Постанова № 70161168, 07.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2017 року № 826/16976/16

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві

до Концерну «Військторгсервіс»

про стягнення заборгованості у розмірі 23 589 457,54грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Посвистак С.М., Аліфанов Т.Ю.

від відповідача: не з'явився

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

З позовом до Окружного адміністративного суду мі.Києва з позовом звернулась Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (надалі - ДПІ у Солом'янському районі/податковий орган, позивач) до Концерну «Військторгсервіс» (надалі - Концерн «Військторгсервіс», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 23 589 457,54грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені узгоджені суми грошового зобов'язання з земельного податку.

Відповідачем на адресу суду подано заперечення проти позову в якому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Концерн «Військторгсервіс» має заборгованість з наступних податків:

по земельному податку з юридичних осіб - 310906,54грн.

по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) - 23257658,84грн.

по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 20892,40грн .

Заборгованість відповідача виникла на підставі самостійно задекларованих зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою.

В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Враховуючи те, що податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем в поданих деклараціях є узгодженим з моменту їх подання, не сплачено у встановлений строк, суд приходить до висновку про визнання такого податкового зобов'язання податковим боргом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що позивачем направлено корінець податкової вимоги форми від 18.05.2012 року №1078, яка направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, та отримана представником останнього 19.06.2012 року.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення вважається дотриманою.

Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату податкових зобов'язань з земельного податку не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.

Згідно з п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що сума податкових зобов'язань відповідача узгоджена та у встановлені законом строки ним не сплачена, доказів погашення зазначеного боргу не надано, як і заперечень проти позову, суд вважає, що подані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Виходячи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Концерну "Військторгсервіс" (код ЄДРПОУ 33689922) шляхом стягнення коштів з усіх розрахункових рахунків:

по земельному податку з юридичних осіб - 310906,54грн. на бюджетний рахунок №33218811700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м.Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 18010500);

по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) - 23257658,84грн. на бюджетний рахунок №31110029700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м.Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 14060100);

по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 20892,40грн. на бюджетний рахунок №31115002700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м.Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019 (код платежу 11020100).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій