Постанова № 70160604, 06.11.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06 листопада 2017 р. справа № 820/5442/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Актабанк" ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_3 у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_3 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ АКТАБАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 2) зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 включити дані ОСОБА_3 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ АКТАБАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 3) зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників на підставі Повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 із здійсненням відповідного відшкодування коштів в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що ОСОБА_3 є вкладником ПАТ АКТАБАНК і має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але відповідачами створені штучні та безпідставні перешкоди у реалізації цього права. У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "АКТАБАНК" ОСОБА_4 до судового засідання не прибув, про дату, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідач, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Оскільки позивача у даному переліку зазначено не було, тому останнім не допускалася протиправна бездіяльність по

відношенню до позивача та не порушувались його права чи інтереси.

Відповідач, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_5, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що ОСОБА_3 не внесена до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду так як 01.08.2014 року на рахунок позивачки були перераховані кошти в сумі 104.500,00 грн., з рахунку ПАТ "Проммонтаж-4", в якого було укладено з ПАТ "Актабанк" договір банківського рахунку. До того ж ТОВ "Проммонтаж-04" 01.08.2017 року перерахував кошти в сумі 197.000,00 грн. зі свого рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_6 У випадку запровадження ліквідації банку, що в подальшому й сталося, ТОВ "Проммонтаж-04" змогло б отримати кошти заявивши свої вимоги до акцептованих кредиторів у сьому чергу. Таким чином, шляхом розміщення грошей на рахунку позивачки від імені юридичної особи, були штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, зазначив, що процедура ліквідації банку триває до січня 2018 року, а наказом №215 від 20.10.2017 року визнано нікчемним правочин - банківську операцію від 01.08.2014 року про перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Проммонтаж-04" на рахунок ОСОБА_3 за таких підстав просив у задоволенні позовних вимог відмовити, про що позивачу направлене відповідне повідомлення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обовязок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, зясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, враховуючи, що справа скерована на новий розгляд Вищим адміністративним судом України без встановлення відсутності ознак публічно-правового спору, вважає за можливе відійти від раніше сформованої правової позиції з даного питання і вирішуючи спір по суті, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 01.08.2014р. між позивачем, гр.ОСОБА_3 та ПАТ АКТАБАНК було укладено договір банківського рахунку № В47-0043/Т/630222 (а.с.11-12 т.1).

Згідно з випискою про рух коштів 01.08.2014р. від ТОВ «Проммонтаж-04» на вказаний рахунок гр.ОСОБА_3 надійшли безготівкові кошти у розмірі 104.500,00грн. з призначенням платежу перерахування безвідсоткової фінансової допомоги співробітнику (а.с.14 т.1).

16.09.2014 року постановою Правління Національного банку України №576 ПАТ "АКТАБАНК" було віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

Відповідно до ч. 3 ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

16.09.2014р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 90 про запровадження з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК" ОСОБА_7.

Згодом 31.05.2017 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2217, відповідно до якого повноваження ліквідатора ПАТ "Актабанк" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_5 з 07.06.2017 року.

15.01.2015р. Правлінням Національного банку України було прийнято постанову №19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК».

16.01.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №6 з приводу ліквідації ПАТ «АКТАБАНК».

У ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що ні під час дії процедури тимчасової адміністрації в ПАТ «АКТАБАНК», ні під час дії процедури ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» позивач не одержав за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування вкладу за вчиненим з ПАТ АКТАБАНК договором банківського рахунку № В47-0043/Т/630222 від 01.08.2014р. (а.с.11-12 т.1).

При цьому, як з'ясовано судом, позивач ані від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ані від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "АКТАБАНК" ОСОБА_7 жодних письмових повідомлень або рішень не отримував аж до власного письмового звернення (а.с.15-16 т.1), відповідь на яке була надана листом за вих. №738 від 19.02.2015р. (а.с.17, 17 зворот т.1).

Згідно з вказаним листом гр. ОСОБА_3 не включена до Списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з причини переведення деякими клієнтами ПАТ «АКТАБАНК» протягом липня-серпня 2014р. власних коштів зі своїх депозитних рахунків та рахунки інших фізичних осіб, що, на думку Уповноваженої особи Фонду, містить ознаки складу злочину, передбаченого ст.ст.14, 190 Кримінального кодексу України.

З тексту згаданого листа витікає, що перешкодою для включення гр. ОСОБА_3 до названого Списку є відсутність рішень органів правопорядку та прокуратури про закриття кримінального провадження відносно кожного конкретного вкладника.

Розглядаючи справу, суд зазначає, що правовідносини з приводу одержання фізичною особою громадянином відшкодування вкладу до банківської установи за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб унормовані приписами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, за визначенням п.4 ч.1 ст.2 цього закону вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не заперечувала наявності у позивача статусу вкладника банку.

Аналізуючи приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, ст.ст.8-14, 16, 32-35, 37, 47, суд доходить висновку, що від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у певних правовідносинах можуть брати участь Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Директор розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, працівники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема і Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але функції та повноваження цих субєктів є похідними від покладених законом на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завдань, а тому слід вважати, що учасником правовідносин є саме Фонд.

Підтвердженням правильності саме такого тлумачення є зміст п.1 ч.3 ст.16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де зазначено, що позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду, а також зміст ч.1 ст.35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», де вказано, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.

Пунктом 4 ч.3 ст.12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду.

При цьому, за приписами ст.11 вказаного закону Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є колегіальним органом, який складається з 7 осіб.

Таким чином, по даній справі слід вважати, що відповідачем є: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі працівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, призначеного Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки відповідно до положень ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є центральним органом виконавчої влади, то згідно з ч.1 ст.24 КАС України даний спір підлягає розгляду і вирішенню одноособовим складом суду.

Розвязуючи спір, суд бере до уваги, що у силу приписів ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200.000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч.2 ст.ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не заперечувала наявності у вчиненого між позивачем та банком договору статусу договору банківського рахунку, а також не зазначала про необхідність отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною)

Випадки, коли Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відшкодовує кошти вкладникам, викладені законодавцем у ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і суд вважає, що даний перелік слід тлумачити як вичерпний.

У справі відсутні докази, які б однозначно та безперечно показували на належність вкладу позивача, до перелічених у ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» випадків.

Суд відмічає, що порядок дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з приводу визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (ч.1 ст.27); уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак (ч.2 ст.27).

З положень наведеної норми закону слідує, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб формує не перелік вкладників (на чому наголошує позивач у тексті позову), а перелік рахунків вкладників.

Вказаний висновок підтверджується також і змістом ч.3 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За приписами п.4 ч.2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Судом виявлено, що у спірних правовідносинах процедура тимчасової адміністрації діяла від дати реалізації Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення №90 від 16.09.2014р. про запровадження тимчасової адміністрації до дати реалізації Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення №6 від 16.01.2015р. з приводу ліквідації ПАТ «АКТАБАНК».

Пунктом 1 ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачена можливість повідомлення Фондом сторін за переліченими у ч.2 цієї статті договорами про їх нікчемність також і протягом процедури ліквідації банку.

Між тим суд відмічає, що до 03.11.2017 року матеріали справи не містили жодних рішень Фонду про визнання нікчемним вчиненого між позивачем, гр.ОСОБА_3 та ПАТ АКТАБАНК договору банківського рахунку № В47-0043/Т/630222 від 01.08.2014р. (а.с.11-12 т.1).

Будь яких повідомлень Фонду про нікчемність згаданого договору банківського рахунку до 03.11.2017 року матеріали справи також не містили.

На виконання ст.11 КАС України та вимоги ухвали Вищого адміністративного суду від 20.06.2017 року судом витребувано у відповідача нормативно-правовий акт Фонду гарантування вкладів, який би визначав порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій фонду у разі їх виявлення.

І лише 03.11.2017 року після неодноразових вимог суду у порядку ст.11 КАС України відповідачем, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_5, було надано витяг з наказу №215 від 20.10.2017 року щодо затвердження результатів виявлення нікчемних правочинів, з якого вбачається, що затверджено результати щодо виявлення нікчемними правочини, що містить ознаки, встановлені п.7 ч.3 ст.38 закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , зокрема, банківська операція щодо перерахування коштів юридичною особою - ТОВ "Проммонтаж-04" на поточний рахунок фізичної особи, клієнта ПАТ "Актабанк" - ОСОБА_3 проведена в період 01.08.2014 року з призначенням платежу - перерахування фінансової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_5, повідомленням №2546 від 26.10.2017 року сповіщено позивача та ТОВ "Проммонтаж-04" про нікчемність вищезазначеного правочину згідно п.п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З положень наведених вище норм закону вбачається існування запровадженого законодавцем чіткого та вичерпного порядку дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з приводу субєктивного права конкретного вкладника банку на одержання відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду за договором банківського вкладу з ознаками нікчемності, а саме: після введення процедури тимчасової адміністрації Фонд складає 5 видів переліків рахунків (ч.2 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), договори банківського рахунку з ознаками нікчемності підлягають включенню до окремого переліку рахунків вкладників (пятий за черговістю викладення у тексті закону; далі за текстом Перелік рахунків №5), договори за Переліком №5 мають бути перевірені Фондом або під час дії процедури тимчасової адміністрації або під час дії процедури ліквідації банку з попереднім направленням вкладнику письмового повідомлення з приводу виявленої нікчемності правочину.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У тексті позову стверджується про направлення позивачем вимоги про визнання кредиторських вимог, проте суд вважає, що з огляду на положення процитованої норми закону така дія вкладника за договором банківського рахунку не має жодних юридичних наслідків і не припиняє існування права на одержання відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За правилом ч.7 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні ст.70 КАС України доказів, котрі б підтверджували існування згаданої обставини.

Також при відправленні правосуддя в цій справі суд зважає на приписи ч.1 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Отже, слід дійти висновку, що процедура задоволення вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не обмежена законодавцем у часі і не припиняється з настанням події ліквідації банку як юридичної особи.

Розглядаючи справу, суд зауважує, що визначення нікчемного правочину наведено законодавцем у приписах ст.228 Цивільного кодексу України і конкретизоване у положеннях ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Проте, з огляду на зміст заявлених по справі вимог перевірка прийнятого Фондом рішення від 20.10.2017р. (у формі наказу №215 "Щодо затвердження результатів виявлення нікчемних правочинів") про нікчемність правочину банківського вкладу на відповідність закону може бути предметом іншої адміністративної справи, а відтак, ці обставини судом у цій справі не досліджуються та не оцінюються.

Як з'ясовано судом, у спірних правовідносинах процедура прийняття рішення з приводу нікчемності спірного правочину тривала аж до 20.10.2017р. (19.10.2107р. складено протокол про визнання правочину нікчемним, 20.10.2017р. видано наказ про затвердження результатів виявлення нікчемних правочинів), коли було прийнято відповідне рішення у формі наказу.

Жодних належних та допустимих у розумінні ст.70 КАС України доказів вимушеності та розумності дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 з приводу тяганини у вирішенні даного питання матеріали справи не містять.

Надані відповідачем документи, а саме: протокол від 19.10.2107р. та наказ від 20.10.2017р., не містять жодних нових даних, які були б невідомі Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 у процедурі тимчасової адміністрації банку.

За таких обставин, з метою повного та дієвого захисту права позивача суд вважає за необхідне на підставі ст.11 КАС України вийти за межі заявлених вимог та визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 відносно поза розумним сумнівом тривалої та безпідставної нереалізації владної управлінської функції з повернення коштів за вкладом громадянина, яка була припинена лише 20.10.2017р.

У ході розгляду справи судом встановлено, що у спірних правовідносинах Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відносно укладеного між гр.ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; місце реєстрації України, Харківська область, місто Харків, вул..Чебишева, буд.№33) та ПАТ АКТАБАНК договору банківського рахунку № В47-0043/Т/630222 від 01.08.2014р. не було допущено бездіяльності, позаяк вказаний договір взагалі не був включений до жодного з переліку рахунків вкладників.

Отже, підстав для задоволення вимоги про визнання бездіяльності протиправною суд не знаходить.

Суд також не знаходить підстав для задоволення вимоги про зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників на підставі Повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 із здійсненням відповідного відшкодування коштів в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3, адже ці правовідносини ще не відбулись у часі.

Задоволенню вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 включити дані ОСОБА_3 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ АКТАБАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників на підставі Повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК ОСОБА_4 із здійсненням відповідного відшкодування коштів в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3 перешкоджає виявлений судовим розглядом факт винесення рішення у формі наказу від 20.10.2017р. про визнання цього правочину нікчемним.

Оскільки судовим розглядом знайшов підтвердження лише факт порушення прав позивача у публічних правовідносинах тривалим невирішенням суб'єктом владних повноважень питання про визнання правочину нікчемним, то позов підлягає задоволенню лише в цій частині.

У решті вимог позов належить відхилити, адже прийняте у формі наказу від 20.10.2017р. рішення суб'єкта владних повноважень про визнання правочину нікчемним є діючим, а правовідносини за участю Виконавчої дирекції Фонду ще не настали у часі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.7-11, ст.ст. 158-163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Актабанк" ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ АКТАБАНК - ОСОБА_4 з приводу необгрунтовано тривалого невирішення питання про повернення гр. ОСОБА_3 коштів як відшкодування вкладу за укладеним між гр.ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; місце реєстрації України, Харківська область, місто Харків, вул.Чебишева, буд.№33) та ПАТ АКТАБАНК договором банківського рахунку № В47-0043/Т/630222 від 01.08.2014р.

В іншій частині позовних вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м.Київ, вул.Т.Шевченка,33-б,01032, ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; місце реєстрації України, Харківська область, місто Харків, вул.Чебишева, буд.№33) витрати на сплату судового збору у сумі 24,36 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.