Постанова № 70159812, 06.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 р. Справа № 804/5094/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2017 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.05.2017 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, винесені Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову з огляду на викладені в запереченнях обставини.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи видно, що на підставі підпункту 75.1.1 пункту75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" з питання своєчасності сплати до бюджету розстрочених сум з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 19.04.2017 №245/28/10-46-13-00178353.

Камеральною перевіркою встановлено порушення вимог п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, вимоги Наказу Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №574, умов договорів про розстрочення податку на прибуток, відповідно до яких встановлено факт несвоєчасної сплати до бюджету розстрочених сум з податку на прибуток у розмірі 234 570 258, 34 грн. в т.ч. із затримкою на: 18789229,00 грн. на 41 день; 164123793,00 грн. на 29 днів; 51657236, 34 грн. на 1 день.

Враховуючи виявлені порушення, відповідачем на підставі акту перевірки від 19.04.2017 №245/28/10-46-13-00178353 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- НОМЕР_1, яким встановлено порушення граничного строку сплати розстрочених сум з податку на прибуток визначеного п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 41 календарний день сплати грошового зобовязання 18789229,00 грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % 3 757 845, 80 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств;

- №0003314613, яким встановлено порушення граничного строку сплати розстрочених сум з податку на прибуток визначеного п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 29 та 1 календарний день сплати грошового зобовязання 215781029, 34 грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 10 % 21578102,93 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до положень пунктів 100.1 та 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент укладання договорів про розстрочення, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

За змістом пункту 100.6. статті 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення

Пунктом 100.8 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобовязань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 цієї статті.

Відповідно до пункту 100.9 статті 100 Податкового кодексу України, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобовязань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З матеріалів справи видно, що за зверненнями ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в 2015 році позивачу надані наступні розстрочення:

- Договір від 05.03.2015 №5 (рішення ДФСУ №53 від 19.02.2015) про розстрочення грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств сумі 304 519 690, 00 грн. з 19.02.2015 по 30.12.2015. Станом на 30.12.2015 підприємством не сплачено 182 711 814, 00 грн.;

- Договір від 30.03.2015 №12 (рішення ДФСУ №88 від 30.03.2015) про розстрочення грошового зобовязання в загальній сумі 219135862,37 грн., в т.ч. по авансовим внескам з податку на прибуток в сумі 37578458,0 грн. з 30.03.2015 по 25.12.2015. Граничний термін сплати перенесено на 30.12.2015. Станом на 30.12.2015 підприємством не сплачено авансових внесків з податку на прибуток в сумі 18 789 230.0 грн.

- Договір від 30.07.2015 №20/1 (рішення ДФСУ №244/4 від 30.07.2015) про розстрочення грошового зобовязання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 14 011 168,0 грн. з 30.07.2015 по 30.09.2015. Граничний термін сплати перенесено на 30 12.2015. Станом на 30.12.2015 підприємством не сплачено 14 011 168.0 грн.

- Договір від 28.08.2015 №24 (рішення ДФСУ №308 від 28.08.2015) про розстрочення грошового зобовязання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 37 578 458,0 грн. з 30.08.2015 по 30.10.2015. Граничний термін сплати перенесено на 30.12.2015. Станом на 30.12.2015 підприємством не сплачено 37 578 458.0 грн.

- Договір від 30.09.2015 №28 (рішення ДФСУ №361 від 30.09.2015) про розстрочення грошового зобовязання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 37 578 458,0 грн. з 30.09.2015 по 30.11.2015. Граничний термін сплати перенесено на 30.12.2015. Станом на 30.12.2015 підприємством не сплачено 37 578 458.0 грн.

- Договір від 30.10.2015 №30 (рішення ДФСУ №453/2 від 30.10.2015) про розстрочення грошового зобовязання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 37 578 458,0 грн. з 30.10.2015 по 30.12.2015. Граничний термін сплати перенесено на 30.12.2015. Станом на 30.12.2015 підприємством не сплачено 37 578 458,0 грн.

- Договір від 30.11.2015 №33 (рішення ДФСУ №486 від 30.11.2015) про розстрочення грошового зобовязання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 37 578 458,0 грн. з 30.11.2015 по 30.12.2015, з термінами сплати 18.12.2015 - 18 789 229,0 грн. та 30.12.2015 - 18 789 229,0 грн. Перенесення сплати розстроченого грошового зобовязання з 18.12.2015 на 30.12.2015 ДФС України не погоджено. Станом на 30.12.2015 підприємством не сплачено 37 578 458.0 грн.

Станом на 30.12.2015 позивач мав несплачені грошові зобовязання за наданими розстроченнями в загальній сумі 365 826 044, 00 грн.

Станом на 30.12.2015 позивачем не здійснено сплату грошових зобовязань у відповідності до вищевказаних договорів про розстрочення, що не заперечується позивачем у позовній заяві.

Суд зазначає, що рішенням ДФС України від 31.12.2015 №509 надано розстрочення на несплачені грошові зобовязання лише з 01.01.2016.

Таким чином, станом на 31.12.2015 вказана сума несплаченого грошового зобовязання, відповідно до п. 14.4.175 Податкового кодексу України, набула статусу податкового боргу. Рішення щодо перенесення термінів сплати розстрочень на строк, що виходить за межі бюджетного року, керівником або заступником керівника Державної фіскальної служби України не приймались

Стосовно термінів сплати відповідно до договору від 30.11.2015 №33 (рішення ДФС України №486 від 30.11.2015) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України, розстрочення, відстрочення грошового зобовязання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором. Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Згідно п.4.10. Порядку №574 у період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом доходів і зборів питання про перенесення строків сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з причин, що не залежать від нього.

Згідно абз. З п.4.10 Порядку №574 рішення про перенесення раніше визначених строків сплати частки розстрочених (відстрочених) сум може бути прийняте тільки за умови погодження зазначеного питання з органом доходів і зборів, який приймав рішення про розстрочення (відстрочення).

Як вже зазначалось судом, у 2015 році залишок несплачених розстрочень ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", наданих згідно рішень Державної фіскальної служби України, з податку на прибуток становив 365 826 044, 00 грн. в тому числі 18 789 229, 00 грн. по строку нарахування 18.12.2015 та 347 036 815, 00 грн. по строку нарахування 30.12.2015.

Суд зазначає, що нарахування, яке відбулось 18.12.2015 року за розстроченням в сумі 18 789 229,00 грн. не було перенесено на 30.12.2015, про що свідчить відсутність погодженого рішення ДФС України та відсутність змін внесених у договір від 30.11.2015 №33 (рішення ДФС України №486 від 30.11.2015).

Стосовно тверджень позивача про сплату 400 000 000, 00 грн. у межах граничних строків та наявності переплати, суд зазначає наступне.

На дату сплати коштів, а саме станом на 28.12.2016, в сумі 400 000 000, 00, підприємство мало зобовязання зі сплати діючих розстрочень на загальну суму 447 015 581, 47 грн., а саме: 26 189 759,92 грн. (за рішенням № 260 від 28.10.2016, договір №22, термін сплати 30.11.2016 - 13 094 879,96 грн. та 30.12.2016- 13 094 879,96 грн.); 365 826 044,00 грн. (за рішенням № 261 від 28.10.2016, договір №23 термін сплати 30.11.2016 - 182 913 022 грн. та 30.12.2016 - 182 913 022 грн.); 54 999 777,55 грн. (за рішенням № 270 від 18.11.2016, договір №25 термін сплати 15.12.2016 - 27 500 000 грн. та 30.12.2016 - 27 499 777,55 грн.)

Відповідно до абзацу 4 п. 4.2 Порядку №574 платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов'язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

В результаті сплати коштів 28.12.2016 підприємством погашено: розстрочення в сумі 26 189 759,92 грн. (за рішенням №260, договір №22), пеня в сумі 18 942,73 грн. та проценти за фактичний строк користування розстроченням в сумі 5 176 126,98 грн.; частка розстрочення в сумі 234 570 258,3 грн. (за рішенням №261, договір №23) та проценти за фактичний строк користування розстроченням в сумі 134 044 912,03 грн.

Суд зазначає, що з 28.12.2016 іншої сплати, крім 400 000 000,00 грн. (платіжне доручення №16 від 26.12.2016) в рахунок погашення наданих розстрочень до 30.12.2016 підприємством не здійснено.

Залишок несплачених розстрочень станом на 30.12.2016 становив 186 255 563,21 грн., в тому числі за розстроченням (рішення №261, договір №23) в сумі 131 255 785,66 грн. Тобто, підприємство не виконало власні договірні зобовязання щодо сплати наданих розстрочень.

Викладене також підтверджується тим, що позивач звертався до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС із заявою від 19.01.2017 №1-4/181 щодо отримання нового розстрочення податкового боргу на суму 186 255 563, 21 грн.

Таким чином, суд зазначає, що наявність податкового боргу унеможливлює існування позитивного сальдо розрахунків.

Стосовно переплати (позитивного сальдо) в інтегрованій картці платника в сумі 44 379 081, 00 грн. станом на 28.12.2016, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані кошти сплачені підприємством 21.12.2016 відповідно до платіжного доручення № НОМЕР_3 від 21.12.2016 в рахунок поточних грошових зобовязань за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства № НОМЕР_4 від 09.11.2016 на суму 44 379 081, 00 грн.

Стосовно посилань позивача про відсутність підстав нарахування штрафів до закінчення дії договорів розстрочення суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.9 Порядку №574, на розстрочені (відстрочені) грошові зобовязання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (податкового боргу).

З акта перевірки від 19.04.2017 №245/28/10-46-13-00178353 видно, що штрафні санкції нараховані на суми грошових зобовязань, які не сплачені у відповідності до термінів вказаних у договорах про розстрочення.

Отже, у звязку з тим, що дія договорів закінчилась, а умови договір позивачем виконані не були, нарахування штрафних санкцій після закінчення дії договорів про розстрочення є правомірним.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що акт перевірки 19.04.2017 №245/28/10-46-13-00178353 стосовно порушення позивачем граничного строку сплати розстрочених сум з податку на прибуток є таким, що базується на приписах чинного законодавства, а прийняті на підставі зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 13.05.2017 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є правомірними.

З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 71, 72, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1