Ухвала суду № 70162828, 09.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 листопада 2017 року м. Київ К/800/37111/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року, яка набрала законної сили, позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2017 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задовольнити.

Роз'яснено, що згідно з постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2016 року у справі № 569/10936/16-а перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_1 має проводитися із розрахунку 80 відсотків її заробітної плати.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2017 року.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що апеляційна скарга на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2017 року подана Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області 08 червня 2017 року, разом з цим заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено про отримання копії оскаржуваної ухвали із запізненням.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху.

29 вересня 2017 року на адресу Житомирського апеляційного адміністративного суду від Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому були зазначені причини, які вже визнавалися судом неповажними. Інших підстав для поновлення пропущеного строку апелянтом до суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанцій визнано неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, що відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та положенням пункту 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М. І. Смокович

Суддя М.І. Смокович