Ухвала суду № 70166411, 07.11.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЛЕГІЯ З РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

"07" листопада 2017 р. Справа № 918/922/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р.,

при секретарі судового засідання В'юненко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (позовну заяву) Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 районної державної адміністрації про повернення земельної ділянки

в межах справи №918/922/15 за заявою Державної податкової інспекції у ОСОБА_1 районі ГУ ДФС у Рівненській області, Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Рівненської області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро"

за участі представників:

- від ПАТ "Дельта Банк" - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 31.08.2017 р.);

- від Прокуратури Рівненської області - ОСОБА_3 (сл. посв. № 028964 від 17.09.2014 р.);

- ліквідатор боржника - ОСОБА_4 (сл. посв. № 413 від 22.03.2013 р.);

- від ГУ Держгеокадастру Рівненської області - ОСОБА_5 (дов. № 10/3-17-0.6. від 22.02.2017 р.);

- ГУ ДФС у Рівненській області - ОСОБА_6 (дов.№1686/17-12-03-10 від 14.08.2017 року);

- ПАТ "Рівнеобленерго" - ОСОБА_7 (дов. №57 від 10.05.2017 року).

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Рівненської області від 07.06.2016 р., зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Полісся-Агро", визнано банкрутом ТОВ "Полісся-Агро", відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Полісся-Агро" строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.06.2017 р. продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ОСОБА_4 до 07.12.2017 р.

06.10.2017 р. від Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшла заява (позовна заява) до банкрута про повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 09.10.2017 р. прийнято заяву (позовну заяву) до розгляду в межах справи № 918/922/15 про банкрутство та призначено її до слухання в судовому засіданні на 17.10.2017 р.

Ухвалою суду від 17.10.2017 розгляд заяви (позовної заяви) про повернення земельної ділянки в межах справи № 918/922/15 про банкрутство відкладено на 07.11.2017 року.

У судовому засіданні 07.11.2017 року представники прокуратури та Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Відповідач (боржник) заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві.

Господарський суд, розглянувши матеріали позовної заяви поданої в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро", заслухавши у судовому засіданні 07.11.2017 року представників прокуратури, позивача та відповідача, встановив.

Заступник керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з вимогою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області земельну ділянку, площею 9,5628 га, вартістю 393 тис. грн., яка передана згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.07.2006 року між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Полісся-Агро", зареєстрованого ОСОБА_1 регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що зроблено запис від 18.09.2006 року №070531600008, переданої в оренду згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.09.2006 року.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на відсутність у боржника правових підстав для користування спірною земельною ділянкою, оскільки строк дії укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Полісся-Агро" договору оренди землі закінчився.

Крім того, прокурор вказав, що станом на 30.08.2017 року по ТОВ "Полісся-Агро" існує податковий борг зі сплати орендної плати за землю в сумі 154657,91 грн., що свідчить про неналежне виконання ТОВ "Полісся-Агро" своїх обов'язків згідно укладеного договору оренди.

Таким чином, розпорядник землі позбавлений можливості передати її у користування іншим особам, внаслідок чого порушуються економічні інтереси держави, оскільки орендна плата за користування землею не надходить.

Ліквідатором боржника подано відзив на заяву (позовну заяву) про повернення земельної ділянки в межах справи № 918/922/15 про банкрутство, відповідно до якого ліквідатор заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає позов передчасним, оскільки на даний час в межах справи про банкрутство ТОВ "Полісся-Агро" відбувається реалізація нерухомого майна, що розміщене на спірній земельній ділянці.

Зазначив, що при укладенні/продовженні терміну дії договору оренди землі нараховується орендна плата за землю згідно Податкового кодексу України. Оскільки, ТОВ "Полісся-Агро" визнано банкрутом та не проводить ніякої виробничої діяльності, то відповідно до ст. 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у останнього не виникає жодних нових додаткових зобов'язань, тому ліквідатор не може укладати жодних нових договорів, не пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.ст.2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ч.1 ст.116 вказаного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного правочину) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.124, ч.2 ст.126 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.93 вказаного нормативно-правового акту, ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

У ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону чинній на момент укладення спірного договору) зазначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно з ч.2 ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент укладання договору оренди) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Судом встановлено, що 12.07.2006 року між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ "Полісся-Агро" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки наданої для ведення підсобного сільського господарства (обслуговування тваринницького комплексу біля с. Олишва) за рахунок земель сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями і дворами), що знаходяться на території Зорянської сільської ради Рівненського району, посвідчений 12.07.2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_1 районного нотаріального округу за №3786, зареєстрований ОСОБА_1 регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що зроблено запис від 18.09.2006 року №070531600008 (далі Договір, том 8, а.с. 216-217).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду землі" (в редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

18.09.2006 року Орендодавець передав а Орендар прийняв за актом приймання-передачі земельну ділянку, площею 9,5628 га, що знаходиться на території Зорянської сільської ради Рівненського району, в оренду на підставі Договору.

