Ухвала суду № 70161829, 07.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4939/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорагропром» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукорагропром» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2017 року №0000801402.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень №1308/26-15-14-02-01 від 30.09.2016 року, №1307/26-15-14-02-01 від 30.09.2016 року, №1326/26-15-14-02-01 від 30.09.2016 року, №2555/26-15-14-03-03 від 30.09.2016 року, №1803/26-15-14-06-04 від 30.09.2016 року, №4592/26-15-14-06-04 від 30.09.2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у м.Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Цукорагропром».

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 18.11.2016 року №472/26-15-14-02-01/38234087 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорагропром» (код 38234087) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року», яким встановлено порушення:

пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.137.10 ст.137, п.138.1, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), підприємством занижено суму податку на прибуток, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 23680005грн., в т.ч. по періодам: за 2013 року на суму 136344 грн, за 2014 року на суму 17626757 грн, за 2015 року на суму 5916904 грн;

пп.140.5.7 п.140.5 ст.140 Кодексу, підприємством суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, на загальну суму 11871150 грн, у тому числі: за червень 2014 року на суму 2803925 грн, за липень 2014 року на суму 1672000 грн, за серпень 2014 року на суму 7395225 грн;

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.200.2, ст.200 Кодексу, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 11871150 грн, у томі числі: за червень 2014 року на суму 2803925 грн, за липень 2014 року на суму 1672000 грн, за серпень 2014 року на суму 7395225 грн;

п.200.1, п.200.2 ст.200 Кодексу, підприємством завищено р.21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за червень 2016 року на суму 87880 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 року №0000801402, яким Позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 14765737,50 грн (12995971 грн - за податковим зобов'язанням, 1769766,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Так, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Кодексу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами п.138.2 ст.138 Кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами п.п.138.4 та 138.5 ст.138 Кодексу передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.138.6 ст.138 Кодексу собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують на те, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Наявність видаткових накладних, актів приймання-передачі є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування витрат, але не є вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано показники податкової звітності.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «Цукорагропром» є оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

Контролюючий орган вважає, що господарські операції з реалізації ТОВ «Цукорагропром» цурку-піску на користь контрагентів не мали реального змісту, а отже кошти, одержані за поставлений цукор, є безповоротною фінансовою допомогою; реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Цукорагропром» з ТОВ «Вінт-РПБ», ТОВ «Компанія «Ірвінг», ТОВ «Глорікс», ПП «Крі Сталь», ТОВ «ЮКК «Зевс», ТОВ «Дюран трейд», ТОВ «Терміні групп», ТОВ «Фарбегут» відсутня, виходячи з того, що за висновками податкового органу вказані контрагенти не мали реальної можливості вчинення операцій з придбання цукру, а тому сума коштів у розмірі 39288281 грн мала бути включена до декларації з податку на прибуток за 2013-2014 роки до рядка 03 ІД «Інші доходи».

Також, реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Цукорагропром» з ПП «Крі Сталь», ТОВ «Атлега», ТОВ «Агаден», ПП «Роланд» відсутня, оскільки податковий орган вважає, що ці контрагенти не мали реальної можливості вчинити операції з придбання цукру, а тому грошові кошти, отримані на розрахунковий рахунок ТОВ «Цукорагропром» від зазначених контрагентів у розмірі 32871694 грн у 2015 році є іншими доходами підприємства, а тому мали включатися до рядку 2120 звіту «Інші операційні доходи» показників за 2015 рік і рядку 01 «Дохід від будь-якої іншої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерсього обліку» за 2015 рік.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Фарбегут», колегія суддів зазначає таке.

ТОВ «Цукорагропром» за договором поставки №83/09/12 від 17.09.2012 року придбало цукор у ТОВ «Інвестиційно-промислова Компанія «Полтавазернопродукт». Придбання продукту відбулось на умовах EXW склад продавця в смт.Білики Полтавської області (склад належить ТОВ Агрофірма «Добробут»).

Факт придбання підтверджується видатковою накладною від 28.12.2012 року №ПЗЦ-004819, згідно з якою ТОВ «Цукорагропром» придбало 8000 тон цукру.

На підставі договору №7ЦА/1012/17 від 10.10.2012 року про зберігання та відшкодування витрат на послуги ТОВ Агрофірма «Добробут» надало ТОВ «Цукорагропром» послуги зберігання цукру в мішках по 50 кг.

Зазначене підтверджується актом приймання-передачі ТМЦ №ЦАП0000001 від 28.12.2012 року.

Цукор у кількості 828 тон був отриманий від третіх осіб на реалізацію та в подальшому реалізований ТОВ «Цукорагропром» як комісіонером на підставі договорів комісії: від 22.10.2012 року №4ЦА/1012/06, укладеного з ТОВ Агрофірма «ім.Довженко»; від 22.03.2013 року №4ЦА/0313/17, укладеного з ТОВ Агрофірма «Хорольська»; від 22.10.2012 року №4ЦА/1012/05, укладеного з ТОВ Агрофірма «Добробут».

14.06.2013 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ «Фарбегут» (покупець) укладено Договір №4ЦА/0613/17, за умовами якого постачальник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

У матеріалах справи наявні видаткові накладні, що підтверджують факт відвантаження цукру.

Згідно з п.1.3 вказаного договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних/залізничних та видаткових накладних.

Умовами договору передбачено поставку товару на умовах EXW, тобто вивезення цукру зі складу, що належить ТОВ Агрофірма «Добробут», здійснювалося за рахунок покупця - ТОВ «Фарбегут».

Факт вивезення товару цукру зі складу підтверджується товарно-транспортними накладними, які наявні у матеріалах справи.

В подальшому ТОВ «Цукорагропром» відобразило податкові зобов'язання з ПДВ за контрагентом ТОВ «Фарбегур» і виписало податкові накладні: від 14.06.2013 рку №2727, від 06.11.2013 року №5300, від 15.11.2013 року №5614, від 18.11.2013 року №5683, від 19.11.2013 року №5692, від 29.11.2013 року №6086, від 02.12.2013 року №6444, від 20.01.2014 року №238, від 22.01.2014 року №241, від 27.01.2014 року №242, від 28.01.2014 року №258, від 29.01.2014 року №260, від 30.01.2014 року №413, від 31.01.2014 року №414, від 03.02.2014 року №388, від 04.02.2014 року №389, від 06.02.2014 року №674, від 10.02.2014 року №600, від 11.02.2014 року №601, від 12.02.2014 року №795, від 08.04.2014 року №795, від 08.04.2014 року №1934, від 09.04.2014 року №2017, від 14.04.2014 року №2029.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Глорікс», колегія суддів зазначає таке.

Цукор у кількості 317 тон придбано ТОВ «Цукорагропром» у ТОВ «Нафтогаз-Альянс» на підставі договору поставки №4ЦА/0614/09 від 26.06.2014 року, що підтверджується видатковими накладними від 27.06.2014 року №РН-0000085 та від 09.07.2014 року №РН-0000091.

Цукор придбавався на складі, розміщеному за адресою: вул.Заводська, 1, смт.Наркевичі, Хмельницька область, який належить ТОВ «Волочиськ-Агро».

При цьому, між ТОВ «Цукорагропром» (поклажодавець) та ТОВ «Волочинськ-агро» (зберігач) укладено договір №7ЦА/1012/26 про зберігання та відшкодування витрат за послуги від 10.10.2012 року, предметом якого є надання ТОВ «Цукорагропром» послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей, а саме цукру в мішках по 50 кг.

ТОВ «Цукорагропром» придбало у ТОВ «Нафтогаз-Альянс» 27.06.2014 року цукор у кількості 1900 тон та передало на зберігання ТОВ «Волочиськ-агро», що підтверджується актом №ЦАП00000075 приймання-передачі ТМЦ на відповідальне зберігання згідно договору №7ЦА/1012/2016 від 10.10.2012 року.

Також, 1100т передано на зберігання ТОВ «Волочиськ-агро», що підтверджується актом №ЦАП00000076 приймання-передачі ТМЦ на відповідальне зберігання згідно договору №7ЦА/1012/2016 від 10.10.2012 року.

Цукор у кількості 759 тон одержано ТОВ «Цукорагропром» на комісію від ТОВ «Волочиськ-агро» на підставі договору комісії №4ЦА/1012/07 від 22.10.2012 року, від ТОВ Агрофірма «Добробут» на підставі договору комісії №4ЦА/1012/05 від 22.10.2012 року, від ТОВ «Житниця Поділля» на підставі договору комісії №4ЦА/0813/15 від 28.08.2013 року, від ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» на підставі договору комісії №4ЦА/1012/09 від 22.10.2012 року, від ТОВ «Хмільницьке» на підставі договору комісії №4ЦА/1012/08 від 22.10.2012 року.

02.07.2014 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ «Глорікс» (покупець) укладено договір №4ЦА/0714/03, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість. Відвантаження товару підтверджується видатковими накладними.

Цукор ТОВ «Цукорагропром» реалізований ТОВ «Глорікс», знаходився на складі ТОВ «Волочинськ-агро» на підставі договору №7ЦА/1012/26 про зберігання та відшкодування витрат за послуги від 10.10.2012 року. Відвантаження цукру відбувалось із зняття із зберігання згідно актів від 04.07.2014 року №ЦАП00000225, від 08.07.2014 року №ЦАП00000229, від 09.07.2014 року №ЦАП00000230, від 10.07.2014 року №ЦАП00000232.

Вивезення товару (цукру) зі складів підтверджується товарно-транспортними накладними, які наявні у матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин з ПП «Крі Сталь», колегія суддів зазначає таке.

Цукор у кількості 129 тон придбано ТОВ «Цукорагромпром» у ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (м.Глобине. вул.Заводська, 1) згідно з договором №82/09/12 від 17.09.2012 року, що підтверджується видатковими накладними від 23.12.2014 року №4587 та від 25.12.2014 року №4606.

На підставі договору зберігання №29/12/14 від 11.12.2014 року придбаний товар передано на зберігання ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», що підтверджується актами зберігання від 23.12.2014 року та 25.12.2014 року

В подальшому для реалізації цукру ПП «Крі Сталь» товар було знято із зберігання, що підтверджується актами від 23.12.2014 року №274, від 25.12.2014 року №276, від 26.12.2014 року №277, від 12.01.2015 року №314, від 13.01.2015 року №315.

Відвантаження цукру на адресу ПП «Крі Сталь» відбувалось на підставі договору поставки; договір укладено по спрощеній системі шляхом виставлення покупцю рахунку, здійснення відвантаження продукції та підписання сторонами двосторонніх видаткових накладних.

Відвантаження цукру на підставі рахунків підтверджується видатковими накладними від 23.12.2014 року №8128, від 25.12.2014 року №8578, від 26.12.2014 року №8733, від 12.01.2015 року №63, від 13.01.2015 року №64.

Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 23.12.2014 року №8128, від 25.12.2014 року №8578, від 26.12.2014 року №8733, від 12.01.2015 року №63, від 13.01.2015 року №64.

Цукор реалізовувався ТОВ «Цукорагропром», як комісіонером, на підставі договорів комісії №4ЦА/1012/05 від 22.10.2012 року (ТОВ АФ «Добробут»), №4ЦА/1012/09 від 22.10.2012 року (ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт»), №4ЦА/1012/07 від 22.10.2012 року (ТОВ «Волочиськ-агро»), №4ЦА/0813/15 від 28.08.2013 року (ТОВ «Житниця Поділля»), №4ЦА/1012/08 від 23.10.2012 року (ТОВ «Хмільницьке»), №4ЦА/0115/11 від 28.01.2015 року (ТОВ «Савинці-Агро»), №№4ЦА/1012/10 від 22.10.2012 року (ТДВ «Новоіванівський цукровий завод»), №4ЦА/1012/06 від 22.10.2012 року (ТОВ АФ «Довженка»).

Прийняття цукру на комісію для подальшої реалізації підтверджується видатковими накладними: ТОВ АФ «Добробут» від 12.05.2015 року №1161, від 22.05.2015 року №1230, від 02.06.2015 року №1322; ТОВ «Волочиськ-агро» від 01.02.2015 року №183, від 08.02.2015 року №197, від 09.02.2015 року №205, від 11.02.2015 року №225, від 12.02.2015 року №226, від 16.02.2015 року №263, від 23.02.2015 року №277, від 25.02.2015 року №310, 06.03.2015 року №367, від 01.04.2015 року №541, від 06.04.2015 року №556; ТОВ АФ «Добробут» від 12.10.2014 року №2686, від 22.10.2014 року №2920, від 01.11.2014 року №3145, від 24.11.2014 року №3655, від 11.12.2014 року №3866, від 22.12.2014 року №3998, від 12.01.2015 року №23, від 22.01.2015 року №145, від 01.04.2015 року №861, від 21.04.2015 року №985, від 05.05.2015 року №1180, від 12.05.2015 року №1149; ТОВ АФ «Довженка» від 15.05.2015 року №3028, від 19.05.2015 року №3069; ТОВ «Житниця Поділля» від 21.01.2015 року №5, від 18.02.2015 року №28, від 19.03.2015 року №45; ТДВ «Новоіванівський цукровий завод» від 14.05.2015 року №546, від 14.05.2015 року №544, від 21.05.2015 року №582, від 25.05.2015 року №599, від 25.05.2015 року №600; ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» від 25.10.2014 року №3675, від 28.10.2014 року №3757, від 04.11.2014 року №3862, від 19.11.2014 року №4076; ТОВ «Савинці-Агро» від 21.04.2015 року №16, від 29.04.2015 року №17.

У матеріалах справи наявні видаткові накладні, що підтверджують відвантаження комісійного цукру ТОВ «Крі Сталь».

09.01.2015 року між ТОВ «Цукораргопром» (постачальник) та ПП «Крі Сталь» (покупець) укладено договір поставки №4ЦА/0115/17, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість. Відвантаження товару згідно договору підтверджується видатковими накладними, а вивезення цукру підтверджується товарно-транспортними накладними.

ТОВ «Цукорагропром» видано ПП «Крі Сталь» податкові накладені від 16.10.2014 року №6606, від 22.10.2014 року №6740, від 23.10.2014 року №6741, від 12.12.2014 року №8224, від 19.12.2014 року №8223, від 23.12.2014 року №8667, від 23.01.2015 року №191, від 02.02.2015 року №531, від 05.0.2015 року №603, від 06.02.2015 року №740, від 06.02.2015 року №741, від 10.02.2015 року №763, від 20.02.2015 року №1193, від 23.02.2015 року №1196, від 24.02.2015 року №1209, від 24.02.2015 року №1210, від 25.02.2015 року №1258, від 03.04.2015 року №2275, від 06.04.2015 року №2276, від 24.04.2015 року №2843, від 24.04.2015 року №3095, від 29.04.2015 року №3111, від 29.04.2015 року №3173, від 29.04.2015 року №3174, від 30.04.2015 року №3114, від 07.05.2015 року №3118, від 12.05.2015 року №3414, від 12.05.2015 року №3415, від 13.05.2015 року №3646, від 13.05.2015 року №3489, від 14.05.2015 року №3490, від 15.05.2015 року №3642, від 18.05.2015 року №3649, від 18.05.2015 року №3724, від 19.05.2015 року №3740, від 20.05.2015 року №3756, від 20.05.2015 року №3922, від 26.05.2015 року №4259, від 02.06.2015 року №4504, від 04.06.2015 року №4534.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Вінт-РПБ», колегія суддів зазначає таке.

ТОВ «Цукорагропром» як комісіонер від ТОВ «Хмільницьке» на підставі договору комісії №4ЦА/1012/08 від 22.10.2012 року, реалізувало цукор ТОВ «Вінт-РПБ».

Одержання цукру на комісію від ТОВ «Хмільницьке» для подальшої реалізації підтверджується видатковими накладними.

29.08.2014 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ «Вінт-РПБ» (покупець) укладено договір поставки №4ЦА/0814/22, за умовами якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.1.2 договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних/залізничних та видаткових накладних.

Факт відвантаження цукру зі складу ТОВ «Хмільницьке» (смт.Жданівка) на умовах самовивезення підтверджується видатковими накладними, а вивезення цукру зі складу підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оплату цукру ТОВ «Вінт-РПБ» здійснило у повному обсязі в період з 01.09.2014 року по 01.12.2014 року, що підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи.

Також, ТОВ «Цукорагропром» відобразив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за контрагентом ТОВ «Вінт-РПБ» і видав податкові накладні.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Дюран Трейд», колегія суддів зазначає таке.

ТОВ «Цукорагропром» реалізовано цукор на користь ТОВ «Дюран Трейд»; вказаний товар був отриманий Позивачем, як комісіонером від ТОВ АФ «Добробут» (договір комісії від 22.10.2012 року №4ЦА/1012/05) та від ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» (договір комісії від 22.10.2012 року №4ЦА/1012/09).

Прийняття на комісію для подальшої реалізації цукру від зазначених підприємств, підтверджується видатковими накладними: від ТОВ АФ «Добробут» від 24.11.2013 року №2858, від 01.12.2012 року №2996, від 09.1.2013 року №3129, від 10.02.2014 року №372; від ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» від 10.12.2013 року №3105, від 21.02.2014 року №587.

Цукор ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» знаходився на складі ТОВ «Агрофірма «Добробут» на підставі п.4.6 Договору №3/1013/16 переробки цукрових буряків від 08.10.2013 року.

20.11.2013 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ «Дюран Трейд» (покупець) укладено договір поставки №4ЦА/1113/23, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.1.2 договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних/залізничних та видаткових накладних.

Факт відвантаження цукру підтверджено видатковими накладними, а вивезення товару зі складу підтверджується товарно-транспортними накладними.

ТОВ «Цукорагропром» видано ТОВ «Дюран Трейд» податкові накладні від 22.11.2013 року №5946, від 27.11.2013 року №6098, від 28.11.2013 року №6105, від 29.11.2013 року №6307, від 30.01.2014 року №396, від 30.01.2014 року №408, від 24.02.2014 року №979.

Крім того, факт виконання ТОВ «Цукорагропром» доручення щодо реалізації цукру в інтересах вищезазначених комітентів підтверджується звітами від 30.11.2013 року, від 31.12.2013 року, від 28.02.2014 року (ТОВ АФ «Добробут»), від 31.12.2013 року (ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт»).

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Терміні Групп», колегія суддів зазначає таке.

ТОВ «Цукорагропром» реалізовано цукор на користь ТОВ «Терміні Групп», який одержано Позивачем, як комісіонером від ТОВ «Волочиськ-агро» на підставі договору комісії №4ЦА/1012/07 від 22.10.2012 року.

Одержання товару (цукор) Позивачем підтверджується видатковою накладною (на комісію) від 04.09.2014 року №1363 (ТОВ «Волочиськ-Агро»).

27.08.2014 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ Терміні Групп» (покупець) укладено договір №4ЦА-0814/17, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.1.2 договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних/залізничних та видаткових накладних.

Факт відвантаження товару підтверджується видатковою накладною від 05.09.2014 року №5523, а вивезення товару (цукру) зі складу (смт.Наркевичі) підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.09.2014 року №5523. Позивачем видано ТОВ «Терміні Групп» податкову накладну від 04.09.2014 року №5523.

Також, виконання ТОВ «Цукорагропром» доручення щодо реалізації цукру в інтересах комітента підтверджується звітом комісіонера від 10.09.2014 року (ТОВ «Волочиськ-Арго»).

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Зевс», колегія суддів зазначає таке.

ТОВ «Цукорагропром» реалізовано цукор на користь ТОВ «ЮКК «Зевс», який було одержано Позивачем як комісіонером, від ТДВ «Новоіванівський цукровий завод» (договір №4ЦА/1012/10 від 22.10.2012 року), ТОВ «Волочиськ-Агро» (договір №4ЦА/1012/07 від 22.10.2012 року), ТОВ «Житниця Поділля» (договір №4ЦА/0813/15 від 28.08.2013 року), СТОВ «Ніка» (договір №4ЦА/1013/16 від 21.10.2013 року), ТОВ АПК «Савинська» (договір №4ЦА/1113/25 від 20.11.2013 року).

