-яким іншим шляхом. Після зіткнення він втратив свідомість, почав приходити до тями коли вже його витягали з автомобіля. Знаходився в шоковому стані. В результаті ДТП у нього сильно пошкодило ноги, довго лікувався, дали групу інвалідності. Також завдано шкоди для здоров'я його малолітніх доньок, тестя, тещі та сестри дружини. Підтримує повністю цивільний позов і просить суворо покарати обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні надав аналогічні покази як і його зять, - ОСОБА_4, бо сам є водієм з 1982 року. І хоч за кермом був зять - він все одно за звичкою спостерігав за дорогою, тому бачив подію. Наголосив, що разом з дружиною ОСОБА_6 зазнав непоправних втрат для здоров'я, довго та дорого лікувались, а обвинувачений не відшкодував жодної копійки. Просить застосувати максимальну міру покарання, бо обвинувачений не кається та не відшкодовує завдані збитки. В результаті ДТП отримав ІІІ групу інвалідності. Підтримує цивільний позов і просить його задоволити.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що вся їх родина зазнала непоправних втрат у той роковий день - свято Різдва Христового 07.01.2016. Вони замість святкування і активного життя опинились прикутими до лікарняних ліжок на багато місяців. Сама пережила операції, вчилась ходити заново. Півроку провела у інвалідній колясці. А обвинувачений не кається, збитки зовсім не відшкодував. Просить його суворо покарати і задоволити цивільний позов.

Допитана в судовому засіданні в присутності законного представника (матері) та представника служби у справах дітей малолітня потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що їхали з родиною до родичів на Різдво, співали колядки. А потім був удар, багато крові, вона дуже плакала, злякалась, після чого лікувалась.

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що на момент ДТП - мала прізвище ОСОБА_3, обвинувачений - це її колишній чоловік. Будь-яких претензій до обвинуваченого не має. Покази давати відмовилась на підставі ст. 63 Конституції України.

Допитана в судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_8 позов підтримує. Пояснила, що 07.01.2016 потрапила в ДТП на автодорозі Київ -Чоп. На той час була вагітною. В медкарті записано, що отримала травми: гематома голови, розсічення брови, струс головного мозку. Спочатку після ДТП її автомобілем швидкої допомоги завезли в Дубенську ЦРЛ, але оскільки, вона перебувала на обліку в м. Рівне, де проживає, то її транспортували швидкою в Перенатальний центр м. Рівне. Там на стаціонарному лікуванні знаходилася близько тижня. Їй забороняли ходити, рухатися, бо ставилося питання про відшарування плаценти, через травму яку отримала в ДТП, оскільки вже був 33-34 тиждень вагітності. Згодом прояснилося, що це не відшарування, а гематома на дні матки. До того часу, як потрапила в ДТП, вагітність протікала нормально, в лікаря ніяких зауважень не було, крім вітамінів нічого не приймала, на УЗД була неодноразово: з дитиною було все добре. Після ДТП, коли її направили на УЗД, то встановили, що дитина два рази обвита пуповиною. Це не 100%, що через ДТП, але лікарі, й вона сама за освітою сімейний лікар, запідозрили, що саме через цю подію, оскільки, вона отримала стрес і лікар УЗД в Дубенській ЦРЛ сказала, що дитина сховалася донизу (під час ДТП вона спустилася животом під панель авто), та буде мати проблеми з нирками. Так і сталося: дитина двічі обвита пуповиною, аналізи різко погіршилися: сечі та гемоглобін, хоча вона намагалися їх корегувати, виявили пієлонефрит і змушена була лікуватися. Не дозволяли рухатися, в зв'язку з чим не могла, навіть, спуститися з другого поверху на перший, щоб купити в аптеці необхідні ліки. Які мала змогу чеки долучити - долучила. На рахунок моральної шкоди, то нікому не побажала б це пережити, оскільки це в неї довгоочікувана вагітність, дитина дуже бажана, й замість того, щоб знаходитися в дома в стані спокою, то вона перебувала в стресі, в результаті дитина погано набирала вагу, родилася в термін, але маленькою вагою 2,500 кг. як недоношені діти. Також через те, що її батьки деякий час не могли себе обслуговувати, вона вагітною змушена була за ними доглядати, а це їй було нелегко в фізичному плані. Дивлячись як страждають батьки і мучаться від болю, дуже переживала. Вона не змогла в повній мірі насолодитися вагітністю в декретній відпустці.

Допитана в судовому засіданні в присутності законного представника (матері) та представника служби у справах дітей малолітній свідок ОСОБА_9 показала суду, що як сталася аварія не пам'ятає, але коли проснулася й побачила, що в автомобілі нікого нема, повернулася, а позаду бабуся сиділа. Потім один дядько вийняв її з машини, вона пішла сіла в інше авто й поїхали в лікарню.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала суду, що чітко все пам'ятає, бо на Різдво кожного року їздять до родичів. 07.01.2016 біля 11 год. погодні умови були нормальні, бо не було снігу, ясно, хоча дорога - слизькувата, чорна, не посипана. Час від часу поглядала на спідометр, бо сиділа біля водія спереду. На той час швидкість, з якою рухався її чоловік, була між 60-70 км/год. Коли проїхали зупинку в с. Крилів Дубенського району, трошки піднімалися на пагорб, побачила на горбочку фуру, а із-за неї різко висунувся білий автомобіль, якого до того не було видно. Він висунувся й різко сховався назад, очевидно побачив, що вони рухаються назустріч і відмовився від маневру. Маневр був різкуватий і його, мабуть, вже почало носити, коли вони зближалися, але вона цього за фурою добре не бачила. Коли фура порівнялася з ними, із-за причепу вилетів білий автомобіль і його несло боком прямо на них. Почала казати чоловіку, який був за кермом: «Дивись, дивись, дивись!». Він гальмував, зліва була фура, а справа кювет і їм не було куди діватися. Гальмував, але зближалися й усвідомлювали, що удару не уникнути. На секунду закрила очі, а коли розплющила, то мабуть пройшло хвилин 10: її батьки ззаду стогнали, а ліворуч чоловік лежав схилений над кермом, може був без свідомості, але подушка безпеки розкрилася й вона подумала, що це добре. Кричала й плакала менша донька, бо старша могла рухатися. В меншої знизу була зажата нога й вона не могла вибратися з авто, вона почала її витягувати, але дуже боліли руки й відчула, що ремінь безпеки їй дуже перетиснув грудну клітку. Її вагітна сестра ОСОБА_8 ходила біля поранених, хоча в неї була розбита голова. Дуже переживали за неї, але вона надавала допомогу батькам і це заспокоїло трохи. Водій іншого авто лежав на узбіччі позаду їх авто, очевидно його винесли з власного транспортного засобу, який був у кюветі з їх сторони. Коли витягли з авто її чоловіка, він стогнав і кричав, що не може дихати. Якісь люди, які їхали на Київ, запропонували завезли в лікарню м. Рівне. Вона вагалася. Не знала, що робити, бо розуміла, що приїде швидка допомога, але всіх не зможе забрати відразу. Менша донька плакала, тому вона з дітьми поїхала на Рівне, хоча дуже переживала, що буде з чоловіком. Потім одну дитину лишили в нейрохірургії в міській лікарні, а другу повезли в травматологію в обласну лікарню. Вона почала дзвонити по допомогу чоловіковим родичам, бо не могла бути з обома дітьми: меншій робили операцію в той же день. По телефону дізналася, що чоловік у реанімації й дуже переживала чи виживе він, бо була кровотеча, пошкоджена печінка, поламані ребра й нога в двох місцях. Старалася не впасти в депресію, бо розуміла, що вона одна на ногах і треба по слизоті бігати між двома лікарнями до обох дітей. Один день їздила в м. Дубно до чоловіка, а в інший була з дітьми по лікарнях, за себе не було коли дбати: приймала якісь ліки й мазі. На довготривале лікування пішло багато і її зусиль, і коштів на медикаменти. В той же час цікавилася винуватцем аварії, підтримувала зв'язок з слідчим. Їм допомагали інші люди й вона також пропонувала допомогу ОСОБА_1, оскільки він лежав у нейрохірургії, там де їх старша дочка, тільки в різних кінцях коридору. Коли через кілька днів доньку виписали, вона зайшла до ОСОБА_1 Той лежав, а батько годував його. Зрозуміла, що з ним теж погано й залишила номер телефону, якщо потрібна допомога. Потім дзвонила до його батька, але їм допомога не потрібна була, самі обходились якось. Більше ніяких контактів з ним не було. В кінці січня 2016 року виписали з лікарні чоловіка та батьків. Їх було важко транспортувати: як фізично, так і морально проїхати через те саме місце. Чоловік довго ще по ночах не міг спати: його турбувала нога, потрібний був догляд, важко було ходити, нога не згиналася, в зв'язку з чим ще наймали реабілітолога й масажиста, щоб відновити ногу. Важко було розриватися між роботою, батьками, яким не мала змоги належно допомогти, бо менша дочка два місяці була в гіпсі із шпицею й чоловіком, щотижня їздили на процедури й консультації. На це все пішло багато часу й коштів. Позов підтримує повністю. Не всі матеріальні витрати задекларовано, а в моральному плані родина дуже багато пережила. Вважає, що ОСОБА_1 був безвідповідальним, необережним і неуважним, не врахував дорожню обстановку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав суду, що він водій з багаторічним стажем, 07.01.2016 із сім'єю їхав до батька з м. Рівне в с. Листвин Дубенського району. Він їхав за автомобілем марки «Skoda», який їхав за автомобілем зеленого кольору марки «Mercedes-Benz Vito». Дорога була не в дуже хорошому стані, оскільки йшов дощ чи мокрий сніг, мінусова температура повітря. Дорогу він знає добре, в тому місці на трасі Київ-Чоп вона небезпечна взимку, тому там і суцільна лінія. Зіткнення сталось у лічені секунди, ніяких льодяних брил на зустрічній смузі він не зустрічав. Автомобіль «Ford Tranzit» пересік суцільну лінію та з'їхав у кювет, при цьому допустивши зіткнення з автомобілем «Мерседес». Після самого зіткнення він відразу з'їхав на узбіччя та, вийшовши зі свого автомобіля, побіг до місця ДТП. Спочатку він з якимись людьми підбіг до автомобіля «Форд» білого кольору. Там на передньому пасажирському сидінні була придавлена жінка. ЇЇ не зачіпали, бо боялись зробити ще гірше. Чоловіка - водія з «Форду» викинуло в кювет. Після чого підбіг до автомобіля «Мерседес». Там чоловік, очевидно який був за кермом і мав дуже пошкоджені ноги, кричав, що він не винен, що це водій «Форду» виїхав на зустрічну смугу, перетнувши суцільну лінію. В «Мерседесі» зеленого кольору скоріш за все їхала сім'я, бо було кілька чоловіків, кілька жінок і кілька дітей.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що 07.01.2016 біля 11.00-12.00 год. він їхав зі сторони м. Рівне в напрямку м. Львів по автодорозі Київ-Чоп. Проїжджаючи в с. Крилів Дубенського району він прямував за автомобілем «Mercedes-Benz Vito» зеленого кольору. Дорожнє покриття було не дуже добре, бо вкрите льодяною кіркою. Він як досвідчений водій уже оцінив стан покриття та рухався зі швидкістю близько 40 км/год. При цьому дорога була, хоч і слизька, але рівна, пряма, нічого об'їжджати не треба було, ніяких льодяних брил не бачив ні на своїй смузі, ні на зустрічній. Автомобіль зеленого кольору, який рухався попереду, жодних маневрів не робив. Побачив на зустрічній смузі руху вантажний автомобіль типу «фура». Близько за ним рухався автомобіль «Ford Tranzit» білого кольору, що виконував якийсь маневр. Тоді також жодних льодяних брил не бачив. Який саме маневр виконував «Форд» свідок не знає, але бачив як його розвернуло та виїхав на зустрічну смугу руху, по якій їхав «Мерседес». При цьому білий «Форд Транзит» був поперек руху зеленого «Мерседеса Віто» та моментально відбулось ДТП такої сили, що він бачив як від удару автомобіль відірвався від землі. Після чого свідок зупинився, перемістив авто на вузьке ґрунтове узбіччя та побіг до автомобілів учасників ДТП. Було видно, що в «Мерседесі» багато людей, очевидно, сім'я з дітьми. Коли він з іншими людьми підбіг до «Форду», то на пасажирському сидінні знаходилась жінка у напівсвідомому стані, її вирішили не чіпати, бо підозрювали, що міг бути пошкоджений хребет, у неї були страшні численні травми. Чоловіка викинуло на вулицю, з його курточки стирчала частина деталі автомобіля, але йому пощастило, бо проткнутим виявився лише одяг. Спочатку чоловік був без свідомості, коли прийшов до тями, то говорив незв'язно. Свідок пояснив йому, що той потрапив у аварію. Свідок як очевидець події вважає, що в зеленого автомобіля «Мерседес», який їхав попереду, не було будь-якої можливості уникнути ДТП, оскільки все відбулось надзвичайно швидко: білий «Форд» впритул рухався за фурою, не справився з маневром і винесло поперек руху «Мерседесу». При цьому свідок стверджує, що автомобіль «Мерседес» не виконував жодного маневру, їхав по своїй смузі руху, на якій і відбулось ДТП. Автомобілі ніхто не переміщав, доки поліція не оформила ДТП.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця ДТП від 07.01.2016 (тривав від 11.40 год. до 12.20 год.), схеми ДТП та фототаблиці як невід'ємних додатків до вказаного документу, який складено в приступності двох понятих з участю спеціаліста, встановлено, що на 359 км+150 м автодороги Київ-Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода між автомобілями марки «FORD TRANZIT», д.н.з НОМЕР_1 (далі - Форд), та «MERCEDES - BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_2 (далі - Мерседес). Обстановка на місці ДТП до початку огляду не змінювалась. Огляд проводився зі сторони м. Рівне в напрямку м. Дубно. Дорога горизонтальна пряма. Дорожнє покриття: асфальтобетонне, вкрите тонким шаром льоду, сухе, для двох напрямків шириною 7,6 м, одна смуга для руху в напрямку огляду шириною 3,7 м, одна назустріч - 3,9 м., ширина узбіччя 3,3 м, ширина розділяючої смуги 0,1 м, на проїзній частині нанесені лінії розмітки 1.1., 1.5. Праворуч до проїжджої частини примикає асфальтобетонне узбіччя шириною 0,8 м, далі за яким ґрунтово-трав'яне узбіччя шириною 2,5 м, ліворуч асфальтобетонне узбіччя шириною 1,8 м, за яким відбійник, а далі кювет. Освітлення природне, загальний стан видимості дороги більше 100 м. Положення транспортних засобів на місці пригоди: Мерседес розташований лівою частиною на правій смузі руху, а правою частиною на правому узбіччі дороги по напрямку огляду місця події, відстань від осей лівого переднього та заднього до лінії дорожньої розмітки 1.5 становить 2,95м та 2,45м відповідно; відстань від заднього правого колеса Мерседесу до осі лівого заднього колеса Форду становить 9,9 м. Форд розташований поза межами проїзної частини в правому кюветі по напрямку огляду. Відстань від осей правих переднього та заднього коліс до правого краю проїзної частини становить 6,6 м. та 6,6 м. відповідно. На Мерседесі пошкодження знаходяться у передній частині автомобіля. На Форді пошкодження знаходяться на правій боковій частині. Ознаки напрямку руху встановлено по кінцевому розташуванню транспортних засобів та по ділянці розливу охолоджуючої рідини. Наявний загальний осип скла та уламків транспортних засобів загальною довжиною 50,5 м та шириною 6,3 м. Вказана ділянка розташована на правій смузі та правому узбіччі дороги по напрямку огляду. На правій смузі руху та правому узбіччі наявні ділянки зосередження осипу скла та уламків, загальною довжиною 8 м та шириною 6,3 м. Вказана ділянка зосередження осипу знаходиться на відстані 25,6 м від початку загальної ділянки осипу скла. На правій смузі руху наявна ділянка розливу охолоджуючої рідини загальною довжиною 20,2 м. Початок ділянки розливу розташований на відстані 1 м від правого краю проїзної частини, а закінчується під передньою частиною Мерседеса. Автомобілі вилучили на майданчик тимчасового тримання (а.с. 21-33 т.2).

Зі Схеми організації дорожнього руху та інформації Служби автомобільних доріг у Рівненської області від 10.06.2016 №13/1227 виходить, що на ділянці автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп км 359 +150 (150 м перед вказаною ділянкою та 150 м за нею): дорожні знаки згідно ОДР не передбачені; максимально допустима швидкість 60 км/год; покриття асфальтобетонне в задовільному стані; наявна горизонтальна дорожня розмітка 1.1. (крайова), 1.5 (осьова); освітлення наявне та функціонує (а.с. 35-38, т.2).

Згідно довідки Рівненського обласного центру з гідрометеорології №33-01-15/286 від 08.06.2016 за даними репрезентативної до 359км + 150м а/д Київ-Чоп, що в межах Дубенського району Рівненської області, метеостанції «Дубно» 07.01.2016 близько 11:00 год. зафіксовано погодні умови: хмарно, температура повітря близько 4 градусів морозу, спостерігалися сніг, серпанок (видимість погіршувалась до 1,5 км.), відмічалась ожеледь. 07.01.2016 в Рівненській області світанок розпочався о 07. год. 36 хв., сонце зійшло о 08 год. 15 хв. (а.с. 40 т.2).

09.08.2017 із ОСОБА_1 в присутності двох понятих на 359 км+150 м автодороги Київ-Чоп, що в с. Крилів Дубенського району Рівненської області, проведено слідчий експеримент. Згідно протоколу та Схеми до нього ОСОБА_1 розмістив автомобіль Форд як до зіткнення: на правій смузі проїзної частини дороги зі сторони м. Львів у напрямку м. Рівне, при цьому відстань від правих переднього та заднього коліс Форду до лінії правого краю проїзної частини дороги становила 1,0 м. Після чого ОСОБА_1 розмістив перед Фордом на тій же смузі руху вантажний автомобіль з напівпричепом, відстань від переднього і заднього лівих коліс якого до лінії правого краю проїзної частини становила 0,6 м. При замірі відстань між передньою частиною Форду та задньої вантажного автомобіля з напівпричепом становила 26,5 м. Крім того, ОСОБА_1 вказав місце на тій же смузі руху, де знаходилась льодяна брила, при цьому відстань від брили до правого краю проїзної частини дороги склала 1,85 м (а.с. 100-102 т.2).

Із ОСОБА_4 в присутності понятих, на 359 км+150 м в с. Крилів Дубенського району Рівненської області, проведено слідчий експеримент. Згідно протоколу від 06.07.2016 та Схеми до нього ОСОБА_4 розмістив автомобіль Мерседес на правій смузі руху проїзної частини дороги зі сторони м. Рівне в напрямку м. Львів, при цьому відстань від правих переднього та заднього коліс автомобіля до лінії правого краю проїзної частини дороги становила 0,7 м. Розмістив автомобіль Форд в такому положенні, в якому останній здійснював виїзд на зустрічну смугу, де в той час рухався автомобіль Мерседес. Відстань між передніми частинами автомобілів склала 15,6 м. Після чого ОСОБА_4 вказав на місце, де відбулось зіткнення: на правій смузі руху проїзної частини дороги зі сторони м. Рівне в напрямку м. Львів, при цьому відстань від вказаного місця до передньої частини автомобіля Мерседес становить 14,2 м (а.с. 59-61 т.2).

З ОСОБА_5 у присутності понятих на 359 км+150м в с. Крилів Дубенського району Рівненської області проведено слідчий експеримент. Згідно протоколу від 06.07.2016 та Схеми до нього ОСОБА_5 розмістив автомобіль Мерседес на правій смузі руху проїзної частини дороги зі сторони м. Рівне у напрямку м. Львів, при цьому відстань від правих переднього та заднього коліс автомобіля до лінії правого краю проїзної частини дороги становила 0,75м. Розмістив автомобіль Форд в такому положенні, в якому останній здійснював виїзд на зустрічну смугу, де в той час рухався автомобіль Мерседес. Відстань між передніми частинами автомобілів становила 8,3м. Після чого ОСОБА_5 вказав на місце, де відбулось зіткнення: на правій смузі руху проїзної частини дороги зі сторони м. Рівне в напрямку м. Львів, при цьому відстань від вказаного місця до передньої частини автомобіля Мерседес склала 6,0 м (а.с. 50-52 т.2).

Такий же експеримент в присутності понятих і захисника проведено 06.07.2016 з ОСОБА_10. Згідно протоколу та Схем до нього автомобілі розмістила аналогічно, як це зробили ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Відстань від Мерседесу до правого краю дороги - 0,6 м; між автомобілями в момент виїзду Форду на зустрічну смугу - 17,3 м; показала місце зіткнення, відстань до нього від передньої частини Мерседесу склала 11,5 м (а.с. 74-76 т.2).

Висновком судово-медичної експертизи №150 встановлено: відповідно записам медичних документів у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: «Поєднана травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Закрита травма грудної клітки. Перелом 6 ребра зліва. Закрита травма живота без ушкодження внутрішніх органів. Закритий фрагментарний перелом правого стегна зі зміщенням. Осаднена рана правого стегна зі зміщенням. Осаднена рана лівого колінного суглоба». Вказані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупого(их) предмету(ів), могли утворитись внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в термін та за обставин, які зазначені в постанові, які згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995.) відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я (а.с.117-118 т.2).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №151 згідно записів медичних документів у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: «Великий уламковий перелом в/3 лівої в/гомілкової кістки з незначним зміщенням. Забійна рана лівої гомілки. Забій правої гомілки, підборіддя», аналогічно відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я (а.с.120-121 т.2).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №152 відповідно записам медичних документів у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: «Поєднана травма. Закрита ЧМТ. Струс головного мозку. Відкритий перелом обох кісток лівої гомілки в с/3 зі зміщенням. Закритий перелом обох кісток правої гомілки в с/3 зі зміщенням». Ідентично відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я (а.с.123-124 т.2).

Висновком судово-медичної експертизи №197 встановлено, що відповідно записам лікарів у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження: «Закритий перелом обох кісток лівої гомілки в с/3 зі зміщенням. Забійна рана голови». Аналогічно відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я (а.с.126-127 т.2).

Висновком судово-медичної експертизи №153 встановлено, що відповідно записам медичних документів у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: «Політравма: Закрита травма черевної порожнини, розрив селезінки, крайовий розрив печінки; внутрічеревна кровотеча. Травматичний шок ІІІ ст. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Множинні забійно-різані рани обличчя». Згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995.) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент отримання (а.с.129-130 т.2).

Згідно висновку експерта №3.1-334/16 від 17.08.2016 на момент проведення експертного дослідження система рульового керування автомобіля «FORD TRANZIT», д.н.з НОМЕР_1, і його робоча гальмівна система знаходились в працездатному стані (а.с. 160-164, т.2).

