Ухвала суду № 70162054, 06.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10509/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Торкот Д.О.

за участі представника позивача - Бурда Д.М.

за участі представника відповідача - Копко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Володимир-Волинський хлібозавод» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Володимир-Волинський хлібозавод» (далі - ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод», товариство, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області від 27 червня 2017 року № 0005051401, № 0005041401, від 29 червня 2017 року №0005151405, №0005141405, № 0033721308.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу щодо заниження товариством податку на додану вартість (ПДВ), податку на прибуток (ПнП) обґрунтовано нереальним характером господарських взаємовідносин із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_4.) щодо придбання в останньої борошна, непідтвердженням факту використання в межах господарської діяльності товариства товарів, придбаних в приватного підприємства «Пан-Буд» (далі - ПП «Пан-Буд»), а також - здійснення виїзної торгівлі без застосування РРО. Вказані висновки ГУ ДФС у Волинській області є необґрунтованими, оскільки факт здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, використання придбаних товарів у ПП «Пан-Буд» в межах господарської діяльності підприємства - для проведення поточних ремонтних робіт у виробничих приміщеннях, підтверджуються належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які були надані під час перевірки. При оприбуткуванні коштів на підставі фіскального звітного чека від 06 липня 2016 року на загальну суму 14 895 грн в книзі обліку розрахункових операцій помилково не було оприбутковано 7 715 грн. Також, за результатами виїзної торгівлі автомобілем RENAULT, номерний знак НОМЕР_7, за період з 13 вересня 2016 року по 31 грудня 2016 року, готівкові кошти в сумі 356 513 грн, отримані від реалізації власної продукції, були повністю оприбутковані шляхом оформлення касових ордерів. Крім того, при проведенні планової виїзної перевірки, відповідно до статті 75 ПК України, контролюючий орган не наділений повноваженнями на здійснення перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за перевірений період позивачем нараховувався і сплачувався в повному обсязі з порушенням термінів, які не перевищували 30 днів, а тому відповідачем безпідставно застосовано штрафну санкцію на підставі статті 127 ПК України, якою визначено відповідальність саме за несплату податків.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у позовні вимоги задоволено частково. Суд виходив з того, що позивачем надано контролюючому органу всі належним чином оформлені первинні документи, передбачені податковим законодавством, і що позивачем правомірно сформовано валові витрати на підставі показників за результатами господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3, що відображено в сумі ПнП - 84 077 грн.

Факт придбання в ПП «Пан-Буд» будівельних матеріалів для ремонту на підприємстві і їх використання ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» підтвердив наказами про призначення відповідальних осіб по контролю за проведенням ремонтних робіт, цивільно-правовими договорами на виконання робіт, актами на виконані роботи згідно з цивільно-правовими угодами, звітами про розхід матеріалів виконаних робіт, видатковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення.

Відтак, наявні розумні економічні причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності є кваліфікуючими ознаками господарської діяльності.

Щодо факту виїзної торгівлі, то позивачем реалізовано товарів на загальну суму 356 513 грн, в т.ч. ПДВ 59 419 грн. Як встановлено, така торгівля позивачем здійснювалась без застосування РРО, оприбуткування готівки здійснювалось шляхом оформлення прибуткових касових ордерів. На підтвердження оприбуткування готівки за результатами виїзної торгівлі з автомобіля RENAULT, номерний знак НОМЕР_4, позивач надав товарно-транспортні накладні з детальними відомостями про вантаж, прибуткові касові ордери, а також витяги з електронної касової книги. Крім того, усі вказані господарські операції відображено в податковому обліку.

Відтак, оприбуткування готівки здійснено з дотримання законодавства. Зокрема вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, шляхом щоденного оформлення касових ордерів в межах граничних сум розрахунків готівкою, здійснення обліку готівки, здійснення обліку готівки в повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Подібним спростовані висновки податкового органу про отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Отже, ППР по збільшення ПнП, ПДВ підлягають скасуванню.

Щодо ПДФО то з матеріалів справи встановлено, що при виплаті сум доходу у вигляді заробітної плати (авансу) за першу половину місяця, позивачем вказаний податок нараховувався, однак сплачувався не в повному розмірі.

Разом з тим, при застосуванні штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно визначеного податкового зобов'язання у ПДФО в розмірі 8 945,15 грн на підставі ст. 127 ПК України, відповідачем не дотримані норми податкового законодавства.

Разом з тим, в даній ситуації платник притягується до відповідальності за ст. 126 ПК України, а положення ст. 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника, саме за не нарахування податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

У даному випадку позивач своєчасно нарахував ПДФО, тобто узгодив податкові зобов'язання на цьому податку, однак здійснив його перерахування в межах місячного строку (разом із виплатою заробітної плати).

Отже спірне ППР підлягає скасуванню з ПДФО.

В ході проведення перевірки встановлено неповне оприбуткування готівкових коштів 06.07.2016 року на підставі фіскального звітного чека РРО №1857 на загальну суму 14 895 грн, з яких 5640 грн помилково проведено через РРО, а 1540 грн оприбутковано в КОРО. Факт порушення вимог Положення № 637 в частині неповного оприбуткування в КОРО в сумі 7715 грн позивачем не спростовано, відповідно підставного нараховано суму штрафних фінансових санкцій в розмірі 38 575 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що оскільки встановлено факт відвантаження товару на автомобіль НОМЕР_5 для здійснення виїзної торгівлі, та відсутність зареєстрованого РРО та інших документів які б підтверджували реалізацію готової продукції та факт відсутності залишку при виїзній торгівлі (повернення не реалізованого товару на склад) можна зробити висновок, що дані операції не були відображені у доходах підприємства та не відображені у податкових зобов'язаннях декларації з ПДВ та у валових доходах декларації з ПнП.

Щодо придбання борошна у ФОП ОСОБА_3 на суму 467 097 грн (по видаткових 437374,64 грн), то до перевірки не надано договір купівлі продажу, товарно-транспортні накладні на доставку товару, сертифікати відповідності борошна, частково відсутні видаткові накладні та видаткові касові ордери.

Крім того, факт відсутності документів, які свідчать про фінансово господарську діяльність, відсутність найманих працівників, складських приміщень та те, що ФОП ОСОБА_3 працює у повній зайнятості на ТзОВ на посаді охоронця надає можливість стверджувати, що вказаний ФОП не міг здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Перевіркою встановлено придбання будівельних матеріалів у ПП «Пан-Буд» на суму 499 783 грн. дані матеріали оприбутковувалися на склад та обліковувалися на бухгалтерський рахунок 205. ТзОВ не надано жодного акту прийому передачі матеріалів та акти про витрату давальницьких матеріалів, жодного документи на списання даних матеріалів зі складу. Отже неможливо встановити факт використання матеріалів у діяльності.

З приводу ПДФО то вказаний податок сплачується до бюджету підчас виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного надання розрахункового документа на перерахунок цього податку до бюджету.

ВСУ в постанові від 10.11.2015 року встановлено правову позиції щодо застосування ст.126 та 127 ПК України.

Судом не з'ясовано момент виплати доходу, що потягло за собою, прийняття рішення з порушенням норм матеріального права.

Крім того, обґрунтоване застосування ст. 127 ПК України полягає у тому, що підвищений розмір штрафних санкцій у разі виявлення податкових порушень застосовується за повторне вчинення протягом 1095 днів таких дій (не нарахування, неутримання та/або несплата), а не за повторне притягнення до відповідальності платника податків.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області в період з 25 квітня по 02 червня 2017 року проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за наслідками якої складено акт № 3999/14-01/00377176 від 09 червня 2017 року (т. 1, а.с. 14-64).

За результатами розгляду заперечень № 226 від 15 червня 2017 року на вказаний акт перевірки ГУ ДФС У Волинській області відмовило в їх задоволенні у зв'язку з безпідставністю (т. 1, а.с. 96-99, 100-103).

Згідно з висновками проведеної перевірки, позивачем порушено, зокрема: пункт 44.6 статті 44, статтю 185, пункт 186.1 статті 186, статтю 187, підпункт «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України - занижено ПДВ, що підягає сплаті до бюджету на загальну суму 142 716 грн.; підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункт 137.1 статті 137, пункти 138.1, 138.2 статті 138 ПК України - занижено ПнП, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 137 554 грн.; пункти 2.2, 2.6 глави 2 постанови Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні із змінами та доповненнями» - неповне оприбуткування готівки в Книзі обліку розрахункових операцій № 0316001732р/7 від 24травня 2016 року на підставі фіскального звітного чека РРО № 1857 від 06 липня 2016 року на суму 7 715 грн.; підпункти 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України - порушення строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 13 372 грн 87 коп.

На підставі акта перевірки № 3999/14-01/00377176 від 09 червня 2017 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення (т. 1, а.с. 91, 92, 94, 95):

- від 27 червня 2017 року № 0005051401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 159 716 грн (137 554 грн за основним податковим зобов'язанням, 22 162 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 27 червня 2017 року № 0005041401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) на 178 395 грн (142 716 грн за основним податковим зобов'язанням, 35 679 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 29 червня 2017 року № 0005151405, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 385575 грн;

- від 29 червня 2017 року № 0033721308, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 9 069 грн 95 коп. (8 945 грн 15 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, 124 грн 80 коп. пені).

Висновки щодо заниження ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод» ПДВ, ПнП обґрунтовано нереальним характером господарських взаємовідносин із ФОП ОСОБА_3 з придбання в останньої борошна на загальну суму 467 097 грн., непідтвердженням факту використання в межах господарської діяльності товариства товарів, придбаних в ПП «Пан-Буд», загальною вартістю 499 783 грн, а також - здійсненням виїзної торгівлі без застосування РРО на загальну суму 356 513 грн.

Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 в акті від 09 червня 2017 року ревізором-інспектором зазначено, що до перевірки не надано договору купівлі-продажу, товарно-транспортних накладних на доставку товару, сертифікатів відповідності борошна, не в повному обсязі надано видаткові накладні, видаткові касові ордери (а.с. 24, т. 1).

За результатами аналізу господарських взаємовідносин позивача із ПП «Пан-Буд» контролюючий орган дійшов висновку про непідтвердження використання придбаних товарів (будівельних матеріалів) у підприємства в межах господарської діяльності ТзОВ «Володимир-Волинський хлібзавод». При цьому, ГУ ДФС у Волинській області зазначено, що до перевірки не надано актів прийому передачі-товарів, актів про витрату давальницьких матеріалів, доказів списання матеріалів на поточні ремонти. В наданих актах виконаних робіт не визначено виду використаних матеріалів та їх кількості.

Перевіркою встановлено здійснення виїзної торгівлі власної продукції товариства автомобілем RENAULT, номерний знак НОМЕР_4, без застосування РРО, що свідчить про не оприбуткування коштів, невідображення їх у доходах підприємства та у податкових зобов'язаннях декларацій з ПДВ, валових доходах декларацій з ПнП.

Також, перевіркою дотримання встановлених термінів сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено випадки несплати до бюджету такого податку у встановлені статтею 168 ПК України строки, за першу половину місяця в розмірі 13 372 грн 87 коп. при нарахуванні (виплаті) оподатковуваних доходів працівникам підприємства готівкою з каси у вигляді заробітної плати (авансу). При оприбуткуванні коштів на підставі фіскального звітного чека від 06 липня 2016 року на загальну суму 14 895 грн в книзі обліку розрахункових операцій не було оприбутковано 7 715 грн.

Що стосується реальності господарської діяльності позивача із ФОП ОСОБА_3, то в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують реальність такої, а саме : договором купівлі продажу борошна від 02.01.2014 року; договором на переробку давальницького зерна від 02.01.2014 року; копіями видаткових накладних та видаткових касових ордерів; завіреними копіями посвідчень про якість борошна і манних круп; копіями накладних на відвантаження пшениці; актами переробки зерна; копіями подорожніх листів; довідками Зимнівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, державними актами на право власності на земельну ділянку.

Зазначені вище документи оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Наявність або відсутність окремих документів, чи, неточності у їх оформленні не складають підстав для висновків про відсутність господарської операції, позаяк з інших даних вбачається фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача. Протилежного стороною відповідача не доведено.

Крім того, зустрічної перевірки вказаного контрагента контролюючий орган не проводив, а перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з позивачем не є підставою для визначення фіктивними операцій з придбання у неї товарів. Також, не є заборонено останній залучати перевізників, фізичних осіб для виконання поставок.

Враховуючи вище наведе, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивачем надано контролюючому органу всі належним чином оформлені первинні документи, передбачені податковим законодавством, і що позивачем правомірно сформовано валові витрати на підставі показників за результатами господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3, що відображено в сумі ПнП - 84 077 грн.

Що стосується господарської операції по придбанню протягом 2014-2016 років в ПП «Пан-Буд» будівельних матеріалів на загальну суму 499 783 грн., то враховуючи пояснення сторін під час судового розгляду та наявні матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що будівельні матеріали придбані в ПП «Пан-Буд» використані в межах господарської діяльності ТзОВ «Володимир-Волинський хлібозавод», зокрема, для проведення поточних ремонтів на підприємстві, що зафіксовано позивачем у наданих документах. Зокрема, маються копії наказів про призначення відповідальних по контролю за проведенням ремонтних робіт, а також використання матеріалів; копії цивільно-правових договорів на виконання робіт та договорів підряду; копії актів виконаних робіт; звіти про розхід матеріалів використаних робіт, в яких детально зазначено найменування об'єкта, розхід по нормі, номенклатура списаних матеріалів; видаткові накладні та накладні на внутрішнє переміщення будівельних матеріалів.

Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає, що придбання в ПП «Пан-Буд» будівельних матеріалів для використання їх в господарській діяльності (проведення ремонтних робіт) є економічно розумним та не суперечить чинному законодавству України.

Відносно доводів апеляційної скарги про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 59 419 грн та доходів на загальну суму 297095грн, то податковим органом не взято до уваги, що при здійсненні виїзної торгівлі з автомобіля RENAULT, номерний знак НОМЕР_4 за період з 13.09.2016 по 31.12.2016 рік, кошти в сумі 356513 грн від реалізації власної продукції були повністю оприбутковані згідно прибуткових касових ордерів, що відповідає товарно-транспортним накладним на зазначений автомобіль та сплачено ПнП і ПДВ.

Разом з тим, слушним є аргумент позивача, що податковим органом проведена перевірка згідно наказу від 10.04.2017 року №711, який не передбачав проведення перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.

Що стосується встановлених податковим органом випадків не дотримання термінів сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, то з аналізу ст..ст.126, 127 ПК України, контролюючим органом помилково застосовано ст.. 127 ПК України, оскільки в даному випадку має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання.

Колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, адже вказана позиція суду першої інстанції відповідає практиці Верховного Суду України викладеній у постанові від 10.11.2015 року у справі № 813/6793/13-а, Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 04.10.2017 року №К/800/24846/16.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 803/1048/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич В. П. Сапіга

Повний текст судового рішення виготовлено 10.11.2017 року.