Одержання ТОВ «Цукорагропром» на комісію цукру від вищезазначених підприємств-комітентів, підтверджується видатковими накладними.

13.05.2014 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ «ЮКК «Зевс» (покупець) укладено договір поставки №4ЦА/0514/05, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.1.2 договору асортимент, кількість, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних/залізничних та видаткових накладних.

Відвантаження цукру (Харківська обл., смт.Савинці, вул.Савинське шосе, 1, та Полтавська обл., смт.Артемівка, вул.Артема, 32) підтверджується видатковими накладними, а факт вивезення цукру зі складів підтверджено товарно-транспортних/залізничних накладними.

Також, ТОВ «Цукорагропром» видано ТОВ «ЮКК «Зевс» податкові накладні від 15.05.2014 року №3127, від 16.05.2014 року №3221, від 19.05.2014 року №3212, від 26.05.2014 року №3372, від 10.06.2014 року №3760, від 20.06.2014 року №3891, від 27.06.2014 року №3912, від 01.07.2014 року №4292, від 04.0.72014 року №4299.

Виконання ТОВ «Цукорагропром» доручення щодо реалізації цукру в інтересах комітента підтверджується звітами комісіонерів від 20.05.2014 року (ТОВ АПК «Савицька»), від 31.05.2014 року (СТОВ «Ніка»), від 20.06.2014 року (ТДВ «Новоіванівський цукровий завод»), від 30.06.2014 року (ТОВ «Волочиськ-Агро»), від 10.07.2014 року (ТОВ «Житниця Поділля»), від 10.07.2014 року (ТОВ «Волочиськ-Агро»).

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія Ірвінг», колегія суддів зазначає таке.

Цукор, реалізований Позивачем ТОВ «Компанія Ірвінг», одержано ТОВ «Цукорагропром» на комісію від таких підприємств: ТОВ «Волочиськ-Агро» (договір комісії №4ЦА/1012/07 від 22.10.2012 року) та ТОВ Агрофірма «Добробут» (договір комісії №4ЦА/1012/05 від 22.10.2012 року).

Факт одержання Позивачем на комісію цукор від зазначених підприємств-комітентів підтверджується видатковими накладними (на комісію) від 23.10.2014 року №1716, від 22.10.2014 року №2920, від 27.10.2014 року №3016.

Цукор від ТОВ «Волочиськ-агро» одержано на комісію на складі за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграду,122.

Зазначений склад перебуває в оренді ТОВ «Цукорагропром» на підставі договору оренди нежитлових приміщень №167 від 26.09.2012 року, укладеного з ПАТ «Дніпрометалсервіс».

Цукор від ТОВ «Агрофірма «Добробут» одержано на комісію на складі комітента за адресою: Полтавська обл., Кобелякський район, смт.Білики, вул.Миру, 1.

22.10.2014 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ «Компанія Ірвінг» (покупець) укладено договір №4ЦА/1014/22, за умовами якого постачальник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних накладних/залізничних податкових накладних.

Факт відвантаження товару підтверджено видатковими накладними, а транспортування товару (цукор) підтверджується товарно-транспортними накладними, які наявні у матеріалах справи.

В подальшому ТОВ «Цукорагропром» виписано ТОВ «Компанія Ірвінг» податкові накладні від 22.10.2014 року №6745, від 23.10.2014 року №6746, від 24.10.2014 року №6748.

Виконання ТОВ «Цукорагропром» доручення щодо реалізації цукру в інтересах вказаних комітентів підтверджується звітами комісіонерів від 31.10.2014 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Атлега», колегія суддів зазначає таке.

Цукор, реалізований ТОВ «Цукорагропром» на користь ТОВ «Атлега» одержано Позивачем, як комісіонером, від ТОВ фірма «Астарта-Київ», ТОВ «Волочиськ-агро», ТОВ АФ «Добробут», ТОВ АФ «Довженка», ТОВ «Житниця Поділля».

Факт одержання Позивачем на комісію цукру від зазначених товариств-комітентів підтверджується видатковими накладними (на комісію).

Товар (цукор) ТОВ фірма «Астарта-Київ» зберігався на складі в смт.Білики на підставі договору №К3/0915/8 від 25.09.2015 року, укладеного з ТОВ Агрофірма «Добробут»; ТОВ «Волочиськ-Агро» зберігався на складі в смт.Білики на підставі договору №К7/1114/тех1 від 01.11.2014 року; на складі ПАТ «Дніпрометалсервіс» цукор ТОВ «Волочиськ-Агро» зберігався на підставі договору №16 від 26.09.2012 року, укладеного Позивачам з ПАТ «Дніпрометалсервіс»; на складі «Комбінат Салют» на підставі договору №356 від 01.01.2015 року, укладеного ТОВ «Волочиськ-Агро» з ДО «Комбінат «Салют»; на складі в с.Наталівка на підставі договору №15/10/14 від 15.10.2014 рок, укладеного між ТОВ Агрофірма «Добробут» та ПАТ «Райз-Максимко»; цукор ТОВ АФ «ім.Довженко» на складі в с.Яреськи; цукор ТОВ «Житниця Поділля» на складі смт.Наркевичі, що належить ТОВ «Волочиськ-Агро» на підставі договору №10/02-15 від 10.02.2015 року.

Договір поставки, укладений між ТОВ «Цукорагропром» та ТОВ «Атлега» здійснено у спрощеній формі відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України.

Факт відвантаження цукру підтверджується видатковими накладними, а вивезення товару зі складів підтверджується товарно-транспортними накладними.

В подальшому Позивач видав ТОВ «Атлега» податкові накладні від 22.06.2015 року №5652, від 29.09.2015 року №10326, від 13.10.2015 року №10861, від 13.1.02015 року №10949, від 15.1.02015 року №10950.

Крім того, факт виконання Позивачем доручення щодо реалізації цукру підтверджується звітами комісіонерів від 31.07.2015 року, від 10.08.2015 року від 10.10.2015 року, від 20.10.2015 року, від 31.10.2015 року (ТОВ «Волочиськ-Агро»), від 20.08.2015 року (ТОВ «Житниця Поділля»), від 10.10.2015 року (ТОВ фірма «Астарта-Київ»), від 20.10.2015 року (ТОВ АФ «Довженка»), від 20.10.2015 року (ТОВ «Добробут).

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Агаден», колегія суддів зазначає таке.

Цукор, реалізований Позивачем на користь ТОВ «Агаден» одержано Позивачем, як комісіонером від ТОВ АФ «Добробут» (договір №4ЦА/1012/05 від 22.10.2012 року), ТОВ «Житниця Поділля» (договір №4ЦА/0813/15 від 28.08.2012 року), ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» (договір №4ЦА/1012/09 від 22.10.2012 року)

Факт одержання ТОВ «Цукорагропром» на комісію цукру від зазначених підприємств-комітентів підтверджується видатковими накладними.

Цукор на комісію від ТОВ АФ «Добробут» та ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» Позивач отримав на складі у с.Наталівка: цукор ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт на підставі договору №28/11/14 від 20.11.2014 року, укладеного з ПАТ «Райз-Максимко»; цукор ТОВ АФ «Добробут» на підставі договору №15/10/14 від 15.10.2014 року, укладеного з ПАТ «Райз-Максимко»; цукор від ТОВ «Житниця Поділля» на підставі договору №05/09/14 від 05.09.2014 року.

26.05.2015 року між ТОВ «Цукорагропром» (постачальник) та ТОВ «Агаден» (покупець) укладено договір поставки №4ЦА/0515/14, за умовами якого постачальник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених договором, поставити у власність покупця цукор-пісок, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна та загальна вартість партії товару вказується у відповідних товарно-транспортних накладних/залізничних податкових накладних.

Факт відвантаження цукру підтверджується видатковими накладними; відвантаження товару (цукор) відбувалось на умовах EXW склад продавця: с.Наталівка і смт.Наркевичі та транспортування товару зі складів постачальника підтверджується товарно-транспортними накладними.