У відповідності до п. 2, 3 Договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 9,5628 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а саме: комплекс будівель і споруд (тваринницький комплекс), належний орендарю на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між ЗАТ АКП "Зоря" та ТОВ "Полісся-Агро" 30.04.2002 року.

Позивач вказує, що згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника вказані об'єкти нерухомості є власністю ТОВ "Полісся-Агро".

Згідно листа Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області №1679/02-12/17 від 29.08.2017 року на спірній земельній ділянці загальною площею 9,5628 в с. Олишва знаходяться залишки зруйнованих будівель нерухомого майна в кількості 12 будівель. Господарська діяльність на вказаних об'єктах не ведеться.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк . У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору).

17.08.2011 року між Орендарем та Орендодавцем укладено додатковий договір до Договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 районного нотаріального округу за №1518, зареєстрований в управлінні держкомзему у ОСОБА_1 районі Рівненської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2011 року за №562468494000843. Зазначеною угодою продовжено строк дії Договору на тих же умовах на 5 років з моменту укладення та нотаріального посвідчення додаткового договору.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з умовами Договору (п. 35), однією з підстав для його припинення є закінчення строку, на який його було укладено. Договір не містить положення щодо його автоматичної пролонгації.

За змістом положень ч.1 ст.764, ст.777 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст.33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент закінчення строку дії договору), яка конкретизує порядок такої пролонгації.

За змістом ст.33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Відтак, для застосування ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст.33 вказаного нормативно-правового акту України передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Тобто, у будь-якому випадку у разі поновлення договору оренди обов'язковим є укладення відповідної додаткової угоди. Наведену вище правову позицію щодо поновлення дії договору оренди земельної ділянки висловлено Верховним Судом України в постановах від 25.02.2015р. та від 15.04.2015р. по справах №6-10цс15 та №6-219цс14 та Вищим господарським судом України у постановах від 01.04.2015р. та від 07.04.2015р. по справах №910/9292/14 і №910/15048/14.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, з огляду на наведені вище приписи чинного законодавства та позицію Верховного Суду України і Вищого господарського суду України, суд зазначає, що належним доказом поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки є відповідна додаткова угода, укладена між орендарем та орендодавцем.

За змістом листа №10-17-0.3-6395/2-17 від 05.09.2017р. Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області ТОВ "Полісся-Агро" до Головного управління з заявою щодо поновлення договору оренди землі не зверталось.

Докази поновлення договору оренди земельної ділянки та укладання відповідної додаткової угоди, яка в силу викладених вище приписів є обов'язковою, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, враховуючи положення викладених вище приписів законодавства, суд дійшов висновку, що Договір припинив свою дію в обумовлений сторонами строк, а саме з 18.08.2016 року та пролонгованим у відповідності до вимог чинного законодавства не був.

Приписами ч.4 ст.4 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного правочину) встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" частину четверту статті 4 Закону України "Про оренду землі" викладено в такій редакції: "Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування". Вказаний закон набрав чинності 01.01.2013р.

Постановою №15 від 14.01.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру за приписами п.1 якого державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з підп.31 п.4 вказаного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на набрання чинності зазначеним вище законом, розпорядником земель за спірним договором оренди земельної ділянки слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Згідно зі ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У відповідності до п. 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства України, приймаючи до уваги, що строк укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Полісся-Агро" договору оренди земельної ділянки припинив свою дію, належних доказів поновлення укладеного сторонами правочину матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до ТОВ "Полісся-Агро", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 районної державної адміністрації про повернення земельної ділянки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи ліквідатора боржника наведені у відзиві спростовуються вищенаведеним. Суд не вбачає жодних перешкод для реалізації нерухомого майна, належного банкруту, що розміщене на спірній земельній ділянці, пов'язаних із поверненням зазначеної земельної ділянки розпоряднику земель.

Судові витрати на підставі частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву (позовну заяву) Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" про повернення земельної ділянки в межах справи №918/922/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" (с. Зоря, вул. Жовтнева, 2, Рівненський район, Рівненська область, ІК31894444) повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області земельну ділянку, площею 9,5628 га, вартістю 393 тис. грн., яка передана згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.07.2006 року між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Полісся-Агро", зареєстрованого ОСОБА_1 регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що зроблено запис від 18.09.2006 року №070531600008, переданої в оренду згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.09.2006 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" (с. Зоря, вул. Жовтнева, 2, Рівненський район, Рівненська область, ІК31894444) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371 МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Держказначейська служба України, код класифікації видатків 2800) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази.

Суддя Войтюк В.Р.