
Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"07" листопада 2017 р. № 820/3644/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Попова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Водолага" до Головного управління ДФС України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Водолага", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-скасувати податкове рішення-повідомлення № НОМЕР_1 на суму 82 977,61 грн. за порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994року № 185/94-ВР "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті".
-скасувати податкове рішення-повідомлення № НОМЕР_2 на суму 340 грн. за порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15/93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДФС України у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 82 977,61 грн. за порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994року № 185/94-ВР "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті" та № НОМЕР_2 на суму 340 грн. за порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15/93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Позивач з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС України у Харківській області не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання зявився, щодо задоволення позову заперечував зазначивши, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 82 977,61 грн. за порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994року № 185/94-ВР "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті" та № НОМЕР_2 на суму 340 грн. за порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15/93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є законними та такими, що не підлягають скасуванню.
Судом встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 11.11.2016 № 2016-11/11 за період з 11.11.2016 по 30.06.2017 року.
За наслідками перевірки було складено акт від 21.07.2017 № 8111/20-40-14-06-08/33001687. яким було виявлено порушення позивача :
1. ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічному контракту від 11.11.2016 №2016-11/11, який укладено з «ESSA Technopark» (Естонія).
2. ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", в частині порушення порядку декларування валютних цінностей в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, станом на 01.04.2017.
11 серпня 2017року Головним управлінням ДФС України у Харківській області (надалі-Відповідач) ТОВ "ОСОБА_1 ВОДОЛАГА" (надалі- Позивач) на підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки від 21.07.2017р. №8111/20-40-14-06-08/33001687 вручені податкові рішення повідомлення від 09.08.20017року , а саме:
1)№ НОМЕР_1 на суму 82 977,61 грн. за порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994року № 185/94-ВР "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті"
2)№ НОМЕР_2 на суму 340 грн. за порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15/93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
Суд зазначає, що предметом розгляду справи є застосування абзацу 38 статті 1 Закону №959 який визначає, що моментом здійснення Імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Оскільки як зазначив позивач він здійснював поставку Товару на умовах СРК. м, Одеса/Україна (Инкотермс 2010) (розділ 1 Договору).
Датою поставки в розумінні умов СРРІ м. Одеса/Україна (Инкотермс 2010) визначається моментом коли продавець виконав свої зобов'язання щодо доставки ( відправки ) товару, а саме: поставка є завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, а покупець виконав свої зобов'язання коли отримав їх від перевізника.
За змістом Інкотермс "Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)", видання № 560, введення в дію з 01.01.200року, сфера дії яких обмежується саме питаннями, пов'язаними з правами та обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів - продавець, погодившись на договірні умови СРК виконує Контракт з використанням виключно водного транспорту та за цими умовами він надає покупцю коносамент чи інший морський транспортний документ.
Усе вищенаведене, свідчить що, імпортна операція резидента завершена 16.03.2017року, тобто в межах визначеного валютним законодавством строку, що підтверджено наявними у Банка та податкового органу Коносаментом/Bill of lading for port to port of combined transport від 16.03.17р./ та контрактом, а митна декларація, у даному випадку відображає дату отримання вантажу Покупцем у Перевізника.
Таким чином позивач зазначив, що імпортна операція Товариством здійснена на умовах відстрочення поставки у строк, що не перевищує 120 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, а відповідно не потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, а декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать Товариству і знаходяться за її межами здійснено у відповідності до ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень рішень є твердження відповідача, що ДФС у Харківській області отримані повідомлення уповноваженого банку -ПАТ «ОСОБА_2 АВАЛЬ» про виявлені факти порушень ТОВ «ОСОБА_1 ВОДОЛАГА» (податковий номер 33001687) законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором від 1-1,11.2016 № 2016-11/11 (дата операції: 30.11.2016; 06.12.2016).
Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 11.11.2016 № 2016-11/11 за період з 11.11.2016 по 30.06.2017, встановлено наступне:
У періоді, що перевірявся ТОВ «ОСОБА_1 ВОДОЛАГА» по вищевказаному зовнішньоекономічному контракту здійснювало імпортні операції, а саме:
Компанія «ESSA Technopark» (Естонія), в особі Члена правління ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту («Продавець») та ТОВ «ОСОБА_1 ВОДОЛАГА» в особі Генерального директора ОСОБА_4, діючого на підставі Статуту («Покупець») уклали Контракт постачання
Предмет контракту: Продавець продає, а Покупець покупає на умовах СРК, м. Одеса (Інкотермс 2010) товар згідно зі специфікацією.
Сума контракту: 188 570,00 євро.
Строк дії контракту - до закінчення виконання зобов'язань сторонами, але не пізніше 31 грудня 2017 року.
Валюта платежу: євро.
Умови поставки: СРК, м. Одеса, згідно Інкотермс 2010.
У періоді, що перевірявся, ТОВ «ОСОБА_1 ВОДОЛАГА», на виконання умов контракту від 11.11.2016 № 2016-11/11, на рахунок «ESSA Technopark», з розрахункового рахунку № 26002533584, відкритого в ПАТ «ОСОБА_2 АВАЛЬ», МФО 380805, перераховано грошові кошти на загальну суму 188 570,00 (еквівалент 5 301 807,36 грн.), а саме:
- 30.11.2016 (платіжне доручення № 4 від 30.11.2016) - 20 742,70 євро (еквівалент 561 585,74 грн.) - граничний строк30.03.2017;
- 06.12.2016 (платіжне доручення № 5 від 01.12.2016) - 82 970,80 євро (еквівалент 2 319 998,56 грн.) - граничний строк 05.04.2017;
- 15.12.2016 (платіжне доручення № 6 від 15.12.2016) - 1 885,70 євро (еквівалент 52 802,64 грн.) - граничний строк 14.04.2017;
- 22.12.2016 (платіжне доручення № 8 від 16.12.2016) - 7 542,80 євро (еквівалент 207 744,11 грн.) - граничний строк 21.04.2017;
- 23.01.2017 (платіжне доручення № 1 від 16.01.2017) - 2 828,55 євро (еквівалент 82 486,09 грн.) - граничний строк 23.05.2017;
- 26.01.2017 (платіжне доручення № 2 від 24.01.2017) - 11 314,20 євро (еквівалент330 710,69 грн.) - граничний строк 25.07.2017;
- 01.03.2017 (платіжне доручення № 3 від 20.02.2017) - 2 828,55 євро (еквівалент 81 420,91 грн.) - граничний строк 28.08.2017;
- 06.03.2017 (платіжне доручення № 4 від 02.03.2017) - 9 428,50 євро (еквівалент 270 140,55 грн.) - граничний строк 02.09.2017;
- 06.03.2017 (платіжне доручення № 5 від 02.03.2017) - 11314,20 євро (еквівалент 324 168,65 грн.) - граничний строк 02.09.2017;
- 10.03.2017 (платіжне доручення № 6 від 07.03.2017) - 37 714,00 євро (еквівалент 1 070 749,41 грн.) - граничний строк 06.09.2017.
Імпортний товар по даному контракту надійшов на територію України на загальну суму 188 570,00 євро (еквівалент 5 374 555,95 грн.) згідно МД від 13.04.2017 №ІІА5 0003 0/2017/004666, у тому числі з порушенням законодавчо встановлених строків, а саме на суму 103 713,50 євро (еквівалент-2 796 551,56 грн.).
Враховуючи вищевикладене, відповідачем було зроблено висновок, що ТОВ «ОСОБА_1 ВОДОЛАГА» порушено вимоги ст.2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями.
Суд погоджується з вище зазначеними висновками відповідача, оскільки відповідно до визначення терміна "імпорт товарів", поданого у статті 1 Закону про ЗЕД, імпортом визнається купівля українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарювання товарів як з ввезенням, так і без ввезення їх на територію України. Аналогічне за змістом положення міститься і щодо експорту, під яким у Законі про ЗЕД мається на увазі продаж товарів українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним субєктам господарювання як з вивезенням, так і без вивезення через митний кордон України. На перший погляд, імпорт і експорт товарів у розумінні Закону про ЗЕД може здійснюватися і без фактичного вивезення товарів.
Суд зазначає, що ст.6 Закону про ЗЕД встановлено: права та обовязки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили іншого. Місце укладення угоди визначають законами України. Права та обовязки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) - правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження.
Якщо в договорі не визначено, право якої країни застосовуватимуть, то до договору купівлі-продажу будуть використовувати право країни продавця.
Якщо сторони при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження визначили в ньому умови, за якими застосовується право України, то моментом переходу права власності на товар, згідно з чинним цивільним законодавством України, є момент передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Судом встановлено, що положеннями контракту від 11.11.2016 № 2016-11/11 не визначено місце та порядок переходу права власності на товар.
Також суд зазначає, що норми Закону про ЗЕД стосовно:
а) визначення імпорту як купівлі українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарювання товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України;
б) визначення моменту здійснення імпорту як моменту перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця -
є загальними положеннями в частині регулювання такої сфери відносин, як ЗЕД, і можуть застосовуватися як норми прямої дії тільки у разі, якщо інше не встановлене спеціальним законодавством. Таким спеціальним Законом у цьому випадку є Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Підсумовуючи вище викладене суд зазначає, що факт переходу права власності на імпортований товар є визначальним при встановленні належності зовнішньоекономічної операції до імпортної, тому що законодавчо імпорт визначається як купівля українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів. А за договорами купівлі-продажу передбачається перехід права власності на предмет такого договору.
Водночас, згідно з Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136 (п. 3.3), банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після предявлення останнім документа, який за умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Інструкцією не передбачено зняття з контролю імпортної операції у разі непоставки (неввезення) товарів на митну територію України.
До того ж зазначеним пунктом Інструкції передбачено: якщо для зняття імпортної операції з контролю надано ВМД, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.
Згідно ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами та доповненнями: «Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
ОСОБА_5 банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_5 України Постановою Правління НБУ від 14.09.2016 № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Постанова набирає чинності з 15.09.2016 та діє до 15.12.2016 включно.
Згідно Постанови ОСОБА_5 банку України від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», встановлено: «п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.»
Постанова набирає чинності з 16.12.2016 та діє до 15.06.2017 включно.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, із змінами та доповненням, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених ОСОБА_5 банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом ОСОБА_5 банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Таким чином суд приходить до висновку, що зняття з контролю імпорту товару, переміщення якого через митний кордон підлягає митному оформленню, відбувається лише з наданням банку належним чином оформленої ВМД (інакше вона не потрапить до реєстру ВМД), що підтверджує необхідність ввезення товарів в Україну, а отже позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічному контракту від 11.11.2016 №2016-11/11, який укладено з «ESSA Technopark» (Естонія).
Також судом встановлено, що згідно наданим до перевірки документам, станом на 01.04.2017 встановлена дебіторська заборгованість, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, а саме:
- по контракту від 11.11.2016 № 2016-11/11 - в сумі 20 742,70 євро (граничний термін-30.03.2017);
ТОВ «ОСОБА_1 ВОДОЛАГА» у розділі II "Фінансові вкладення" Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.04.2017 не відображено вищевказані заборгованості, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків.
Відповідно до п. 1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", із змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у ОСОБА_5 банку України. Порядок і термін декларування встановлюється ОСОБА_5 Банком України.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально повинні здійснювати декларування наявності валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" встановлено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях ОСОБА_5 банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419 встановлено, що квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами органові державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ТОВ «ОСОБА_1 ВОДОЛАГА» порушено вимоги ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Водолага" до Головного управління ДФС України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2017 року.
Суддя Спірідонов М.О.
Судове рішення № 70160663, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 07.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/3644/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: