Рішення № 70166142, 23.10.2017, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1231/17

Провадження №2/190/687/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року м.П»ятихатки

Дніпропетровська область

Пятихатський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Митошоп В.М.

за участю секретаря Пронської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П»ятихатки цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що08.12.2011 року між банком та ОСОБА_1, укладений кредитний договір б/н, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов договору, відповідач зобовязувалась щомісяця виконувати свої зобовязання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобовязання належним чином не виконала, в результаті чого утворилась прострочена заборгованість по кредиту 732,94 грн., заборгованість по процентам 9539,18 грн., заборогованість за пенею та комісією 2700,00 грн, штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 648,61 грн. Загальна сума заборгованості складає 14120,73 грн., яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того просять стягнути з відповідача 1600 грн. сплаченого судового збору.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно якої просив справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність позовні вимоги визнала частково.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

08.12.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, укладений кредитний договір за умовами якого позивач надавав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а.с.6-31/.

Згідно розрахунку, наданого позивачем заборгованість за кредитним договором від 08.12.2011 року складає 14120 грн. 73 коп., з яких : 732,94грн. - заборгованість по тіло кредиту; 9539,19 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штраф (фіксована частина) 500.00 грн., штраф (процентна складова) 64,61 грн. (а.с.5).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно правової позиції ВС України у справі № 6-100 цс 14. за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Згідно ст. 1049 ЦК України - позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, відповідачем було порушено вимоги Умов та правил надання банківських послуг, тобто кредитного договору, та ст.ст. 1049,1054 ЦК України, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов'язків позичальника, а отже ним було порушено умови кредитного договору, в зв'язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту, відсотків, комісії та пені за останняй рік до подання позову до суду, оскільки відповідачем заявлено, про застосування строків позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Однак, відповідно до ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. При порушенні позичальником строків виконання зобов'язання позивачем була застосована подвійна цивільно-правова відповідальність одного й того ж виду.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Дані положення також викладені в правовій позиції Постанови Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, а тому, вимоги позивача щодо стягнення штрафу, та всієї суми пені не підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги до відповідача підлягають частковому задоволенню в сумі 11572,12 грн. (732,94 грн. заборгованості за кредитом + 9539.18 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом + 1300,00 грн. заборгованість за пенею та комісією).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати позивача в сумі 1600 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1,21.08.1995року народження, яка народилася в с.Холодіївка П»ятихатського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 11 572 грн. (одинадцять тисяч п»ятсот \сімдесят дві гривні ) 12 коп. заборгованості за кредитним договором від 08.12.2011 року, з яких заборгованість по тілу кредиту 732,94 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 9539,18 грн., заборогованість за пенею та комісією 1300,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області.

Стороною яка не приймала участь в судовому засіданні апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя