Ухвала суду № 70165457, 08.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

08.11.2017Справа № 910/9406/17За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергія 2000"

про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі №910/9406/17

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергія 2000"

про стягнення 159920 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники від заявника (відповідач) -Суршко О.Б. (представник за довіреністю);від стягувача (позивач) - Лукянова І.Ю. (представник за довіреністю).ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2017 у вказаній справі 19.07.2017 було видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія 2000» (далі - Боржник) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт» 159920 грн. заборгованості, а також 2398,80 грн. судового збору.

У жовтні 2017 року Боржник звернувся до Господарського суду м. Києва із вищевказаною заявою про визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки на думку Боржника рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2017 станом на момент видачі спірного наказу ще не набрало законної сили, позаяк було оскаржено в апеляційному порядку (апеляційний суд відновив Боржнику строк на апеляційне оскарження).

Позивач проти задоволення заяви заперечив з тих підстав, що частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не передбачає можливості для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з наведених Боржником причин. Позивач зазначив, що Київський апеляційний господарський суд задовольнив клопотання про відновлення строків на подання апеляційної скарги Боржником вже після видачі судом першої інстанції спірного наказу, а за наслідками апеляційного розгляду рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2017 у даній справі було залишено без змін. Тому, новий наказ не повинен був видаватися, а виконанню підлягав раніше виданий наказ.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд вирішив відмовити у задоволенні вищевказаної заяви Боржника виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Як убачається із матеріалів справи, Господарським судом м. Києва у судовому засіданні 03.07.2017 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення у цій справі, а повний текст рішення, оформлений відповідно до статті 84 цього Кодексу, було підписано 07.07.2017.

Оскільки протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, останнє не було оскаржено в апеляційному порядку, то зазначене рішення набрало законної сили з 21.07.2017. Спірний наказ було видано 25.07.2017.

З матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2017 була подана 26.07.2017 (здана на пошту), про що свідчать відбиток поштового штемпелю та поштова квитанція (а.с. 66-67), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Тому, вважати, що спірний наказ було видано помилково підстав не має.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 було поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги у цій справі.

Положення частини 4 статті 117 ГПК України не передбачають такої підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Натомість наслідки поновлення строку на апеляційне оскарження передбачені частиною 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Як свідчать матеріали справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2017 у цій справі залишено без змін.

У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ (абзац другий пункту 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

З матеріалів заяви вбачається, що виконавче провадження з виконання спірного наказу було відкрито 20.09.2017, тобто після набранням рішенням Господарського суду м. Києва від 03.07.2017 у цій справі законної сили, про що свідчить постанова Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.09.2017 у ВП № 54741519.

Таким чином, наведені Позивачем обґрунтування не підпадають під передбачені статтею 117 ГПК України підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, судом встановлено, що спірний наказ вказаним Органом державної виконавчої служби було виконано у повному обсязі, а тому відкрите на підставі цього наказу виконавче провадження № 54741519 відповідно до постанови від 30.10.2017 цього Органу державної виконавчої служби закінчене (борг перераховано на користь стягувача в повному обсязі).

Тому, суд не вбачає підстав визнавати спірний наказ таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 33-34, 43, 86, 117 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство «Енергія 2000» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяСташків Р.Б.