Згідно висновку експерта №3.1-335/16 від 18.08.2016 на момент проведення експертного дослідження система рульового керування автомобіля «MERCEDES - BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_2, і його робоча гальмівна система знаходились в стані повної відмови. Несправність робочої гальмівної системи, яка виражена в пошкодженні кріплення корпусу живильного бачка автомобіля, виникла під час даної ДТП, а завоздушення робочої гальмівної системи виникло після ДТП, внаслідок неодноразового натискання на педаль приводу гальма. Несправність системи рульового керування автомобіля, яка полягає в зміщенні рульової колонки в напрямку передньої частини автомобіля та пошкодження пристрою замка блокування рульового керування, виникли під час даної ДТП. Так як несправностей у досліджуваних системах автомобіля, які виникли до ДТП, в процесі дослідження не виявлено, то питання про можливість водієм виявити їх перед виїздом, - втрачає зміст з технічної точки зору (а.с. 169-173, т.2).

Відповідно до висновку експерта №3.1-336/16 від 22.08.2016 зіткнення автомобілів «FORD TRANZIT», д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 і «MERCEDES - BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 відбулось на правій смузі руху проїзної частини автодороги Київ-Чоп, перед початком розташування зафіксованої в наданій на експертизу копії протоколу огляду місця ДТП від 07.01.2016 та Схемі до нього ділянки розливу охолоджуючої рідини, відносно руху зі сторони м. Рівне в напрямку м. Дубно. Встановити координати місця зіткнення вказаних транспортних засобів відносно елементів проїзної частини дороги в абсолютних величинах не представляється можливим за причиною відсутності в наданих на експертизу матеріалах достатньої сукупності зафіксованих інформативних ознак. Первинне контактування транспортних засобів відбулось між правою боковою частиною автомобіля Форд (праві передні та задня двері, права задня бокова частина кузова) на відстані 1,8-3,8 м від переднього габариту і передньою частиною автомобіля Мерседес (передній номерний знак, передній бампер, капот, передні праве та ліве крила) по всій її довжині (а.с. 178-185, т.2).

Згідно висновку експерта №3.1-639/16 від 15.09.2016 (при якому враховано усі вихідні дані, в тому числі отримані і при проведенні чотирьох слідчих експериментів, і версія про льодяну брилу) в дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, водій автомобіля «MERCEDES - BENZ VITO», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_4 для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинен був діяти в відповідності до вимог п. 12.3 і п. 12.6 (ґ) ПДР України. В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, водій автомобіля «FORD TRANZIT», д.н.з НОМЕР_1, ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.10.1, 11.3, 12.1 і 12.6 (ґ) ПДР України. При наданому на експертизу комплексі вихідних даних водій Мерседесу ОСОБА_4 в момент виникнення небезпеки для руху в даній дорожній обстановці не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем Форд шляхом застосування екстреного гальмування. В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, у діях водія Мерседесу ОСОБА_4 невідповідностей вимогам ПДР України з технічної точки зору, - не вбачається. В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, дії водія автомобіля Форд ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не відповідали п. 12.1 ПДР України та, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою (а.с. 199-203, т.2).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 свої висновки підтримує. Мав місце виїзд автомобіля Форд на зустрічну смугу руху. Водій Мерседесу з технічної точки зору не мав можливості привести гальмівну систему в дію. Уникнути небезпеки можливо лише шляхом гальмування. Маневр об'їзду застосовується лише при перешкоді, а тут мала місце небезпека. Пояснив, що в висновку №3.1-639/16 враховано відстань між транспортними засобами в момент виникнення небезпеки для руху в м: 29,8 (14,2+15,6); 28,8 (11,5+17,3); 14,3 (6,0+8,3) на підставі вихідних даних, отриманих зі слідчих експериментів. Проте ознайомившись зі схемами до протоколів слідчих експериментів експерт пояснив, що слідчим не коректно було сформульовано питання, адже відстань між транспортними засобами була меншою, а саме: 15,6; 17,3; 8,3 м., а перша цифра означає відстань до місця зіткнення. Ніякої додаткової експертизи проводити не треба, бо відстань зменшилась, а отже очевидно, що шансів уникнути ДТП не було.

В судовому засіданні експерт прорахував мінімальну відстань до місця зіткнення за формулою: S=(t1+t2)*Va/3,6, де t1 - нормативний час реакції водія автомобіля Мерседес в даній дорожній обстановці в секундах, t2 - час запізнення спрацювання гальмівного приводу транспортного засобу в секундах, Va - швидкість руху транспортного засобу 70 км/год., а 3,6 - перевідний коефіцієнт. Тобто S=(1,4 +0,2)*70/3,6, S= 31,1 м. Отже, щоб мати фізичну можливість привести гальмівну систему автомобіля в дію, відстань повинна була бути мінімум 31,1 м, а не як у даному випадку 15,6; 17,3; 8,3 м.

Експерт наполягає, що навіть якщо припустити, що мало місце перевищення швидкості водієм Мерседесу, то таке порушення з технічної точки зору все одно не знаходиться в причинному зв'язку із ДТП, оскільки він їхав по своїй полосі руху та не виконував жодних маневрів, на відміну від водія Форду, який в даній дорожній обстановці маневрував і не справився з керуванням автомобіля. Саме дії водія Форду спричинили ДТП.

Не зважаючи на те, що після допиту експерта, обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні ДТП, захист наполягає, що даний висновок експерта є неналежним доказом. При цьому, суд роз'яснив стороні захисту право клопотати про проведення ще однієї експертизи в разі сумнівів, але захист не скористався цим. У висновку експерта №3.1-639/16 зазначено, що події відбувались поза межами населеного пункту та врахована швидкість Мерседесу 70 км/год, замість правильного, на думку захисту, 60 км/год, при цьому посилаються на довідку з управління Служби автомобільних доріг в Рівненській області. Крім того, експертом не встановлено координати місця зіткнення. Також вважає, що при проведенні експертизи враховано суто версію обвинувачення. Не погоджуються, що потерпілий мав застосувати лише гальмування, а вказують, що в даному випадку можна було ще і маневр об'їзду виконати.

Суд не погоджується із подібними твердженнями.

Головуючий суддя два рази кожного робочого дня протягом багатьох місяців проїжджає місце ДТП. Тому дорогу знає дуже добре. Дані із довідки Служби автомобільних доріг у Рівненській області суд оцінює критично, адже вони вказують про обмеження швидкості в 60 км, при цьому зазначаючи, що будь яких дорожніх знаків там немає. Знаки про обмеження швидкості також відсутні, що підтверджується і наданою до довідки Схемою організації дорожнього руху. Суду достовірно відомо, що місце ДТП відбулось на 359 км+150 м, яке знаходиться в межах населеного пункту с. Крилів Дубенського району Рівненської області, оскільки перед 358 км і після 362 км знаходяться дорожні знаки - назва "Крилів" на синьому фоні: 5.47 "Початок населеного пункту" і 5.48 "Кінець населеного пункту", які згідно п.1.10 і розділу 33 ПДР означають найменування та початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Отже, обмеження швидкості в 60 км./год не застосовується, окрім як в місцях очевидно забудованого населеного пункту. На місці ДТП забудови взагалі відсутні. Таким чином, незважаючи на те, що в експертизі вказано «поза межами населеного пункту», вихідні дані щодо швидкості враховано правильно. Крім того, при проведені експертизи враховані всі версії, в тому числі ОСОБА_1

Суд, заслухавши обвинуваченого, потерпілих, сторонніх свідків-очевидців, експерта, дослідивши протокол огляду місця події з додатками, протоколи слідчих експериментів з додатками, висновки експертиз, погоджується із твердженням, що потерпілий не мав жодного шансу привести гальмівну систему автомобіля в дію, оскільки відстань до місця зіткнення була надзвичайно мала. Те, що місце зіткнення не встановлено в абсолютних величинах координатах, не означає що його не існувало. При експертизі враховано, окрім даних слідчих експериментів, і наявність осипу скла, уламків, розлив охолоджувальної рідини, що тягнеться від дороги до Мерседесу та, очевидно, не міг початись до зіткнення.

Із твердженням захисту, що потерпілий також винен у ДТП, бо не застосував маневр об'їзду, суд категорично не погоджується.

Відповідно до 1.10 ПДР :

маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом;

небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;

перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Відповідно до п.12.3. ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Отже, враховуючи, що мала місце раптова небезпека у виді руху в межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку, а не нерухома перешкода, то за ПДР застосовується лише негайне зменшення швидкості аж до зупинки, що в даних умовах здійснити було фізично не можливо. Та навіть якщо всупереч ПДР водій Мерседесу маневрував би вліво - там вантажівка, а вправо - там кювет і Форд, який також несе вправо, тому зіткнення було неминучим.

Протягом усього процесу обвинувачений наполягав на тому, що він об'їжджав льодяну брилу, яка раптово випала на дорогу з-під лівого колесу вантажного автомобіля з напівпричепом, що їхав попереду. В судовому засіданні ОСОБА_1 дав покази, що вона була розміром 30 см. на 30 см. Ця ж версія озвучувались ним і на досудовому слідстві, була перевірена під час слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_1 вказав розміри брили, що заміряли та встановили: ширина 0,55 м і довжина 0,65 м, це ж враховано експертом при проведені експертизи. Також потерпілі вказували, що автомобіль Форд «визирав» із-за фури, ніби хотів обігнати вантажівку. Свідок ОСОБА_18 аналогічно показав, що Форд здійснював якийсь маневр, бо виглянув із-за вантажного автомобіля, при цьому жодних льодяних брил на дорозі, ні він, ні інший свідок ОСОБА_17 - не бачили: ні на своїй смузі, ні на зустрічній, хоч перебували там увесь час від моменту ДТП і до того, поки завершили фіксацію місця події. Суд погоджується, що зимою з-під вантажних автомобілів під час руху дійсно можуть вилітати грудки бруду, але не «льодяні брили». Крім того, з фото додатків до огляду місця події судом встановлено, що сніговий покров дійсно мав місце 07.01.2016, проте він був не значний, обабіч дорогих снігових заметів нема, на узбіччях проглядається трава. Тому версію про існування півметрової льодяної брили, яка зменшилась вдвічі у розмірах з часу досудового слідства та під час розгляду справи в суді, суд оцінює критично.

Враховуючи висновки експертиз, покази свідків, потерпілих, обвинуваченого, дані із проведених слідчих експериментів, суд вважає доведеним, що зі сторони водія ОСОБА_20 дійсно мав місце маневр, з яким він не справився, втративши контроль над технічно справним автомобілем. В результаті Форд винесло на зустрічну смугу руху практично перпендикулярно Мерседесу, водій якого не мав навіть шансу привести гальмівну систему свого автомобіля в дію. В результаті ДТП четверо людей, в тому числі малолітня дитина, зазнали тілесних ушкоджень середньої тяжкості, ще одна - тяжких тілесних ушкоджень, і є потерпілими в даному провадження. Також двоє осіб, в тому числі малолітня дитина, які є цивільними позивачами, зазнали легких тілесних ушкоджень.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідив усі обставини даного провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінив кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов наступного висновку.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, а тому ці дії кваліфіковано правильно за ч.2 ст.286 КК України.

Вирішуючи цивільні позови, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Дубенською місцевою прокуратурою подані цивільні позови в інтересах КЗ «Дубенська центральна районна лікарня» Дубенської районної ради Рівненської області та в інтересах КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради про відшкодування витрат за перебування потерпілих від злочину на стаціонарному лікуванні в розмірі 7267,35 грн. та 2785,50 грн. відповідно. Їх визнано обвинуваченим, а також підтверджено довідками з лікарень і розрахунками витрат на лікування (а.с.а.с. 141-142, 144-145, 147-148, 150-151, 153, 155 т.2). Тому цивільні позови прокуратури підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також заявлено спільний цивільний позов ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 137 605, 32 грн. і 130 000 грн. відповідно, а також до МТСБУ про стягнення в якості відшкодування шкоди за пошкоджений автомобіль регламентної виплати в розмірі 50 000 грн.

В судовому засіданні усі цивільні позивачі, а за неповнолітніх позивачів їх законний представник, підтримали позов, детально обґрунтували завдану їх родині та кожному окремо моральну шкоду, а також матеріальні збитки. Представник цивільних позивачів підтримав позов з підстав, викладених у ньому, і просить його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов визнав частково: матеріальні збитки на суму 93847,71 грн. визнає, а моральні збитки не визнає взагалі, бо він також лікувався та зазнав страждань, і не має такої суми для відшкодування.

Захисник обвинуваченого детально пояснила, що визнають лише ту суму, яка підтверджена, на думку сторони захисту, належними доказами. Наприклад, відповідними накладними, що підтверджують придбання пристосування для переломів для ОСОБА_6 за двома рахунками на суму 15600 грн. кожен, чи послуги спец майданчика по охороні транспортних засобів згідно акту наданих послуг ОСОБА_4 на суму 1488 грн. Проте, не розуміють, навіщо потерпілій ОСОБА_9 треба було проводити МРТ обстеження голови, адже при призначенні лікування лікарем такого не вказано. Не визнають суми за тими чеками, де не зазначено для кого та для чого вони придбані. Наприклад, чеки від 04.02.2016 чи від 08.01.2016, за якими купували нурофен, аспаркам, бо якщо пошкоджені ноги, то захист вважає, що немає кому призначати зазначені ліки. Або накладна №1 аптечного пункту №1 від 12.01.2016 - не вказано кому придбані ліки і де та аптека. Також не визнають суми за квитанціями від 06.12.2016 до 12.12.2016 про стоматологічні послуги, надані ОСОБА_5 на загальну суму 1570 грн., тому що у нього були пошкоджені ноги та не вважають, що є підстави оплачувати послуги стоматолога, отримані через 11 місяців після ДТП. Тому обвинувачений визнає суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 93 847,71 грн.

Від співвідповідача Моторно (транспортного) страхового Бюро України до суду надійшли заперечення, згідно яких позовні вимоги ОСОБА_4 до них не визнають, адже йому не відмовляли в регламентованій виплаті, а 08.02.2016 листом дали відповідь, вказавши, що для подальшого розгляду справи необхідно надати заяву про страхове відшкодування та перелік документів, у тому числі належно завірений документ, наприклад, вирок суду, що підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП. Враховуючи, що не має рішення суду, що набрало законної сили, яке б встановлювало вину іншого учасника, МТСБУ не порушувало 90-денний строк для прийняття відповідного рішення, що стосується виплати страхового відшкодування, тому просять відмовити в позові ОСОБА_4 до них за безпідставністю. При цьому розглядати справу за відсутності представника відповідача (а.с. 158-160 т.1).

Враховуючи, що на підтвердження МТСБУ надало суду лист №3/1-05/3364 від 08.02.2016 на ім'я ОСОБА_4 про надання документів, який не містить відмови останньому у виплаті відшкодування (а.с. 161 т.1), а також, що в зв'язку з відсутністю вироку суду, який набрав законної сили, та встановлював би вину іншого учасника, МТСБУ не порушено 90-денний строк для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, суд вважає, що в задоволенні цієї частині позову необхідно відмовити через безпідставність.

Що стосується відшкодування матеріальних збитків, то суд не знайшов підтвердження необхідності оплачувати обвинуваченим стоматологічні послуги ОСОБА_5, отримані останнім в період з 06.12.2016 до 12.12.2016 на загальну суму 1570 грн. (а.с. 101 т.1). Адже в епікризі №374 на його ім'я є інформація про забій підборіддя, проте відсутні будь-які дані за пошкодження зубів і необхідність стоматологічних послуг в результаті ДТП (а.с. 218, т.1). Крім того, дані послуги отримані через 11 місяців після події, отже суд робить висновок, що не були нагальними. Суду не доведено прямого зв'язку між ДТП і наслідками у виді необхідності лікувати зуби, саме тому в цій частині в задоволенні позову відмовлено.

Щодо інших завданих матеріальних збитків, суд вважає їх підтвердженими доказами. Наприклад, необхідності проводити обстеження мозку в малолітньої дитини, яка потрапила в ДТП, не викликає в суду сумнівів, адже підтверджується даними із епікризу №362 на ім'я ОСОБА_9, 2006 р.н., виданого нейрохірургічним відділенням Рівненської центральної міської лікарні, в якому зазначено обстеження: КТ головного мозку (а.с. 235 т.1). Суд розуміє, що в період, коли практично вся родина перебувала на лікуванні, простежити за тим, щоб кожен чек виписувався на конкретне ім'я пацієнта було досить складно, особливо враховуючи, що потерпілі не могли рухатись тривалий час. Проте всі витрати на лікування підтвердженні відповідними чеками, накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с. 84-100, 102, т.1, а.с.31-42 т.3), придбані в період лікування потерпілих від ДТП, що підтверджується відповідними медичними документами (а.с. 81-83, 218-236 т.1), а також дослідженими висновками судово-медичних експертиз. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно звіту №МТСБУ/31066/16 від 09.02.2016 про оцінку автомобіля MERCEDES - BENZ VITO, реєстраційний номер НОМЕР_2, ремонтної калькуляції та протоколів огляду транспортного засобу, матеріальний збиток, завданий власнику ОСОБА_4, в результаті пошкодження автомобіля внаслідок ДТП складає 109 010 грн. (а.с.4-23 т.3, 104-105 т.1). Витрати на оплату послуг спец майданчик по охороні транспортних засобів на суму 1488 грн. підтверджуються актом №43 від 03.02.2016 (а.с. 103, т.1). Тому і в цій частині цивільний позов підлягає до задоволення.

Щодо завданих моральних збитків, суд зазначає: три покоління родини (ОСОБА_5 - батько, ОСОБА_6 - мати, ОСОБА_8 - вагітна донька, ОСОБА_10-донька, матір двох малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_9, батько яких ОСОБА_4 (зять) одночасно зазнали фізичних і моральних страждань, суттєвих змін у житті. Фактично, після ДТП на ногах залишились тільки дві молоді жінки, одна з яких ще й перебувала на пізніх строках вагітності, та які мусили доглядати травмованих членів своєї родини, відшукувати кошти на їх лікування, адже обвинувачений нічого не відшкодував. Усі інші постраждалі перебували в різних медичних закладах на лікуванні, троє з них стали інвалідами. Суд вважає, що заявлений розмір моральних збитків в сумі по 25 000 грн. для потерпілих, які отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, і по 10 000 грн. для усіх інших, - є обґрунтованим. Заради справедливої компенсації понесених переживань і страждань, стресу, емоцій і незручностей, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до повного задоволення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного, який раніше не судимий (а.с.209 т.2), проживає з батьками, скарг від сусідів не надходило (а.с. 205-206 т.2), характеристика за місцем проживання позитивна (а.с. 114 т.2 ), на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога в КЗ «РОЦПЗН» не перебуває (а.с. 208 т.2), має водійське посвідчення (а.с. 210 т.2), є інвалідом ІІІ групи (а.с. 51, т.3). Також суд враховує досудову доповідь Дубенського МРВ з питань пробації, згідно якої з обвинуваченим працював психолог установи: ОСОБА_20 не схильний до втрати контролю над своїми вчинками, мислить чітко та раціонально, на критику реагує спокійно, адекватний, загрози для оточуючих не несе, усвідомлює шкідливість наслідків від ДТП та не бажав їх настання. Сусідами, колегами по роботі, за місцем проживання і на роботі характеризується позитивно. Зроблено висновок, що обвинувачений ризику для суспільства не несе, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Обвинувачений щиро шкодує, що так сталось. Орган пробації вважає можливим його виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк, натомість застосувати альтернативне покарання (а.с. 207-209, т.1).

Прокурор вважає, що обставини, які пом'якшують покарання, - відсутні. Проте, суд не може погодитись із подібним твердженням. Згідно обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_1 щиро каявся та активно сприяв розкриттю злочину (а.с. 4, т.1). Але під час розгляду справи в суді останній змінив свою позицію та не визнавав вину до завершення судового розгляду, де вже під час допиту як обвинуваченого, після дослідження доказів сторони обвинувачення, повідомив, що визнає вину повністю, кається, так себе поводив, бо не зміг знайти спільну мову з потерпілим ОСОБА_5 і не має грошей на відшкодування збитків, адже сам залишився інвалідом після ДТП, його сім'я також витратила значні кошти на лікування та операції і йому, і колишній дружині.

Тому, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а обставин, що обтяжують покарання, - не встановлено.

Прокурор просив застосувати до ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням прав керування транспортним засобом строком на 3 роки.

Суд наголошує, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Згідно ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а покарання необхідно призначити в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України зі звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком, але при цьому ОСОБА_1 заслуговує на позбавлення прав керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки, й саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання своєї вини та застосування до нього амністії. Захист підтримує застосування амністії, прокурор і представник потерпілих і цивільних позивачів покладаються на розсуд суду.

Суд вважає наявними правові підстави для застосування до обвинуваченого імперативного правила амністії на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набув чинності 06 вересня 2017 року, оскільки ОСОБА_1 вчинив необережний тяжкий злочин і є інвалідом ІІІ групи.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати за проведення судових експертиз складають 4841,4 грн. і відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, ст. 124, ст. 349, ст.ст.366-371,373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки із покладанням обов'язків, передбачених п.1-2 ч.1 ст.76 КК України: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підстави п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування усіх видів покарання.

Судові витрати за проведені експертизи в сумі 4841 (чотири тисячі вісімсот сорок одна) грн. 40 коп. стягнути із ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов Дубенської місцевої прокуратури в інтересах Дубенської районної ради Рівненської області в особі КЗ «Дубенська центральна районна лікарня» задоволити: стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ «Дубенська центральна районна лікарня» Дубенської районної ради Рівненської області, що розташований за адресою: вул. Львівська, 73, м. Дубно Рівненської області (р/р 35410001081116 в Дубенське УДКСУ в Рівненській області, код ЄРДПОУ 37624798, МФО 833017), - 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 35 коп. понесених витрат за лікування потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5

Цивільний позов Дубенської місцевої прокуратури в інтересах Рівненської обласної ради в особі КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» задоволити: стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня», що розташований за адресою: вул. Київська, 60, м. Рівне (р/р 35412001036664 в ГУДКСУ в Рівненській області, код ЄРДПОУ 03067009, МФО 833017), - 2785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. понесених витрат за лікування потерпілої ОСОБА_7

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, - задоволити часткового, стягнути із ОСОБА_1 на користь:

-ОСОБА_4 завдану йому: матеріальну шкоду в розмірі 89569 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 44 коп., моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн., судові витрати в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. судового збору;

-ОСОБА_7 завдану їй моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.;

-ОСОБА_5 завдану йому: матеріальну шкоду в розмірі 2639 (дві тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 74 коп., моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн., судові витрати в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. судового збору;

-ОСОБА_6 завдану їй: матеріальну шкоду в розмірі 31808 (тридцять одна тисяча вісімсот вісім) грн. 20 коп., моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн., судові витрати в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. судового збору;

-ОСОБА_10 завдану їй: матеріальну шкоду в розмірі 11467 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 94 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., судові витрати в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. судового збору;

-ОСОБА_9 завдану їй: матеріальну шкоду в розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.;

-ОСОБА_8 завдану їй моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн., судові витрати в розмірі 100 (сто) грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог, залишити захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна ОСОБА_1, накладеного ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22.03.2017, для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Речові докази у справі:

-автомобіль марки MERCEDES - BENZ VITO, реєстраційний номер НОМЕР_2, який повернуто під розписку на відповідальне зберігання уповноваженій власником ОСОБА_4 особі - ОСОБА_21, - залишити власнику ОСОБА_4;

-автомобіль марки FORD TRANZIT, реєстраційний номер НОМЕР_1, який повернуто під розписку на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_22, - залишити у власності останнього.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому, захиснику, прокурору, представнику потерпілих і цивільних позивачів копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя :