Рішення № 70164863, 07.11.2017, Господарський суд Луганської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2017 року Справа № 913/737/17

Провадження №25/913/737/17

Розглянувши матеріали позовної заяви

Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання", м. Кремінна Луганської області

про стягнення 278 грн. 76 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Іноземцева Л.В.

Секретар судового засідання Андрющенко С.Т.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії – Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" про стягнення заборгованості за договором №2 від 11.05.2010 про надання послуг по зарахуванню заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на карткові рахунки в сумі 1 185 грн. 76 коп., з якої:

-907 грн. 00 коп. – заборгованість зі сплати комісійної винагороди;

-243 грн. 81 коп. – інфляційні втрати за період з серпня 2014 року по липень 2017 року;

-34 грн. 95 коп. – 3% річних за період з 22.07.2014 по 17.08.2017.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 527, 530, 610, 625, 901-903 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України), статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі за текстом – ГК України) обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з перерахування суми комісійної винагороди за безготівкове зарахування коштів у розмірі та в строк, встановлені договором №2 від 11.05.2010 про надання послуг по зарахуванню заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на карткові рахунки, що укладений між сторонами цієї справи.

Заявою від 07.11.2017 позивач у зв'язку зі сплатою 27.10.2017 відповідачем заборгованості з комісійної винагороди зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача 278 грн. 76 коп. Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає правилам статті 22 ГПК України і приймається судом. Спір вирішується з новою ціною позову в сумі 278 грн. 76 коп., з яких: 243 грн. 81 коп. – інфляційні втрати за загальний період з серпня 2014 року по липень 2017 року; 34 грн. 95 коп. – 3% річних за загальний період з 22.07.2014 по 17.08.2017.

Розгляд справи позивач просить здійснювати без участі його представника.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві №1228 від 26.09.2017 вказує, що розрахована позивачем сума боргу комісійної винагороди за безготівкове перерахування коштів у розмірі 0,15% від кожної суми, що перераховувалась, не відповідає фактично здійсненій ним проплаті. Крім того, між позивачем та відповідачем 18.01.2016 був укладений договір №2/1 на передачу платіжних документів для зарахування заробітної плати з використанням програмно-апаратного комплексу, згідно якому послуги банком надаються безкоштовно.

У письмових поясненнях №1415 від 02.11.2017 відповідач зазначив, що на виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 02.10.2017 з позивачем проведено звірку розрахунків та погоджено наявність заборгованості зі сплати комісійної винагороди у розмірі 907 грн. 00 коп. Проти 3% річних та інфляційний втрат відповідач заперечує, посилаючись на статтю 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Крім того, відповідач зазначає, що в предметі договору не зазначено зобов'язання зі сплати комісійної винагороди та строк, з якого зобов'язання зі сплати комісійної винагороди вважається простроченим.

Розгляд справи відповідач просить здійснювати без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, подані докази в підтвердження заявлених вимог і заперечень проти них, суд

в с т а н о в и в:

11.05.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філією – Кремінського відділення ВАТ "Ощадбанк" ОСОБА_1 – позивачем у справі, за договором банком, та Комунальною установою "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" – відповідачем у справі, за договором установою, укладено договір №2 про надання послуг по зарахуванню заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на карткові рахунки, за умовами якого установа доручила, а банк зобов'язався здійснювати зарахування на карткові рахунки, завчасно відкриті в банку її працівниками або установою, заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на умовах, затверджених відкритим конкурсом Міністерства фінансів України з визначення уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги. (а.с. 29-31)

Відповідно до пункту 2.1.4 договору установа зобов'язалась здійснювати перерахування коштів на загальну суму, що підлягає зарахуванню на карткові рахунки згідно відомості не пізніше двох банківських днів до встановленого терміну виплати заробітної плати та одночасно перераховувати суму комісійної винагороди за безготівкове зарахування коштів в розмірі 0,15% від кожної суми, що перераховується.

Перерахування здійснюється наступним чином:

-на рахунок №290939000925 загальну суму заробітної плати, авансові та інші виплати, що призначаються для зарахування на карткові рахунки працівників установи;

-суму комісійної винагороди окремим платіжним дорученням на рахунок №3570900925 або одним платіжним дорученням разом із заробітною платою, виділяючи її окремим рядком.

Згідно з пунктами 2.2.1-2.2.3 договору банк зобов'язався відкрити та обслуговувати карткові рахунки, виготовити та надати працівникам установи у 14-денний строк з дня отримання документів, необхідних для відкриття карткових рахунків, платіжні картки і конверти з ПІН-кодом, забезпечити зарахування грошових коштів на карткові рахунки в термін не пізніше наступного банківського, а в установах банків, розташованих у населених пунктах нижче рівня районних центрів – протягом двох банківських днів з дня надходження грошових коштів від установи на рахунки банку, зазначені в пункті 2.1.4 договору, та за умови отримання відомості.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом року. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до припинення строку його дії не попередила іншу сторону про розірвання договору (пункти 6.1-6.2 договору).

До договору №2 від 11.05.2010 про надання послуг по зарахуванню заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на карткові рахунки сторони уклали:

-Додаткову угоду №1 від 12.09.2011, якою внесли зміни в назву банку, а саме змінили назву з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі керуючого філії – Кремінського відділення Ощадбанку ОСОБА_1 на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі керуючого територіальним відокремленим безбалансовим відділенням №10012/021 філії – Луганське обласне управління АТ "Ощадбанк" ОСОБА_1; в пункті 2.1.4 договору змінили номери рахунків, на які установі необхідно здійснювати перерахування заробітної плати та комісійної винагороди;

-Додаткову угоду №2 від 12.08.2013, якою в пункті 2.1.4 договору змінили номер рахунку, на який установа повинна перераховувати комісійну винагороду;

-Додаткову угоду №3 від 03.01.2017, якою виклали пункт 2.1.4 договору в наступній редакції: з 03.01.2017 перераховувати в банк на рахунок №290939000925 такі грошові кошти: загальну суму заробітної плати, авансів та інших виплат, що призначаються для зарахування на вкладні рахунки працівників, оплата за послуги, які надаються банком, перераховуються в розмірі 0,00% від суми зарахування. (а.с. 32-34)

З 21.07.2014 по 22.12.2016 позивачем нарахована комісія за надані відповідачу послуги з зарахування грошових коштів на карткові рахунки працівників відповідача в сумі 1 966 грн. 03 коп.

Починаючи з 22.07.2014 відповідач почав порушувати умови договору щодо своєчасного зарахування суми комісійної винагороди, яка була встановлена на рівні 0,15% від загальної суми перерахованої заробітної плати працівникам. З 03.01.2017 відповідно до умов додаткової угоди №3 від 03.01.2017 комісійна винагорода за послуги банку не нараховується.

На підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань з перерахування комісійної винагороди за безготівкове зарахування коштів в розмірі 0,15% від кожної суми, що перераховувалась, позивачем представлені платіжні доручення:

-№1776 від 24.12.2014 на суму 73 грн. 14 коп.;

-№116 від 18.02.2015 на суму 21 грн. 97 коп.;

-№137 від 24.02.2015 на суму 184 грн. 18 коп.;

-№211 від 04.03.2015 на суму 8 грн. 53 коп.;

-№210 від 04.03.2015 на суму 16 грн. 23 коп.;

-№240 від 12.03.2015 на суму 41 грн. 16 коп.;

-№463 від 09.04.2015 на суму 5 грн. 32 коп.;

-№601 від 06.05.2015 на суму 45 грн. 53 коп.;

-№625 від 14.05.2015 на суму 2 грн. 88 коп.;

-№645 від 18.05.2015 на суму 79 грн. 49 коп.;

-№745 від 08.06.2015 на суму 3 грн. 10 коп.;

-№780 від 15.06.2015 на суму 29 грн. 70 коп.;

-№876 від 06.07.2015 на суму 2 грн. 64 коп.;

-№894 від 08.07.2015 на суму 49 грн. 19 коп.;

-№1023 від 06.08.2015 на суму 5 грн. 57 коп.;

-№1026 від 18.08.2015 на суму 65 грн. 03 коп.;

-№1340 від 12.10.2015 на суму 2 грн. 88 коп.;

-№1353 від 15.10.2015 на суму 116 грн. 81 коп.;

-№1497 від 11.11.2015 на суму 3 грн. 23 коп.;

-№1520 від 16.11.2015 на суму 79 грн. 17 коп.;

-№1757 від 22.12.2015 на суму 34 грн. 80 коп.;

-№1796 від 24.12.2015 на суму 185 грн. 64 коп.;

-№77 від 04.02.2016 на суму 2 грн. 84 коп. (а.с. 107-129)

Загальна сума перерахованої відповідачем комісійної винагороди згідно платіжних доручень, наданих позивачем, становить 1059 грн. 03 коп.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасного перерахування комісійної винагороди за безготівкове зарахування коштів позивач надіслав відповідачу претензію №479 від 13.06.2017 з вимогою погашення заборгованості в сумі 907 грн. 00 коп. (а.с. 38-39)

Відповідач у відповіді №867 від 05.07.2017 на претензію повідомив, що між ним та позивачем 18.01.2016 був укладений договір на передачу платіжних документів для зарахування заробітної плати з використанням програмно-апаратного комплексу, в додатку "Тарифи" до цього договору передбачено безкоштовне виконання операцій з передачі платіжних документів для зарахування заробітної плати, у зв'язку з чим установа не здійснювала нарахування комісійної винагороди протягом 2016 року, в бюджеті 2017 року виплата комісійної винагороди за минулий 2016 рік не передбачена.

27.10.2017 відповідач платіжним дорученням №1296 від 26.10.2017 перерахував позивачу 907 грн. 00 коп. в рахунок сплати комісійної винагороди за договором №2 про надання послуг по зарахуванню заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на карткові рахунки від 11.05.2010. (а.с. 146)

Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача:

-243 грн. 81 коп. – інфляційних втрат за період з серпня 2014 року по липень 2017 року;

-34 грн. 95 коп. – 3% річних за період з 22.07.2014 по 17.08.2017.

Розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами, що пов’язані з наданням послуг, визначені укладеним між ними договором №2 про надання послуг по зарахуванню заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на карткові рахунки від 11.05.2010 і регулюються главою 63 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено і з огляду на сплату заборгованості в сумі 907 грн. 00 коп. визнано відповідачем факт порушення ним зобов'язань за договором від 11.05.2010 №2 про надання послуг по зарахуванню заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги на карткові рахунки в частині сплати комісійної винагороди, зобов'язання зі сплати якої у відповідача існувало до 03.01.2017 – дати укладання додаткової угоди №3 до договору.

Посилання відповідача на статтю 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" судом відхиляються за необґрунтованістю, оскільки за правилами цієї статті забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики, а договір, що укладений між сторонами цієї справи за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Крім того, 3% річних та інфляційні втрати не мають характеру штрафних санкцій, вони є способом захисту майнового права та інтересу кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і застосовуються незалежно від вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Неправомірними є доводи відповідача стосовно відсутності у договорі строку, з якого зобов'язання зі сплати комісійної винагороди вважається простроченим. Пунктом 2.1.4 договору передбачено, що установа зобов'язується здійснювати перерахування коштів на загальну суму, що підлягає зарахуванню на карткові рахунки згідно відомості не пізніше двох банківських днів до встановленого терміну виплати заробітної плати та одночасно перераховувати суму комісійної винагороди за безготівкове зарахування коштів в розмірі 0,15% від кожної суми, що перераховується, тому строк, з якого слід вважати несплачену суму комісійної винагороди простроченою, починається з наступного дня після перерахування установою коштів, що підлягають зарахуванню на карткові рахунки працівників.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правомірним є нарахування позивачем на прострочені суми несплаченої комісійної винагороди 3 % річних та втрат від інфляції.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 3% річних та втрат від інфляції за прострочення сплати комісійної винагороди за безготівкове перерахування коштів, дійшов висновку, що заявлені суми до стягнення розраховані вірно та підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню:

-3% річних за загальний період з 22.07.2014 по 17.08.2017 в сумі 34 грн. 95 коп.;

-інфляційні втрати за загальний період з серпня 2014 року по липень 2017 року в сумі 243 грн. 81 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача стягується 278 грн. 76 коп., з яких:

-34 грн. 95 коп. – 3% річних за загальний період з 22.07.2014 по 17.08.2017.

-243 грн. 81 коп. – інфляційні втрати за загальний період з серпня 2014 року по липень 2017 року;

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 600 грн. 00 коп.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" про стягнення заборгованості в сумі 278 грн. 76 коп. задовольнити.

2.Стягнути з Комунальної установи "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Побєди, буд. 1А, ідентифікаційний код 25356637) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, ідентифікаційний код 09304612) 3% річних в сумі 34 грн. 95 коп., інфляційні втрати в сумі 243 грн. 81 коп., судовий збір в сумі 1 600 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повний текст рішення складено і підписано – 10.11.2017.

Суддя Л.В. Іноземцева