Рішення № 70169724, 09.11.2017, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/770/17

Номер провадження 2/555/326/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

з участю представника позивача- адвоката ОСОБА_1

представника відповідача- Дипон О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_2" до державного підприємства "Зірненський спиротовий завод про стягнення нарахованої невиплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до державного підприємства " Зірненський спиртовий завод " про стягнення нарахованої невиплаченої заробітної плати із дати звільнення по дату постановлення рішення по справі. В обґрунтування позовних вимог вказує, що із 07 березня 2002 року до 30 січня 2015 року ОСОБА_3 працював на ДП «Зірненський спиртовий завод» працівником відомчої охорони. 30 січня 2015 року він відповідно до наказу № 5 директора ДП «Зірненський спиртовий завод» був звільнений із роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП. Всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, де закріплено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення – на дату його звільнення у ДП «Зірненський спиртовий завод» залишилася перед ним заборгованість із невиплаченої заробітної плати у розмірі більше 12 тис. грн. (за його приблизними підрахунками). Для встановлення точного періоду і розміру заборгованості сторона позивача зверталася до адміністрації ДП «Зірненський спиртовий завод» із письмовою заявою, однак відповіді на неї так і не отримали. При цьому, не зважаючи на те, що із дати звільнення вже виповнилося повних 2 роки, заборгованість не погашена і досі, не говорячи про те, що працівнику навіть не надано довідки про її достовірний розмір, чим теж порушено ст. 116 КЗпП. Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із виплати зарплати відшкодування за весь час затримки заробітної плати із дати звільнення по дату постановлення рішення по справі та судові витрати.

Представник позивача- адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав частково, а саме - просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування за час затримки виплати зарплати за період з дати звільнення- 30 січня 2015 року по дату повного розрахунку- 22 червня 2017 року в розмірі 52273 гривень 54 коп.

Представник відповідача - ОСОБА_4 позов не визнав, з підстав, викладених в запереченні на позов, вказав, що заборгованість по виплаті заробітної плати перед позивачем відсутня .

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення .

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_3 із 07 березня 2002 року до 30 січня 2015 року працював в ДП «Зірненський спиртовий завод» працівником відомчої охорони. / а.с. 5/.

30 січня 2015 року відповідно до наказу № 5 директора ДП «Зірненський спиртовий завод» ОСОБА_3 був звільнений із роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП ./а.с.5/

Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки,встановлені колективним договором,але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу,що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Обов'язок виплатити всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, в день його звільнення встановлений ст.116 КЗпП України.

Як встановлено ч.1 ст.117 КЗпПУкраїни, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При звільненні з позивачем не був проведений розрахунок і не була виплачена заборгованість по заробітній платі, в зв»язку з чим ОСОБА_3 звертався до відповідача з вимогою виплати заборгованості по зарплаті.

Згідно відомості на виплату грошей № 20 за червень , заробітна плата позивачу ОСОБА_3 виплачена відповідачем- ДП " Зірненським спиртовим заводом" 22 червня 2017 року.

Згідно розрахунку, наданим представником позивача сума відшкодування за час затримки виплати заробітної плати при звільнення з 30 січня 2015 року по 22 червня 2017 року становить 52273 гривень 54 коп.

Даний розрахунок є правильним, а тому суд вважає, що у відповідача- ДП " Зірненський спиртовий завод" перед позивачем ОСОБА_3 виникла заборгованість за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, яка становить 52273,54 гривень.

Відповідно до ч.7 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Протилежного доказам,наданим позивачем, відповідач суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимоги ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 30 січня 2015 року по 22 червня 2017 року обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, та про те, що після рішення суду про стягнення заробітної плати, яке не виконане, правовідносини переходять у площину виконавчого провадження.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 20 постанови Пленому Верховного ОСОБА_2 України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату правці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов'язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.115,116,117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з державного підприємства "Зірненський спиртовий завод» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виплати зарплати за період з 30 січня 2015 року по 22 червня 2017 року в сумі 52273 (п»ятдесят дві тисячі двісті сімдесят три ) гривень 54 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.