Ухвала суду № 70164931, 06.11.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.11.2017 р. Справа№ 914/2099/14

За скаргою: Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м. Київ,

про: визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області щодо винесення постанови від 30.08.2017 р. про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №44981589

у справі №914/2099/14

за позовом: Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України, м. Київ,

до відповідача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»,

м. Червоноград Львівської області,

про стягнення 519 881,69 грн.

Суддя М. Синчук

при секретарі Карась Х.

За участю представників:

стягувача (скаржника): ОСОБА_1 довіреність №266/16 від 27.12.2016 р.;

боржника: ОСОБА_2 довіреність від 10.10.2017 р. №1662;

відділу ДВС: не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області щодо винесення постанови від 30.08.2017 р. про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №44981589 у справі №914/2099/14 за позовом Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» про стягнення 519 881,69 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2017р. скаргу прийнято до розгляду та призначено на 11.10.2017 р.

В судове засідання 11.10.2017 р. представник скаржника (стягувача) не з'явився. Через канцелярію суду, електронною поштою подав клопотання від 10.10.2017 р. №31/13-4102 про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання. Вимог ухвали суду від 29.09.2017 р. не виконав.

В судове засідання 11.10.2017 р. представник боржника з'явився, надав усні пояснення по скарзі. На виконання вимог ухвали суду від 29.09.2017 р., через канцелярію суду, подав відзив на скаргу на дії державної виконавчої служби від 10.10.2017 р. №1663.

В судове засідання 11.10.2017 р. представник відділу ДВС не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення від 04.10.2017 р. №11484621. Причини неявки в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 29.09.2017 р. не виконав.

Ухвалою суду від 11.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.11.2017 р.

В судове засідання 06.11.2017 р. представник скаржника (стягувач) зявився, надав усні пояснення, вимоги за скаргою підтримав.

В судове засідання 06.11.2017 р. представник відділу ДВС не зявився, 06.11.2017 р., через канцелярію суду, надіслав факсограмою письмові пояснення по суті скарги на дії державного виконавця, просить суд в задоволенні скарги відмовити.

В судове засідання 06.11.2017 р. представник відповідача зявився, надав пояснення по скарзі.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Вислухавши пояснення представників скаржника, боржника, проаналізувавши матеріали скарги, суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2014 р. у справі №914/2099/14 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго Виконавчого комітету Червовноградської міської ради Львівської області (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 23966248) на користь Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (адреса: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 31301827) 302 853,93 грн. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 217 027,76 грн. 3% річних. Вирішено стягнути з Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго Виконавчого комітету Червовноградської міської ради Львівської області (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 23966248) на користь Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (адреса: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 31301827) 10 398,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області 18.08.2014 р. видано накази у справі №914/2099/14.

06.10.14 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44981589 про стягнення з Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго Виконавчого комітету Червовноградської міської ради Львівської області (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 23966248) на користь Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (адреса: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 31301827) 10 398,00 грн. судового збору.

15.09.2017 р. на адресу ДК «ОСОБА_1 України» від органу ДВС надійшла постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 30.08.2017р. ВП №44981589 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 18.08.14 р. № 914/2099/14, зокрема про стягнення з Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго Виконавчого комітету Червовноградської міської ради Львівської області (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 23966248) на користь Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (адреса: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 31301827) 10 398,00 грн. судового збору.

Підставою для винесення 30.08.17 р. старшим державним виконавцем органу ДВС ОСОБА_3 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до п. 10 ч.1 ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» стало те, що «згідно повідомлення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України боржника - КП «Червоноградтеплокомуненерго» внесено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.16 р. № 1402-УІІІ визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-УІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених законом випадках на приватних виконавців.

Засадами виконавчого провадження згідно із ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» є: верховенство права, обовязковість виконання рішень, законність, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців тощо.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 10 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «ОСОБА_1 України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Однак, державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, не взяв до уваги наступні обставини.

Згідно з ч.4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Відповідно до наказу господарського суду Львівської області від 18.08.2014 р. №914/2099/14 з боржника стягнуто на користь Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України» 10 398,00 грн. судового збору, однак, заборгованість щодо стягнення судового збору не підпадає під дію норм Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Тобто, на законодавчому рівні встановлений вичерпний перелік заборгованості, виконавче провадження за якою підлягає зупиненню і розширеного тлумачення такого переліку не передбачено.

Як встановлено судом, станом на день розгляду, судовий збір боржником не сплачено.

Таким чином, державним виконавцем безпідставно, всупереч вимогам законодавства, винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 30.08.2017 ВП № 44981589 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 18.08.14 р. № 914/2099/14, зокрема про стягнення з Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго Виконавчого комітету Червовноградської міської ради Львівської області (адреса: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 23966248) на користь Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (адреса: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 31301827) 10 398,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011.

Однак, в результаті зупинення вчинення виконавчих дій порушуються права стягувача на отримання належних йому за рішенням суду коштів.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.

Відповідно до приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 121-2 ГПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби, на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, подається до суду, який видав виконавчий документ.

З огляду на викладене суд, вважає вимоги скаржника - Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довест ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 17, 19, 25, 30 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Дочірньої компанії ОСОБА_1 України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України задоволити.

2.Визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3, які полягають у винесенні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 30.08.2017 р. ВП № 44981589 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 18.08.2014 р. у справі №914/2099/14.

3.Визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 30.08.2017 р. ВП № 44981589 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 18.08.2014 р. у справі №914/2099/14.

Суддя Синчук М.М.