Постанова № 70161383, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 р. у справі № 808/692/17

за позовом ОСОБА_1

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області в якому просив скасувати податкові повідомлення -рішення від 30.06.2016 №7549-17, №7550-17, №7551-17, №7552-17 якими позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, на загальну суму 33 299,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податок нарахований за об’єкти нерухомості, які частково фактично не існують та щодо яких реєстрація права власності за позивачем визнана незаконною судовими рішеннями у справах, що набрали законної сили, є безпідставними діями з боку контролюючого органу. За таких обставин, на думку позивача у відповідача відсутні підстави для нарахування податкового зобов’язання.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 р. у справі № 808/692/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом встановлено, що судовим рішенням за позивачем визнано право власності на будівлю критого току, будівлю циплятника, будівлю пташника, тощо. На дані об’єкти нерухомого майна контролюючим органом нараховано податок відповідно до ст. 266 ПК України. В подальшому, судовим рішенням, що набрало законної сили скасовано державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за позивачем. З огляду на встановлені по справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що за умови скасування права власності на об’єкти оподаткування, нарахування податкового зобов’язання в даному випадку є протиправним.

Не погодившись з постановою суду, Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 р. у справі № 808/692/17, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що на момент винесення податкових повідомлень – рішень позивач був власником нерухомого майна, що є об’єктом оподаткування. Скаржник зазначає, що відповідно до рішення Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 29.01.2015 р. № 2 « Про встановлення місцевих податків та зборів на 2015 рік» встановлено з 1 січня 2015 року на території Воскресенської сільської ради ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З урахуванням того, що відповідно до баз даних ДФС України та відповідних даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровані об’єкти нерухомості, 30.06.2016 року Приазовським відділенням сформовані податкові повідомлення рішення, якими позивачу обґрунтовано нараховано податок на нерухоме майно в розмірі 33 299,33 грн.

Позивачем в справу направлено заперечення на апеляційну скаргу, в яких ОСОБА_1, з посиланням на судові рішення зазначає, що 19 січня 2011 року апеляційним судом Запорізької області (справа № 22-253) рішення Приазовського районного суду про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, скасовано. В вересні того ж року постановою Запорізького окружного адміністративного суду (справа № 2а- 0870/4331/11) КП –Нерухомість-П зобов’язане скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об’єкти нерухомості. Зазначені рішення набрали законної сили, в зв’язку з їх наявністю, а також в зв’язку з тим, що частина об’єктів фактично не існує, позивач вважає безпідставним нарахування податку на нерухоме майно та вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано скасовано податкові повідомлення-рішення, якими цей податок нарахований, з огляду на що просить залишити постанову суду без змін.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання представники сторін не з’явились. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

До початку судового засідання в апеляційній інстанції, 3.10.2017 р. в справу надійшла заява сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Україна» про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача. Судовою колегією ухвалено про відмову в задоволенні зазначеної заяви, з огляду на предмет позову, та те, що рішення по даній справі не може вплинути на права та інтереси зазначеного кооперативу.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез’явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає наявними підстав и для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що Приазовським відділенням Приморської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області 30.06.2016 сформовані податкові повідомлення-рішення №7549-17, №7550-17, №7551-17, №7552-17, якими позивачу – ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, на загальну суму 33299,33 грн. Розрахунок податкового зобов’язання позивача здійснено на підставі рішення Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області (а.с.9-12).

28.07.2016 позивач звернувся до податкового органу з вимогою провести звірку даних щодо об’єктів нерухомості та їх площі (а.с.13).

Листом відповідача №1169/8/08-17-008 від 11.08.2016 позивача запрошено для проведення звірки до податкового органу на 12.08.2016 (а.с.14). За відсутності доказів припинення права власності на об’єкти нерухомості, звірка даних не відбулась.

31.08.2016 відповідачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 31.08.2016 №83-07 на суму 33299,33 грн. (а.с.15). Вважаючи зазначені рішення податкового органу безпідставними, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті, вказав, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового Кодексу України, платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, у відповідності пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового Кодексу України.

Положеннями пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового Кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового Кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2. п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України).

За правилами пп. 266.5.1. п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України, ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1. п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України).

Обчислення суми податку з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

У відповідності до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (пп. 266.7.3. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Матеріалами справи підтверджується, що право власності у позивача на об’єкти нерухомості виникло на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області №2-522/07 від 20.12.2007 яким за ОСОБА_1 визнано право власності на частку у майні спільної часткової власності колишніх членів КСП "Україна" на загальну суму 77629 грн. Виділено в натурі та визнано за позивачем право власності на: будівлю критого току бригади №1 КСП "Україна" в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 20000 грн.; будівлю циплятника ПТФ №3 КСП "Україна" в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 40000 грн.; будівлю пташника ПТФ №1 КСП "Україна" в с. Воскресенка Приазовського району вартістю 14000 грн.; автоваги складу №1 КСП "Україна" в с. Воскресенка Приазовського району; десять борін бригади №1 КСП "Україна" в с. Воскресенка Приазовського району на суму 276 грн. (а.с.97-98).

Після набрання рішенням у справі №2-522/07 законної сили, позивач зареєстрував за собою право власності на вищезазначені об’єкти нерухомого майна.

Однак, рішенням Апеляційного суду Запорізької області у справі №22-253/11р від 19.01.2011 рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 20.12.2007 скасовано та ухвалено нове рішення в якому відмовлено в позові ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу майнових паїв дійсними, визнання права власності на частку у спільній частковій власності та виділення частки з майна спільної часткової власності в натурі (а.с.94-95).

В подальшому, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2013 по справі №2а-0870/4331/11, зобов’язано Комунальне підприємство "Нерухомість–П" Приазовської районної ради Запорізької області скасувати державну реєстрацію майна: будівлю критого току бригади № 1 КСП "Україна" в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області; будівлю циплятника ПТФ № 3 КСП "Україна" в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; будівлю пташника ПТФ № 1 КСП "Україна" в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; автоваги складу № 1 КСП "Україна" в с.Воскресенка Приазовського району Запорізької області; десять борін бригади № 1 КСП "Україна" в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області, право власності на які зареєстровано на підставі рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 20.12.2007 по справі №2-522/2007 за позивачем (а.с.84-93).

Таким чином, матеріали справи містять судові рішення у справах, які набрали законної сили та якими встановлено, що реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна за позивачем є незаконною та повинна бути скасована.

07.09.2016 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №2а-0870/4331/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, замінено відповідача у справі № 2а-0870/4331/11 – Комунальне підприємство "Нерухомість-П" Приазовської районної ради Запорізької області на правонаступника – Приазовську районну державну адміністрацію Запорізької області (а.с.117-127).

12.09.2016 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №2а-0870/4331/11.

Додатковою ухвалою суду від 02.11.2016 по справі №2а-0870/4331/11 поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа від 12.09.2016 до виконання по справі № 2а-0870/4331/11 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма України" до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи – ОСОБА_1, Воскресенська сільська рада Приазовського району Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Як свідчить інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 12.07.2017 щодо об’єктів нерухомого майна: будівля критого току бригади № 1(дата державної реєстрації - 05.12.2016, право власності скасовано – 09.12.2016), будівля циплятнику ПТФ № 3 (дата державної реєстрації - 08.12.2016, право власності скасовано – 15.12.2016), будівля пташника ПТФ № 1(дата державної реєстрації - 05.12.2016, право власності скасовано – 09.12.2016), автоваги складу № 1(дата державної реєстрації - 08.12.2016, право власності скасовано – 15.12.2016) (а.с.147-154).

Таким чином, право власності на перелічене майно за ОСОБА_1 скасовано в грудні 2016 року.

Суд першої інстанції, зробивши аналіз вищевказаних судових рішень, та дати їх винесення та виконання, дійшов висновку, що за наявності доказів, що підтверджують скасування права власності за позивачем на об’єкти оподаткування: будівля циплятника, будівля автовагів складу, будівля пташника, будівля критого току бригади №1, нарахування податковим органом податкових зобов’язань на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік є неправомірним, а податкові повідомлення-рішення від 30.06.2016 №7549-17, №7550-17, №7551-17, №7552-17 підлягають скасуванню.

Судова колегія з зазначеним висновком суду не погоджується, та зауважує, що предметом розгляду даної справи є виключно законність та обґрунтованість прийняття податковим органом податкового повідомлення рішення від 30.06.2016 року, яким позивачу – ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки за 2015 рік.

Відповідно до баз даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і це не заперечується сторонами, ОСОБА_1 був власником наступних об’єктів нерухомості:

будівля циплятника, будівля автовагів складу, будівля пташника, будівля критого току бригади №1, житлового будинку. Враховуючи наявну інформацію, та рішення Воскресенської сільської ради від 29.01.2015 року № 2 про встановлення місцевих податків і зборів на 2015 рік, податковим органом у відповідності до ст. 266 Податкового Кодексу України сформовані оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення про визначення податку на нерухоме майно.

Податкові повідомлення - рішення № 7549-17, № 7550-17, № 7551-17, № 7552-17 від 30.06.2017 року отримані особисто ОСОБА_1, про що є підтвердження в матеріалах справи. На день винесення зазначених рішень, так само як і на день отримання позивачем рішень 25.07.2015 р., будь-яких даних щодо скасування реєстрації об’єктів нерухомості не було і не могло бути, оскільки скасування реєстрації відбулося в грудні 2016 року.

З огляду на зазначене, є безпідставним твердження щодо необґрунтованості визначення позивачу податку за 2015 рік, та безпідставним скасування оскаржуваних повідомлень-рішень, оскільки контролюючий орган мав підстави та повноваження на їх винесення, передбачати можливість скасування права власності в майбутньому не входить в коло обов’язків ДФС і не позбавляє податковий орган виконувати свій обов’язок щодо контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів, якщо для цього є підстави. А виходячи з наявних матеріалів справи, такі підстави у відповідача були, оскільки станом на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ОСОБА_1 відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був власником об’єктів нерухомості і відповідно платником податку на нерухоме майно.

Суд першої інстанції при розгляді справи, правильно встановив обставини, однак дійшов помилкового висновку, що у відповідності до ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги відповідача, та відповідно скасування постанови суду, з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 р. у справі № 808/692/17 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 р. у справі № 808/692/17 – скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко