Постанова № 70161431, 18.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції

на постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2017 року та 14 квітня 2017 року

у справі № 202/2391/17(2-а/202/130/2017)

за позовом ОСОБА_1

до інспектора 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенанта поліції ОСОБА_2, інспектора патрульної поліції 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро рядового поліції ОСОБА_3, інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенант поліції ОСОБА_4

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 звернулось до суду з адміністративним позовом до інспектора 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенанта поліції ОСОБА_2, інспектора патрульної поліції 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро рядового поліції ОСОБА_3, інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенант поліції ОСОБА_4, в якому, з урахуванням доповнень від 10.04.2017 (а.с.14), просив:

скасувати постанову серії ЕАА №066924 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 28.02.2017 відносно ОСОБА_1 та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

скасувати постанову серії АР №013335 по справ про адміністративне правопорушення від 14.09.2016 відносно ОСОБА_1 та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

скасувати постанову серії АР №133800 по справі про адміністративне правопорушення від 17.02.2017 відносно ОСОБА_1 та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2017 позов задоволено.

Скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАА №066924 від 28.02.2017.

Приймаючи до уваги, що при винесенні постанови у даній справі від 12.04.2017 судом не ухвалено рішення по інших позовних вимогах, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська прийнято постанову в порядку ч.3 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України як додаткову, якою скасовано постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР №013335 від 14.09.2016 та серії АР №133800 від 17.02.2017 відносно ОСОБА_1

Рішення суду мотивовано недоведеністю відповідачем події вчинення позивачем правопорушення та тим, що відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження вини позивача при обставинах, викладених в спірних постановах.

Не погодившись з постановами суду Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2017 та від 14.04.2017, Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови суду першої інстанції від 12.04.2017 та від 14.04.2017 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 14.09.2016 інспектором патрульної поліції №5 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську рядовим поліції ОСОБА_3 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 013335, згідно якої ОСОБА_1 14.09.2016 о 17:12 керуючи транспортним засобом «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_1, біля будинку 12/1 по вул. Пастера в м. Дніпропетровську, здійснив зупинку транспортного засобу, менш ніж 30 метрів від посадкового майданчику для маршрутних транспортних засобів, маршруту і № 9, чим порушив вимоги п. 15.9 (е) Правил дорожнього руху України (а.с.37).

Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

17.02.2017 інспектором №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську лейтенантом поліції ОСОБА_4 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №133800, згідно якої ОСОБА_1 17.02.2017 о 10:00, керуючи транспортним засобом «Toyota Prado», номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух по вул. ОСОБА_6Великого та не виконав вимоги знаку 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив вимоги п. 5.16 додаток 33 Правил дорожнього руху України (а.с.38).

Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

28.02.2017 інспектором роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Дніпро Дніпропетровської області ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 066924, згідно якої ОСОБА_1 28.02.2017 о 14:46 керуючи транспортним засобом «Tоуоtа Prado», номерний знак АЕ 7774, по пр. Гагаріна в м. Дніпро, розмовляв по мобільному телефону, тримаючи його в руці біля вуха, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України (а.с.39).

Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність означених постанов.

У відповідності до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно пункту 15.9 е Правил дорожнього руху України, які затверджено постановок Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Пункт 1.10 Правил дорожнього руху визначає, що зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог них Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до п.5.16 розділу 33 Правил дорожнього руху знак «Напрямки руху по смугах», показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Знаки 5.16 і 5.18, що дозволяють поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяють також розворот з цієї смуги. Дія знаків 5.16 і 5.18, встановлених перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 і 5.18, установлені на ньому, не дають інших вказівок.

Відповідно до п. 2.9 «д» водіям транспортних засобів під час руху транспортного засобу забороняється користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 141 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.

За визначенням, наведеним у ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку викладені в постановах про адміністративне правопорушення серії АР № 013335 від 14.09.2016, АР №133800 від 17.02.2017, ЕАА №066924 обставини не підтверджені належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази на підтвердження наведених в постановах про адміністративне правопорушення серії АР № 013335 від 14.09.2016, АР №133800 від 17.02.2017, ЕАА №066924 обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні.

Отже, оскільки відповідачем в установленому порядку не доведено обставин, за яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складених відносно нього постанов про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Щодо стягнення з Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 640 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір», яким визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, позивача не віднесено до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з цим питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншим законодавством.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Правила розподілу судом судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи встановлено статтею 94 КАС України, відповідно до частини першої якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наведеного слідує, що стягненню з відповідача підлягають лише здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати. Тобто, вказана норма за своєю правовою суттю має компенсаційний характер, передбачає стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень.

Ані вказана правова норма, ані інші положення Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють питання розподілу судових витрат, не встановлюють правила, за яким на відповідача – суб’єкта владних повноважень покладається обов’язок сплати судового збору за подання адміністративного позову особою, яка звільнена від сплати судового збору.

Отже, якщо не передбачено сплати судового збору за подання позовної заяви у справах про оскарження постанов в справі про адміністративне правопорушення, то він і не підлягає стягненню з відповідача у разі задоволення позову.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 640 грн., а тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2017 року у справі №202/2391/17(2-а/202/130/2017) скасувати в частині стягнення з Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області на користь держави судового збору в розмірі 640 грн.

В іншій частині постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2017 року у справі №202/2391/17(2-а/202/130/2017) залишити без змін.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2017 року у справі №202/2391/17(2-а/202/130/2017) залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, може бут оскаржена в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко