Постанова № 70163951, 08.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 906/89/17

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І., Могил С.К., Палія В.В.за участю представників сторін: від позивача - Сіра А.В., від відповідача - Приведьон В.М.,розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Світлана"на постанову від Рівненського апеляційного господарського суду 10.05.2017у справі№ 906/89/17за позовомМалого приватного підприємства "Світлана"доПриватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"провизнання недійсним та скасування рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №04/02-70С від 12.02.2016,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Світлана" (далі - МПП "Світлана") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (далі - ПАТ "ЕК "Житомиробленерго") про визнання недійсним та скасування рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №04/02-70С від 12.02.2016.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.01.2017 порушено провадження у справі №906/89/17 за позовом МПП "Світлана" до ПАТ "ЕК "Житомирбленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №04/02-70С від 12.02.2016.

Рішенням Господарського суду Житомирської області (суддя Тимошенко О.М.) від 22.03.2017 позов задоволено; визнано недійсним та скасовано рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №04/02-70С від 12.02.2016.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Мельник О.В. - головуючий суддя, судді Розізнана І.В., Грязнов В.В.) від 10.05.2017 рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2017 скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2017, МПП "Світлана" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, а рішення Господарського суду Житомирської області від 22.03.2017 з даної справи залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст.ст. 17, 237 ЦК України, п.3.31, 6.41 Правил користування електричною енергією.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 касаційну скаргу МПП "Світлана" прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.11.2017.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 06.11.2017 №08.03-04/5438 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №906/89/17 у зв'язку з перебуванням судді Селівненка В.П. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу для розгляду справи №906/89/17 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Студенець В.І., судді Могил С.К., Палій В.В.

Від ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" 31.10.2017 на адресу суду надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу МПП "Світлана" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

При цьому ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" також просило замінити відповідача на Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" у зв"язку з тим, що змінено тип товариства (найменування) з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна коміпанія "Житомиробленерго" на Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна коміпанія "Житомиробленерго".

У п. 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за приписом статті 25 ГПК України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

До заперечень ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" додало копію витягу статуту товариства та копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, оскільки зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією, у колегії суддів відсутні правові підстави для задоволення клопотання ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про його заміну, при цьому про зміну найменування товариства зазначається в описовій частині постанови.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.07.2012 між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (постачальник) та МПП "Світлана" (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії №245.

Представниками ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" 19.01.2016 було здійснено перевірку дотримання МПП "Світлана" Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) за адресою: с. Садки, в ході якої виявлено порушення споживачем п.6.40 ПКЕЕ, а саме зрив пломби на дверях РУ-0,4 кВ КТП-265 (відсутня пломба ПАТ ЖОЕ 57415675), про що було складено акт про порушення ПКЕЕ №016464 від 19.01.2016, який підписали представники постачальника електричної енергії у складі двох осіб та представник споживача - ОСОБА_7 без зауважень.

Комісією з розгляду актів порушення ПКЕЕ за участю уповноваженого представника споживача - ОСОБА_8 12.02.2016 був розглянутий Акт про порушення ПКЕЕ №016464 від 19.01.2016.

За результатами засідання комісії було прийнято рішення: 1) акт від 19.01.2016 року №016464 про порушення ПКЕЕ визнати правомірним; 2) нарахування по акту виконати у відповідності з пунктом 2.5 Методики, з дня останньої технічної перевірки (30.07.2015) до моменту усунення (19.01.2016); 3) обсяг та вартість не облікованої електричної енергії складає 33344 кВт. год на суму 61264,49 грн.

Рішення комісії, розрахунок недоврахованої електроенергії та рахунок на оплату №3778 від 12.02.2016 на суму 61 264, 49 грн отриманий представником споживача 12.02.2016. Вказаний рахунок не був оплачений споживачем.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога МПП "Світлана" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №04/02-70С від 12.02.2016.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що встановлення пломби з відбитками тавра енергопостачальника на дверях РУ-0.4 кВ КТП є неправомірним, оскільки це не передбачено вимогами нормативних документів та унеможливлює забезпечення споживачем надійної і безпечної роботи електроустановок, безаварійну роботу, контроль за технічним станом та експлуатацією власних електроустановок і джерел електричної енергії, доступ до РУ-0,4 кВ КТП для проведення оперативних перемикань та аварійного вимикання електроживлення, а тому відсутній факт порушення МПП "Світлана" п.6.40 ПКЕЕ.

Також місцевим господарським судом зазначено, що оскільки доказів надання споживачем повноважень ОСОБА_7 на підписання акта суду не надано, перевірку було здійснено за відсутності представника споживача; представниками енергопостачальника під час оформлення акта ознак самовільного позаоблікового підключення до електричних мереж та втручання в роботу розрахункового електролічильника не виявлено, фактів розкрадання електричної енергії не встановлено, а пошкодження пломби енергопостачальника на дверях РУ-0,4 кВ КТП не є крадіжкою електричної енергії.

Оскільки енергопостачальником було порушено процедуру складення акта, то місцевий господарський суд зазначив, що акт слід вважати неправомірним, а дії енергопостачальника щодо проведення нарахувань збитків за актом є такими, що суперечать вимогам ПКЕЕ та Методики.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до акта про пломбування №3456 від 21.02.2013 представниками енергопостачальної організації передано на відповідальне зберігання представнику споживача - МПП "Світлана", цілісні та не ушкодженні засоби обліку та пломби, зокрема, на дверцятах РУ-0,4 кВ встановлено пломбу ПАТ ЖОЕ 57415675. Зауважень чи заперечень при встановленні вказаної пломби представником споживача при підписанні акта зазначено не було.

Відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", п.3.3. ПКЕЕ та пункту 2.1. Методики визнанчення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок проушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика) відсутність пломб є окремим порушенням ПКЕЕ і у такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу лічильника нормами законодавства не встановлено.

Внаслідок виявлених порушень споживачем правил ПКЕЕ, а саме зрив пломби на дверях РУ-0,4 кВ КТП-265 (відсутня пломба ПАТ ЖОЕ 57415675), уповноваженими представниками відповідача в присутності представника позивача ОСОБА_7 було складено акт про порушення ПКЕЕ №016464 від 19.01.2016 із зазначенням змісту виявленого порушення з посиланням на відповідний пункт - п. 6.40 ПКЕЕ та зазначено перелік струмоприймачів з визначенням їх потужності, приєднаних споживачем до електричної мережі, визначено час роботи струмоприймачів протягом доби.

При цьому, акт про порушення та процедура його складання не містять таких порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність, в акті про порушення №016464 від 19.01.2016 міститься достатньо необхідних даних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу завданих збитків.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що перевірка споживача проводилась за участю його представника, а саме ОСОБА_7, оскільки на територію підприємства з обмеженим доступом для проведення перевірки представники відповідача були допущенні саме представником позивача - ОСОБА_7 і представники енергопостачальної компанії за вказаних обставин не мали підстав сумніватися в повноваженнях ОСОБА_7, який допустив їх до перевірки.

Крім того, судом апеляційної інстанції прийнято до уваги те, що 12.02.2016 на засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ був присутній уповноважений представник споживача - ОСОБА_8, яка підписала протокол № 04/02-70С комісії з зазначенням, що зауважень до складення акту не має.

Перевіривши правильність нарахування вартості недоврахованої електричної енергії позивачем за вчинене ним порушення ПКЕЕ, суд апеляційної інстанції встановив, що вказаний розрахунок відповідає п.2.5 Методики.

Суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ або ПКЕЕН публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", яке прийняте щодо малого приватного підприємства "Світлана" та оформлене протоколом №04/02-70С від 12.02.2016.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року (далі - Правила).

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ст. 237 ГК України).

Отже, за змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією і застосовується до споживача у разі порушення ним, зокрема ПКЕЕ.

Відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 ПКЕЕ).

Суд апеляційної інстанції установивши, що відповідно до акта про пломбування №3456 від 21.02.2013 представниками енергопостачальної організації передано на відповідальне зберігання МПП "Світлана", цілісні та не ушкодженні засоби обліку та пломби, зокрема, на дверцятах РУ-0,4 кВ встановлено пломбу ПАТ ЖОЕ 57415675 і вказаний акт підписаний споживачем без зауважень, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням), в даному випадку - МПП "Світлана".

Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що в разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п.3.3. ПКЕЕ та пункту 2.1. Методики відсутність пломб є окремим порушенням ПКЕЕ і у такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу лічильника нормами законодавства не встановлено (абз. 13 п.п. "д" п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 року №3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання").

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зрив пломби на дверях РУ-0,4 кВ КТП-265 (відсутня пломба ПАТ ЖОЕ 57415675) є самостійним порушенням ПКЕЕ і не потребує доведення факту втручання в роботу лічильника.

Згідно з п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що внаслідок виявлених порушень споживачем правил ПКЕЕ уповноваженими представниками відповідача в присутності представника позивача ОСОБА_7 було складено акт про порушення ПКЕЕ №016464 від 19.01.2016 із зазначенням змісту виявленого порушення з посиланням на відповідний пункт - п. 6.40 ПКЕЕ, також зазначено перелік струмоприймачів з визначенням їх потужності, приєднаних споживачем до електричної мережі, визначено час роботи струмоприймачів протягом доби.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність підтвердження повноважень ОСОБА_7 на підписання акта про порушення ПКЕЕ не спростовує того факту, що на територію підприємства з обмеженим доступом для проведення перевірки представники відповідача були допущенні саме представником позивача - ОСОБА_7 та погодився з доводами апелянта, що представники енергопостачальної організації не мали підстав сумніватися в повноваженнях ОСОБА_7, який допустив їх до перевірки, визнавши висновки суду першої інстанції про те, що перевірка була здійснена за відсутності споживача або його уповноваженого представника, помилковими.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що акт про порушення та процедура його складання не містять таких порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність, в акті про порушення №016464 від 19.01.2016 міститься достатньо необхідних даних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу завданих збитків.

Дефекти акта перевірки не можуть спростовувати факт порушення, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів. Для нарахування споживачу суми недорахованої електроенергії визначальним є сам факт порушення ПКЕЕ, який може доводитися у тому числі, але не виключно актом (абз.2 п.п. "в" п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 року №3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання").

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що споживачем було порушено ПКЕЕ, а саме зрив пломби на дверях РУ-0,4 кВ КТП-265 (відсутня пломба ПАТ ЖОЕ 57415675), яке зафіксовано в Акті про порушення ПКЕЕ і розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії відповідає Методиці, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", яке прийняте щодо МПП "Світлана" та оформлене протоколом №04/02-70С від 12.02.2016, а відповідно і підстав для задоволення позову у даній справі.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи МПП "Світлана" викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Світлана" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 у справі № 906/89/17 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Могил С.К.

Палій В.В.