Постанова № 70159758, 30.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№80)» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2017 Державне підприємство «Підприємство ДКВС України (№80)» (далі – ДП «Підприємство ДКВС України (№80)», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач 1), Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державним підприємством «Підприємство ДКВС України (№80)» порушень строків сплати податкового боргу за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2а-16289/10/0470 не було допущено, платежі в рахунок погашення боргу позивачем здійснювались вчасно та у повному обсязі, однак податковим органом було порушено чинне законодавство України та прийнято податкове повідомлення-рішення, яке є неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.08.2017 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що згідно картки особового рахунку з податку на додану вартість Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№80)» станом на 01.01.2013 обліковувалась заборгованість в сумі 30819,94 грн. (за рахунок несплати узгоджених податкових зобов’язань) сплачені кошти за поточними зобов’язаннями зараховувались в рахунок погашення боргу, згідно з черговістю його виникнення, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, що в свою чергу призвело до того, що в інтегрованій картці платника податку в автоматичному режимі розрахувалась штрафна санкція за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань згідно зі статтею 126 Кодексу, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи видно, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку ДП "Підприємство ДКВС України (№80)" з питання своєчасності сплати сум ПДВ відповідно до Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 18.04.2011 по справі №2а-16289/10/0470, податкової декларації з податку на додану вартість №9058062308 від 18.09.2013 за серпень 2013 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9014248532 від 19.03.2014 за лютий 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9021556661 від 18.04.2014 за березень 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9028138606 від 19.05.2014 за квітень 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9033381536 від 12.06.2014 за травень 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9046008071 від 11.08.2014 за липень 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9053238297 від 17.09.2014 за серпень 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9058456972 від 13.10.2014 за вересень 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9066660822 від 17.11.2014 за жовтень, податкової декларації з податку на додану вартість №9073180909 від 18.12.2014 за листопад 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9077989149 від 16.01.2015 за грудень 2014 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9017842251 від 18.02.2015 року за січень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9041891324 від 18.03.2015 за лютий 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9068990121 від 15.04.2015 за березень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9100076298 від 19.05.2015 за квітень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9127134632 від 18.06.2015 за травень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9153205865 від 18.06.2015 за червень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9174921290 від 19.08.2015 за липень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9194002380 від 18.09.2015 за серпень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9213102538 від 16.10.2015 за вересень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9235881464 від 18.11.2015 за жовтень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9252638336 від 14.12.2015 за листопад 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9273505113 від 19.01.2016 за грудень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість №9019183220 від 18.02.2016 за січень 2016 року, за результатами якої складено акт від 21.10.2016 року №664/12-01/8679758.

Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ встановлено порушення вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ.

На підставі акта перевірки від 21.10.2016 року №664/12-01/8679758 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 31.10.2016 року №0004021201, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість на загальну суму 172 620, 68 грн. за затримку на 2947, 2943, 2856, 2845, 2796, 2789, 2707, 2640, 2592, 2581, 2545, 2536, 2468, 2399, 2399, 2300, 2279, 2236, 2206, 2173, 2149, 2144, 2129, 2124, 2120, 2109, 2109, 2094, 2080, 2062, 2062, 2052, 2051, 2034, 2027, 2024, 2002, 2002, 1991, 1976, 1959, 1945, 1927, 1927, 1911, 1905, 1895, 1895, 1892, 1881, 1881, 1868, 1863, 1858, 1857, 1857, 1845, 1839, 1836, 1800, 1788, 1788, 1761, 1761, 1731, 1731, 1724, 1723, 1703, 1689, 1660, 1630, 1625, 1620, 1597, 1596, 1595, 1595, 1595, 1566, 1562, 1561, 1561, 1538, 1535, 1533, 1533, 1532, 1531, 1525, 1525, 1505, 1503, 1502, 1471, 1471, 1471, 1468, 1459, 1459, 1439, 1439, 213, 209, 206, 202, 196, 193, 191, 178, 177, 176, 176, 173, 171, 163, 150, 123, 120, 116, 102, 99, 93, 87, 86, 85, 80, 68, 56, 56, 56 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 863 103, 40 грн.

Також суд зазначає, що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року у справі №2а-16289/10/0470 сплату заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 146 103,87 грн. розстрочено строком на 60 місяців рівними частинами, а саме: щомісячна плата (до 10 числа кожного місяця) рівними частками в сумі 19 101, 73 грн. протягом періоду з 10.01.2012 – по 09.12.2016.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 у справі №2а-16289/10/0470 суму заборгованості ДП «Підприємство КВК №80» з податку на додану вартість зменшено до 1 005 503 грн. 87 коп.

Під час судового розгляду сторони не оспорювали факти декларування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за лютий-серпень 2016 року, а також перерахування позивачем відповідних сум податку до Державного бюджету України.

Також судом встановлено, що на момент здійснення кожного з платежів позивач мав податковий борг, а податковий орган зараховував сплачені позивачем суми в рахунок погашення наявного податкового боргу, що виник у попередніх податкових (звітних) періодах, а не згідно призначення платежу, зазначеного у дорученнях на перерахування коштів. Це підтверджується дослідженими примірниками зворотного боку облікової картки зі сплати податку на додану вартість Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№80)» за 2012 рік – 2016 роки.

У зв’язку із спрямуванням сплачуваних позивачем сум податку на додану вартість, за прострочення сплати яких нараховано штрафні санкції оскаржуваним повідомленням-рішенням, на погашення податкового боргу, що виник у попередніх періодах, податкові зобов'язання за звітні податкові періоди погашались з порушенням визначених законом строків їх сплати, через що податковий орган застосував до позивача штраф відповідно до положень статті 126 Податкового кодексу України.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Як закріплено у статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За нормами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 цього кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За визначенням у підпункті 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашенням податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом; а податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 цих же статті і пункту).

За правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Із системного тлумачення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України випливає, що законом імперативно встановлено обов’язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 100.6 статті 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно з пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.

Враховуючи зазначене, платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, передбаченого статтею 126 Податкового кодексу України, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов’язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.

Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.

Відповідно до наказу ДПА України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» від 17.12.2010 року №953 (зареєстрованого в Мінюсті України від 27 грудня 2010 року за №1350/18645), при визначенні кількості днів затримки сплати податкового зобов’язання (податкового боргу) першим днем прострочення сплати податкового зобов’язання вважається день: - наступний за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання; - наступний за днем, на який переносяться строки сплати податкових платежів, передбачені договором про розстрочення; - наступний за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 №1602/11/10/14-14, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, платежі, які сплачувало Державне підприємство «Підприємство ДКВС України (№80)» згідно графіку погашення розстрочених сум заборгованості по платежам на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 у справі №2а-16289/10/0470 зараховувалися в погашення існуючого боргу в порядку черговості його виникнення.

За наведеного, зарахування податковим орган коштів, що надходили від позивача в оплату податкових зобов’язань із податку на додану вартість за відповідний період на погашення податкового боргу, що виник у попередніх податкових періодах, є правомірним, а отже суд резюмує, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

У зв’язку із цим, підстави для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - відсутні.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0004021201 від 31.10.2016 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

За викладеного вище, суд робить висновок про необхідність відмовити у задоволенні позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№80)» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької південної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2017 року