Ухвала суду № 70161631, 07.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 825/1444/17 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року про залишення частини позовних вимог без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо розгляду заяв від 29.12.2014 року (реєстраційний №66) з 30.01.2015 року, від 25.03.2015 року з 26.04.2016 року, від 18.08.2017 року з 01.09.2017 року; зобов'язання розглянути відповідно до закону заяви від 29.12.2014 року, 25.03.2015 року, 18.08.2017 року та надати обґрунтовану відповідь у п'ятнадцятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Відповідача у питанні щодо розгляду заяв від 29.12.2014 року з 30.01.2015 року та від 25.03.2015 року з 26.04.2016 року; зобов'язання розглянути відповідно до закону заяви від 29.12.2014 року, 25.03.2015 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Ураховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно до ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно зі ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи адміністративний позов в частині без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем пропущено встановлений ч.2 ст.99 КАС України шестимісячний строк, при цьому, докази, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, Позивачем не надано; відсутня також і обґрунтована заява Позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Відповідно до положень статті 100 КАС України передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач оскаржує бездіяльність Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо не розгляду заяв від 29.12.2014 року, від 25.03.2015 року відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян».

Положеннями Закону України «Про звернення громадян» визначено що, звернення розглядаються і вирішуються, в термін не більше одного місяця від дня їх реєстрації, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні. Звернення, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, розглядаються невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо ж в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, строк розгляду звернення можу бути подовжено, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Разом з тим, загальний термін розгляду звернення, не може перевищувати сорока п'яти днів від часу його отримання.

Термін розгляду звернень (пропозицій, заяв, скарг) обчислюється з дня надходження звернення та його реєстрації в органі чи установі юстиції. Якщо ж останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до закону, днем закінчення строку є перший після нього робочий день.

З наведеного випливає, що момент коли особа повинна була дізнатися або могла дізнатися про порушення своїх прав не може перевищувати строку, відведеного для розгляду звернення особи положеннями Закону України «Про звернення громадян».

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач мав всі можливості та правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у строки, встановлені ч.2 ст.99 КАС України, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У свою чергу, Позивачем не наведено обґрунтованих пояснень та доказів, які б вказували на існування об'єктивних та незалежних від нього обставин, що зумовили пропуск ним строку звернення до суду, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов ОСОБА_2 в частині визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо розгляду заяв від 29.12.2014 року з 30.01.2015 року та від 25.03.2015 року з 26.04.2016 року, та зобов'язання розглянути відповідно до закону заяви від 29.12.2014 року та від 25.03.2015 року слід залишити без розгляду.

Посилання апелянта на те, що порушення його прав Відповідачем є триваючим, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки предметом оскарження є бездіяльність суб»єкта владних повноважень, про яку Позивач дізнався, не отримавши у встановлені законом строки відповіді на свої звернення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Так, порядок сплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року визначений у розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду згідно з вищевказаними правовими нормами становить 1600,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у Позивача відсутній дохід, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 31.07.2017 року №9675/1/25-22-08-01-40, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.

Судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року про залишення частини позовних вимог без розгляду - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 09 листопада 2017 року.