Ухвала суду № 70162768, 08.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

08 листопада 2017 року К/800/36219/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017

у справі № 810/2727/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 у справі № 810/2727/15.

До касаційної скарги відповідачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Крім того, скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, звертає увагу суду на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з причин відсутності документу про сплату судового збору.

Отже, на думку відповідача, причиною відмови у відкритті апеляційного провадження стала неможливість відповідача своєчасно сплатити судовий збір у зв'язку з недостатнім фінансуванням , та вважає, що згідно судової практики, зокрема, ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 (К/800/50608/15), є безумовні підстави для визнання пропуску процесуального строку таким, що відбувся із поважних причин, а тому, на думку відповідача, такий строк підлягає поновленню.

Проте, наведені причини пропуску процесуального строку касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 не можуть бути визнані судом поважними, оскільки жодних доказів на підтвердження наведеного скаржником суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що колегія суддів під час ухвалення судового рішення від 04.02.2016 (К/800/50608/15) зазначила, що пропуск строку на апеляційне оскарження мав місце у зв'язку з порушенням порядку подання апеляційної скарги, оскільки позивач не дотримався встановленого порядку подання апеляційної скарги та подав її безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції, що не може свідчити про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки фактичні дії позивача свідчать про його намір оскаржити судове рішення своєчасно, а саме - направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не до місцевого суду.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції звернув увагу скаржника, що з моменту прийняття оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції минуло більше року, а не відсутність достатнього фінансування (як про це зазначає відповідач).

Таким чином, доводи відповідача про підтвердження його діями власного наміру своєчасно оскаржити судові рішення доданими до касаційної скарги матеріалами не підтверджується.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні причини та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також а також заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко