Постанова № 70159968, 09.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року справа № 813/3479/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань ОСОБА_1

з участю представників

від позивача – ОСОБА_2,

від відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Енергоінвест-плюс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Енергоінвест-плюс» звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу №2234 від 08.06.2017 року.

Підставами позовної заяви є те, що у запитах контролюючого органу, які надсилались на адресу позивача, відсутня інформація щодо виявлених фактів порушення податкового законодавства та в чому полягають ці порушення, в рамках яких саме заходів та на підставі якої податкової інформації ДФС встановлено такі факти, хоча це є обов’язковою умовою для прийняття рішення про призначення документальної виїзної перевірки на підставі підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву зазначає, що у запиті про надання інформації зазначено, що контролюючим органом вказано про виявлені факти, які свідчать про порушення товариством податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом – постачальником ТзОВ «Елайтінг ЛТД» за період грудень 2016 року – січень 2017 року. Про зазначене вказують результати аналізу податкової інформації, яка отримана та опрацьована відповідно до ст.ст.72, 73 і 74 ПК України та відповідно до п.74.1 ст.74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи. Таким чином, продовжує відповідач, оскільки позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження у відповідь на скерований йому запит, то у контролюючого органу були підстави, визначені ст.78 ПК України, для проведення (призначення) документальної позапланової виїзної перевірки.

Представник відповідача проти позову заперечила, просить у його задоволенні відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

05.04.2017 року відповідачем було надіслано позивачу запит за №3504/10/13-01-14-06-16, на підставі якого товариству слід було надати засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з контрагентом – постачальником ТзОВ «Елайтінг щодо операцій з електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по приєднанню до електричних мереж електроустановок багатоквартирних житлових будинків за період грудень 2017 року – січень 2017 року.

ТзОВ «Енергоінвест-плюс» листом від 15.05.2017 року за №1505-01 повідомив відповідача про те, що, на його думку, у запиті на отримання інформації контролюючим органом не вказано підстави надіслання запиту та не зазначено за наслідками перевірок яких платників податків або отримання якої саме податкової інформації свідчить про порушення ним валютного та іншого законодавства.

При цьому, жодних витребуваних документів контролюючому органу надано не було.

18.06.2017 року відповідачем прийнято наказ №2234, яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Енергоінвест-плюс» з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ «Елайтінг» за період грудень 2017 року – січень 2017 року.

Позивач не погодившись зі згаданим наказом оскаржив його до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до положень підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до положень підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Однією з умов застосування положень наведеної норми є не надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

При цьому, слід зазначити, що вимоги до письмового запиту та підстави для його надіслання сформульовані у п.73.3 ст.73 ПК України.

В матеріалах справи наявний запит контролюючого органу від 05.04.2017 року за №3504/10/13-01-14-06-16, який містить всі необхідні реквізити (підстави для надіслання запиту відповідно до згаданого пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу), а його зміст вказує на те, що у відповідача були підстави для його надіслання, а саме виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.

Як вбачається зі змісту наведеного запиту, такий надіслано за результатами аналізу податкової інформації, яка отримана та опрацьована відповідно до ст.ст.72,73 і 74 ПК України та відповідно до п.74.1 ст.74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи, а саме даних єдиного реєстру податкових накладних та даних показників поданих до податкового органу декларацій та звітів.

У відповідності до визначення ст.16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року за №2657-XII, з наступними змінами та доповненнями, податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з п.74.1 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

В судовому засідання представник відповідача надав суду результати опрацювання зібраної податкової інформації від 20.03.2017 року за №112/13-06-14-08, лист Державної фіскальної служби України «Щодо організації відпрацювання суб‘єктів господарювання» та схему руху товарно-грошових потоків ТзОВ «Профітплюс» за грудень 2016-січень2017, які вказують на те, що контрагент позивача - ТзОВ «Елайтінг» класифіковано як «ймовірна податкова яма» та «транзитер» по окремих операціях за листопад-грудень 2016 року.

Наведені обставини спростовують посилання позивача на те, що запит відповідача не відповідав вимогам чинного законодавства та був надісланий без достатніх на те правових підстав.

Крім того, в цьому контексті слід зазначити і про те, що дії контролюючого органу з приводу надіслання запиту окремо на оскаржувались, а платник податків у строки визначені законодавством надав письмову відповідь на нього, хоч і не по суті викладених у запиті питань.

Відтак, у контролюючого органу були правові підстави для прийняття наказу на проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем під час судового розгляду не доказано обставин протиправності спірного наказу.

За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 листопада 2017 року.

Суддя В.Я.Мартинюк