При цьому, Позивачем для ТОВ «Агаден» видано податкові накладні від 09.06.2015 року №4974, від 10.06.2015 року №5055, від 17.06.2015 року №5154, від 18.06.2015 року №5423, від 25.06.2016 року №5689, від 01.07.2015 року №5983, від 02.0.72015 року №5984, від 03.07.2015 року №6000, від 07.07.2015 року №6278, від 13.07.2015 року №6841.

Виконання Позивачем доручення щодо реалізації цукру в інтересах комітентів підтверджується звітами комісіонерів від 20.06.2015 року, від 28.06.2015 року, від 10.07.2015 року, від 10.07.2015 року, від 20.08.2015 року.

Так, податковий орган посилання на те, що документи (податкові та видаткові накладні), що виписні контрагентами на користь Позивача є дефектними, не можуть бути прийняті до уваги для формування витрат, внаслідок нереальності господарської операції між сторонами; під час перевірки не надано доказів, куди постачався товар, а тому неможливо встановити реальність господарських взаємовідносинах між позивачем та контрагентом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, інформація про вантаж, пункти навантаження та розвантаження, інформацію про автотранспорт, яким здійснювалось перевезення товару та інформацію про осіб, відповідальних за перевезення, договори зберігання товару, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, чим в свою чергу спростовуються такі висновки контролюючого органу.

Також, у вищезазначених документах вказано, які послуги (постачання товару) надавалися всі рядки первинних документів заповнені належним чином, що свідчить про здійснення господарських взаємовідносинах в межах їх господарської діяльності, про їх реальність; господарські операції відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні вказаних операцій.

ТОВ «Цукорагропром» вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Крім того, визначальна ознака господарської операції, а саме спричинення реальних змін майнового стану Позивача підтверджується відповідними матеріалами справи, оскільки в результаті реалізації цукру відбулась сплата коштів за отриманий/поставлений товар контрагентам.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання Відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж Позивач особами, в розумінні ч.4 ст.70 КАС України, не можуть бути доказом протиправної поведінки останнього.

Відповідно до статті 16 Кодексу за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до витрат.

Кодекс не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з податку на прибуток як наявність висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій Позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив: « 71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1».

Твердження контролюючого органу про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентами Позивача, внаслідок чого, на думку податкового органу первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку Позивача, а тому останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до витрат.

Колегія суддів вважає, що в доводах контролюючого органу щодо неправомірної поведінки контрагентів Позивача, наявні лише припущення, оскільки представником Відповідача не надано доказів прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень стосовно контрагентів, то доводи, викладені в акті перевірки, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання таких актів.

Так, відповідно до пп.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п.198.6. ст.198 Кодексу визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної. Судом встановлено, що усі податкові накладні, що були виписані контрагентам, містять усі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 201.10 ст.201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено, що усі податкові накладні, видані контрагентами позивача, у передбаченому законом порядку були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини на які посилається Відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між Позивачем та контрагентом недійсними.

Частиною 1 статті 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Слід зазначити, що контрагенти на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи у відповідності до чинного законодавства та були платниками податку на додану вартість, що не заперечується Відповідачем.

В акті перевірки та під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій Відповідачем не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме Позивача, як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо порушення його контрагентами чинного законодавства.

Господарські операції ТОВ «Цукорагропром» мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, а також змінами у структурі активів Позивача і тим, що в акті перевірки податковий орган підтвердив правомірність формування податкових зобов'язань з ПДВ за фактом реалізації товару контрагентам.

Посилання апелянта на те, що відносно деяких контрагентів Позивача було внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу чи припинено юридичну особу, але не знято з обліку; анульовано свідоцтво платника ПДВ, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане мало місце через певний строк (по деяких контрагентах понад рік і більше) після завершення господарських операцій.

Також, представником Відповідача не надано жодного належного доказу щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб контрагентів чи Позивача за фіктивне підприємництво тощо.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 року №0000801402 є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 10 листопада 2017 року.