Ухвала суду № 70163468, 08.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 листопада 2017 року м. Київ справа № 800/467/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення та зобов'язання прийняти нове рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 03.11.2017 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просив скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №146вд-17 від 27.10.2017 про відмову у допуску до кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 та зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів прийняти нове рішення, яким допустити ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури.

Перевіривши матеріали заяви на предмет її відповідності вимогам статей 105, 106, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вказану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини п'ятої якої Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів незаконним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.

Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.

Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у позовній заяві, зокрема, зазначаються:

зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів;

до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документ про сплату судового збору.

Подана заява вищезазначеним вимогам не відповідає, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви доказів на підтвердження порушення прав позивача з боку відповідачів при здійсненні ними владних управлінських функцій внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, доказів про наявність у нього вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права тощо, що, за його доводами, не було враховано відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення, а також документу, що посвідчує особу позивача на підтвердження його особистих даних. Про неможливість самостійного подання таких доказів, з зазначенням причин цього, позивачем не заначено.

Подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 105, 106, 108, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення та зобов'язання прийняти нове рішення - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків до 29.11.2017.

3. Направити позивачу копію ухвали для виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали, якщо її не скасовано, ухвала набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України за заявою, поданою з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про перегляд ухвали може бути подана до Верховного Суду України не пізніше десяти днів з дня постановлення ухвали, щодо якої заявлено клопотання про перегляд.