Ухвала суду № 70161467, 08.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2017 року

справа № 804/2555/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі №804/2555/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Юнікон» (далі позивач) задоволено, визнано протиправними та скасовані оскаржені податкові повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі відповідач) №0015481202 та №0015491202 від 19.10.2016р..

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку .

Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 28.09.2016 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76, 86 Податкового кодексу України посадовою особою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету плати за землю ПАТ “Юнікон” за період з 30.09.2013 року по 10.03.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2016 року №3864/12-02/23647276. Під час перевірки встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання плати за землю (орендна плата):

- декларація з плати за землю №1300009740, граничний термін сплати – 30.10.2013, дата сплати – 31.10.2013, кількість днів затримки сплати – 1, сума сплаченого податкового боргу – 170 грн.;

- декларація з плати за землю №9019395764, граничний термін сплати – 02.03.2015, дата сплати – 10.03.2015, кількість днів затримки сплати – 8, сума сплаченого податкового боргу – 507,70 грн.;

- декларація з плати за землю №7961503, граничний термін сплати – 16.01.2015, дата сплати – 16.02.2015, кількість днів затримки сплати – 31, сума сплаченого податкового боргу – 17786,10 грн.;

- декларація з плати за землю №9009017363, граничний термін сплати – 30.01.2015, дата сплати – 16.02.2015, кількість днів затримки сплати – 17, сума сплаченого податкового боргу – 3858,10 грн.;

- декларація з плати за землю №1300009740, граничний термін сплати – 30.10.2013, дата сплати – 04.11.2013, кількість днів затримки сплати – 5, сума сплаченого податкового боргу – 1,10 грн.;

- декларація з плати за землю №7961503, граничний термін сплати – 16.01.2015, дата сплати – 29.01.2015, кількість днів затримки сплати – 13, сума сплаченого податкового боргу – 3879,50 грн.;

- декларація з плати за землю №9009017363, граничний термін сплати – 30.01.2015, дата сплати – 26.02.2015, кількість днів затримки сплати – 27, сума сплаченого податкового боргу – 21,50 грн.;

- декларація з плати за землю №1300009740, граничний термін сплати – 30.09.2013, дата сплати – 29.10.2013, кількість днів затримки сплати – 29, сума сплаченого податкового боргу – 170,10 грн..

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ПАТ “Юнікон” подало до Тернопільської ОДПІ заперечення від 07.10.2016 року. За наслідками розгляду податковою інспекцією проінформовано платника листом від 19.10.2016 №35943/7/12-02 про порушення ним строку подання заперечень до акта перевірки. Також листом проінформовано платника про описку, допущену при складанні акта перевірки в частині назви документа №7961503, по якому нараховано грошове зобов’язання, оскільки таким документом є податкове повідомлення-рішення, а не податкова декларація.

На підставі акту перевірки від 28.09.2016 року №3864/12-02/23647276 Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.10.2016 року:

- №0015481202, яким визначено штрафну санкцію з орендної плати за землю в розмірі 860,80 грн. (10% х 8608 грн.), з посиланням на пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України - за несплату грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;

- №0015491202, яким визначено штрафну санкцію з орендної плати за землю в розмірі 3557,22 грн. (20% х 17786,10 грн.), з посиланням на пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України - за несплату грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.

Позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте його скарги було залишено без задоволення.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржених рішень, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та вказав, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з порушенням абзацу другого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, що є підставою для задоволення позову та скасування оскаржених рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно пунктів 285.1, 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців)

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, актом камеральної перевірки від 28.09.2016 року №3864/12-02/23647276, з урахуванням даних інтегрованої картки платника, встановлено порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов’язання з орендної плати за землю за період з 30.09.2013 року по 10.03.2015 року, зокрема:

- частина визначеного декларацією №1300009740 від 21.02.2013 року податкового зобов’язання за серпень 2013 року в розмірі 170,10 грн. (по терміну сплати 30.09.2013) погашена 29.10.2013 платіжним дорученням №4415 (із затримкою до 30 календарних днів);

- частина визначеного декларацією №1300009740 від 21.02.2013 року податкового зобов’язання за вересень 2013 року в розмірі 171,10 грн. (по терміну сплати 30.10.2013) погашена 31.10.2013 в розмірі 170 грн. платіжним дорученням та 04.11.2013 в розмірі 1,10 грн. платіжним дорученням (із затримкою до 30 календарних днів);

- частина податкового зобов’язання з орендної плати за землю, визначене в податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу №7961503 в розмірі 21665,6 грн. (по терміну сплати 16.01.2015) погашено 29.01.2015 платіжним дорученням №211 в розмірі 3879,5 грн. (із затримкою до 30 календарних днів) та 16.02.2015 платіжним дорученням №350 в розмірі 17786,10 грн. (із затримкою більше 30 календарних днів);

- податкове зобов’язання визначене декларацією №9009017363 від 20.02.2014 року за грудень 2014 року в розмірі 3879,60 грн. (по терміну сплати 30.01.2015) погашене 16.02.2015 платіжним дорученням №350 в розмірі 3858,10 грн. та 26.02.2015 платіжним дорученням №483 в розмірі 21,50 грн. (із затримкою до 30 календарних днів);

- частина визначеного декларацією №9019395764 від 20.02.2015 року податкового зобов’язання за січень 2015 року в розмірі 507,70 грн. (по терміну сплати 30.01.2015) погашена 10.03.2015 платіжним дорученням №570 (із затримкою до 30 календарних днів).

Тобто, позивачем строки сплати узгоджених грошових зобов’язань не було дотримано.

В той же час, контролюючим органом виявлено порушення всупереч встановленого законом порядку, а саме шляхом проведення камеральної перевірки, коли такі порушення до 01.01.2017 року мали б бути виявлені під час позапланової (або планової) перевірки.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на період проведення перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом другим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

В цій справі камеральна перевірка проведена 28.09.2016 року. Декларації з плати за землю, що піддані камеральній перевірці, подані протягом 2013-2015 років. Предметом камеральної перевірки (до 01.01.2017 року) є податкова звітність, зокрема щодо плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) – відповідно податкова декларація (податковий розрахунок) із перевіркою заявлених у ній даних. Суд вірно вказав, що під час перевірки досліджено строки сплати грошових зобов’язань в тому числі і за податковим повідомленням-рішенням, яке не відноситься до податкової звітності.

В даному випадку контролюючим органом проведено камеральну перевірку з порушенням абзацу другого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Податковим законодавством закріплено вичерпний перелік підстав для проведення камеральних перевірок, зокрема, щодо помилок (порушення) у даних податкової звітності чи неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, в результаті чого (у разі виявлення порушень) обов’язково має бути складено саме акт камеральної перевірки.

Контролюючим органом проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства “Юнікон”, предмет якої не підпадав під поняття камеральної перевірки згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на день проведення перевірки), що, у свою чергу, вказує на невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку проведення перевірок, та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності у зв’язку із цим правових наслідків такої.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 804/2555/17 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак