Постанова № 70160630, 02.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 листопада 2017 р. № 820/4221/17

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Ділбаряна А.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Лозоваводоканал Лозівської міської ради Харківської області до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство Лозоваводоканал Лозівської міської ради Харківської області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07 вересня 2017 року № 20-04-4200/1563-0487.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена перевірка позивача, за результатами якої складено акт перевірки та постанову про накладення штрафу від 07.09.2017 № 20-04-4200/1563-0487. Позивач не заперечує проти встановленого порушення, в той же час вважає постанову про накладення штрафу незаконною, посилаючись на те, що відповідач при її винесенні не врахував специфіку його господарської діяльності в частині обовязку забезпечити населення послугами з водопостачання та водовідведення, а також наявність боргів перед позивачем з боку Держави, що вплинуло на його майновий стан.

Представник відповідача не погодився з позовом та надав письмові заперечення, в яких зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що Головне управління Держпраці у Харківській області діяло в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Представник позивача Комунального підприємства Лозоваводоканал Лозівської міської ради Харківської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, наданих через канцелярію суду поясненнях просив розглядати справи без його участі. В судовому засіданні 24.10.2017 представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_1 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.

Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено перевірку додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки № 20-04-4200/1563 (а.с.12-16).

В акті перевірки відповідачем встановлені такі порушення позивача:

- ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - виплата заробітної плати проводиться один раз на місяць через проміжок часу , що перевищує 16 календарних днів, та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Прострочена заборгованість по заробітній платі за травень-червень 2017 року складає 980241,20 грн, в тому числі перед звільненими працівниками;

- ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 108 Закону України «Про оплату праці» оплата праці здійснюється не в почерговому порядку;

- ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» інші платежі здійснюються не після виконання зобовязань щодо оплати праці;

- ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, не проводяться в день звільнення;

- ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України - належно заповнена трудова книжка видається працівникові у день звільнення, але не проводиться з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗПП.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 07.09.2017 № 20-04-4200/1563-0487(а.с.8-10), яким відповідача, на підставі ст. 265 КЗпП України притягнуто до відповідальності за відображені в акті перевірки № 20-04-4200/1563 порушення шляхом накладання штрафу у розмірі 9600 грн.

Позивач не погоджується з правомірністю накладення на нього штрафу, оскільки вважає, що за умови погашення державою заборгованості підприємству з компенсації за надані пільги та субсидії на послуги з водопостачання та водовідведення мав би можливість вчасно розрахуватися по оплаті праці працівників підприємства позивача, а також враховуючи необхідність виконання поточних ремонтів систем водопостачання та водовідведення, а також сплати за електроенергію.

Надаючи оцінку спірній постанові про накладення штрафу від 07 вересня 2017 року № 20-04-4200/1563-0487, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад обєднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Аналіз наведених норм свідчить, що штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, є різновидом фінансової відповідальності, для якої нормативно не передбачені граничні строки притягнення від моменту встановлення факту правопорушення та/або моменту його вчинення, підстави для звільнення від відповідальності, тощо. При цьому з ч.1 ст. 265 чітко вбачається встановлення загальної умови застосування санкцій у вигляді штрафів за вчинення таких правопорушень, а саме обовязковість вини у вчиненні відповідного правопорушення як елементу його складу.

Отже, для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу на підставі ч.2 ст. 265 КЗпП України відповідач мав встановити наявність вини (умислу або необережності) у діях позивача.

В ході судового розгляду справи представники позивача не заперечували проти того, що підприємство на момент проведення перевірки мало заборгованість з оплати праці перед найманими працівниками, однак, як вбачається з акту перевірки, спірної постанови, та не заперечувалося сторонами по справі, впродовж перевіреного періоду напрямками витрачання коштів позивачем, крім оплати праці, були: сплата податків, оплата за спожиту електроенергію, придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, матеріалів, деталей для виконання поточних ремонтів.

Як вбачається з довідки позивача від 07.10.2017 № 2059, заборгованість по пільгам та субсидіям станом на 01.09.2017 становить 1504566,11 грн., станом на 15.09.2017 заборгованість по заробітній платі відсутня.

Судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) встановлено, що основним видом діяльності позивача є: Код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); інші види діяльності: Код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно виключно за винятком часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт чи ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Згідно ч. 1. п. 1 ст. 20 зазначеного закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (в редакції від 11.11.2011 року), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, встановлено, що виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Відповідно до пунктів 1.3, 14.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 року, виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі. Вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об'єкти перебувають на балансі.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 2.1.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України» (в редакції від 21.09.2008), затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 № 30, встановлено порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України, Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, у тому числі юридичних осіб, що здійснюють технічну експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності. Технічна експлуатація систем водопостачання та каналізації здійснюється виробниками згідно із Законами України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону праці», Водним кодексом України, відповідними розділами будівельних норм і правил. Санітарних норм і правил, Державними стандартами, міжвідомчими і відомчими нормативними і керівними нормативними документами в галузі водопостачання і каналізації та іншими нормативними документами.

Відповідно до п. 2.1.6, 2.1.7, 2.1.9, 2.1.11 вказаних Правил технічна експлуатація систем водопостачання і каналізації повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів. Для забезпечення безперебійної і економічної роботи систем водопостачання і каналізації необхідні: профілактичний огляд і планово-попереджувальний ремонт мереж і споруд, їх елементів і устаткування, вжиття заходів щодо попередження, вчасного виявлення і ліквідації аварій. До функцій виробника входять: забезпечення експлуатаційних підрозділів технічною і робочою документацією, необхідними матеріалами, запасними частинами, механізмами, спецодягом, інструментами тощо; здійснення технічного переоснащення та заміни зношених основних фондів, підвищення надійності систем водопостачання шляхом впровадження новітніх енергозберігаючих технологій та обладнання для очистки води. У разі виникнення аварій на спорудах, мережах, устаткуванні систем водопостачання та каналізації виробник повинен негайно вжити заходів для їх швидкого виявлення, локалізації та повної ліквідації.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» державна політика у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення будується на принципах, зокрема:

- гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб;

- заборони відключення об'єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Згідно з вищенаведеним, КП «Лозоваводоканал» має вживати всі необхідні заходи, спрямовані на забезпечення споживачів питною водою, та утримання мереж в належному стані.

Отже, нездійснення позивачем витрат, які були направлені на виконання основного виду діяльності, призвело б до порушення ним спеціального законодавства, яке регламентує діяльність позивача, що могло призвести до перебоїв з водопостачанням та водовідведенням будинків міста Лозова, що, у свою чергу, мало б негативні санітарно-епідеміологічні наслідки.

З урахуванням зазначених обставин, які були встановлені в ході проведеної перевірки відповідачем та підтверджені при розгляді справи судом, суд приходить до висновку, що позивач був притягнутий до фінансової відповідальності при непідтвердженні його вини у вчиненні правопорушення, отже, при недоведеності відповідачем складу правопорушення.

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що за відсутності вини позивача, як обовязкового елементу складу правопорушення, застосування штрафу не є правомірним.

Крім того, суд при прийнятті рішення враховує, що станом на 15.09.2017 заборгованість по заробітній платі позивачем була повністю погашена, в тому числі за рахунок зменшення заборгованості перед КП «Лозоваводоканал» по пільгах та субсидіях, яка станом на 01.10.2017 скоротилася до 645687,35 грн, що підтверджується довідкою № 2066 від 27.10.2017.

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до приписів статті 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Лозоваводоканал Лозівської міської ради Харківської області до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області від 07 вересня 2017 року № 20-04-4200/1563-0487.

Стягнути з Головного Управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40, код за ЄДРПОУ 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Комунального підприємства Лозоваводоканал Лозівської міської ради Харківської області (вул. Степова, буд. 3, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64606, Код ЄДРПОУ 37048692) у розмірі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 листопада 2017 року.

Суддя Білова О.В.