Постанова № 70161971, 09.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Волинській області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Маневицького районного суду Волинської області з позовом до головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №000270 від 07 квітня 2017 року про притягнення його до відповідальності за ст. 82 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року позов задоволено частково. Визнано дії головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень штрафу протиправними. Постанову № 000270 від 7 квітня 2017 року головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень штрафу - скасовано. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень штрафу, надіслати на новий розгляд головному спеціалісту-державному інспектору ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржила Державна екологічна інспекція у Волинській області, яка покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати оскаржувану постанову. У апеляційній скарзі вказує, що судом не враховано обставини справи в тій частині, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд адміністративної справи, тому розгляд справи у його відсутності є правомірним.

У судовому засіданні головний спеціаліст-державний інспектор ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Представники апелянта і позивача у судове засідання не з’явивлися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2017 року о 12:30 год. головним спеціалістом-державним інспектором ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 на під’їзній дорозі до сміттєзналища Колківського ВУЖКГ було виявлено побутове сміття. В ході проведеної перевірки було встановлено, що вказане сміття вивіз житель ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 23.03.2017 року ОСОБА_1 рекомендованим листом було направлено повідомлення про дату та час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення - 9 год. 28.03.2017 року, яке позивач отримав особисто 25.03.2017 року.

На вказану дату та час в приміщення державної екологічної інспекції у смт. Маневичі ОСОБА_1 не з'явився, а тому протокол було складено у його відсутності та направлено йому рекомендованим листом 03.04.2017 року. Отримувати вказаний лист позивач відмовився, а тому він був повернений в державну екологічну інспекцію в смт. Маневичі з відміткою про відмову адресата від одержання листа. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлявся про дату та час розгляду його справи - 9 год. 07.04.2017 року.

У зв’язку з неявкою позивача розгляд справи було проведено у його відсутності.

07.04.2017 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову № 000270 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 гривень штрафу. З вищезазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 власні побутові відходи розмістив поблизу сміттєзвалища Колківського ВУЖКГ в невідведеному для цього місці, без укладення договору на вивезення твердих побутових відходів з організацією, яка має на те повноваження, чим порушив ст.ст. 15, 17, 35-1, 42 Закону України «Про відходи».

Зазначену постанову № 000270 було направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом 10.04.2017 року. Отримувати вказаний лист позивач відмовився, а тому він був повернений в державну екологічну інспекцію в смт. Маневичі з відміткою про відмову адресата від одержання листа.

27.04.2017 року ОСОБА_1 повторно було рекомендованим листом направлено постанову № 000270 від 07.04.2017 року. Отримувати вказаний лист позивач також відмовився, а тому він був повернений в державну екологічну інспекцію в смт. Маневичі з відміткою про відмову адресата від одержання листа.

17.06.2017 року на адресу позивача з Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 000270 від 07.04.2017 року.

22.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови головного спеціаліста-державного інспектора ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Не погодившись з цією постановою, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вини позивача у справі, де обов’язок про доведення правомірності свого рішення покладається на суб’єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП України основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 15 Закону України «Про відходи» передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані: а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; б) вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; в) виконувати інші обов'язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Згідно вимог статті 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; б) самовільне розміщення чи видалення відходів; в) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини; г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення; д) приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; з) порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; і) здійснення операцій у сфері поводження з відходами без відповідного дозволу на проведення таких операцій, а також за порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або за неподання такої декларації; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо); й) виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку; к) недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини на територію України; л) несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів; м) порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів; н) порушення встановлених квот на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення.

Відповідно до ст. 82 КУпАП порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, згідно наявних матеріалів справи, відповідачем не долучено жодних належних доказів вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 КУпАП.

Наявна в матеріалах справи товарно-транспортана накладна №ТНХ00040789 від 31.01.2017 року про продаж хлібобулочних виробів замовнику ОСОБА_1 не може братись судом до уваги як доказ вчинення адміністративного правопорушення позивачем, оскільки зазначену накладну разом із сміттям міг викинути будь-хто, а тому такий доказ є неналежним.

Крім того, зі слів ОСОБА_1, він не вивозив сміття та не визнає вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП.

Проте, суд першої інстанції, розглянувши спір в порядку кодексу адміністративного судочинства України, дійшов помилкового висновку про те, що справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 850 гривень штрафу слід надіслати на новий розгляд головному спеціалісту-державному інспектору ОНПС Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_2, враховуючи наступне.

Згідно вимог статті 162 КАС України передбачено вичерпний перелік повноважень суду при вирішенні справи, серед яких відсутнє таке повноваження, як направлення справи на новий розгляд.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції вірно вирішено спір по суті, проте допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про направлення адміністративної справи, апеляційну скаргу слід задовольнити частково та скасувати оскаржувану постанову в частині направлення справи на новий розгляд.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області задовольнити частково, скасувати постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року у справі № 164/1539/17 в частині направлення справи на новий розгляд.

В решті постанову Маневицького районного суду Волинської області від 21 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді Р.Й. Коваль

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 10 листопада 2017 року.