Постанова № 70159684, 07.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року (12 год. 20 хв.) Справа № 808/2064/17 м.Запоріжжя

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: фізичної особи ОСОБА_2

про: стягнення 29715,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

11.07.2017 Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 29715,12 грн.

На виконання вимог ч.3 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судом було направлено запит до обласного адресно-довідкового підрозділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2.

10.08.2017 на адресу суду надійшла відповідь від обласного адресно-довідкового підрозділу Управління Державної міграційної служби України, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кімн. 25 (а.с.23).

Ухвалою суду від 11.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2064/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 21.08.2017.

Ухвалою суду від 21.08.2017 провадження у справі зупинялось за клопотанням позивача до 10.10.2017.

10.10.2017 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 10.10.2017 провадження у справі зупинялось за клопотанням позивача до 07.11.2017.

07.11.2017 провадження у справі поновлено.

Позивач у судове засідання не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Згідно з вимогами позовної заяви просить стягнути з відповідача 29715,12 грн. податкового боргу, а саме: військового збору у сумі 2127,50 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 27587,62 грн. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України). Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем податкових зобовязань, самостійно визначених ним у податковій декларації про майновий стан і доходи №1600019171 від 21.07.2016. ОСОБА_1 ОДПІ у своєму листі №152/08-29-13-01-113 від 03.08.2016, який був надісланий засобами поштового звязку на адресу відповідача, але ним не отриманий, зазначила про не прийняття уточнюючої декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік від 22.07.2016 №1600019293. Відповідач не скористався своїм правом відповідно до п.49.12 ст.49 ПК України та не оскаржив рішення про відмову у прийнятті уточнюючої декларації. Незалежно від відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобовязаний погасити податкове зобовязання, самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених ПК України. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позов (вх.№27499 від 10.10.2017) у відповідності до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Зазначено, що 16.06.2016 відповідачем була подана звітна податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій помилково задекларовано в рядку 10 (10.1,10.9) розділу II та рядку 18 розділу IV суму в розмірі 141 833,09 грн., яка була прощена (анульована) ПАТ "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором від 04.06.2015 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-07/3157-40 від 09.09.2008, сума податкових зобов'язань з ПДФО в розмірі 27 757,62 грн. та сума військового збору в розмірі 2127,50 грн. У звязку з змінами внесеними до підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України Законом України №321-VIII від 09.04.2015, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеного за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014, а також суми процентів, комісії та/або штрафний санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. У зв'язку з тим, що ПАТ "Райффайзен банк Аваль" здійснив анулювання (прощення боргу) відповідачу частини основної суми боргу, штрафних санкцій, процентів за фінансовим кредитом в іноземній валюті, в даному випадку підлягають застосуванню приписи п.8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, а отже у відповідача не виникало додаткового блага та податкових зобов'язань. За таких обставин 18.07.2016 відповідачем було надано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік з нульовими показниками. З наведених підстав вимоги позивача вважає неправомірними.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано до ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік від 16.06.2016 (вхідний ОДПІ від 21.07.2016 №1600019171), якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 27757,62 грн. З урахуванням часткової сплати/переплати у сумі 170 грн., сума податку склала 27587,62 грн. В поданій декларації також самостійно розраховано суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету платником податків за результатами звітного року 2127,50 грн.(а.с.11).

18.07.2016 відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік (вхідний ОДПІ від 22.07.2016 №1600019293) із зазначенням нульових показників у розділі IV Податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору (а.с.10).

ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03.08.2016 №1542/08-29-13-01-113 відповідачу, зокрема, повідомлено, що в поданій уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік №1600019293 від 22.07.2016 зазначено нульові показники та не міститься коригуючих даних. Відтак зазначено про наявність у відповідача податкового боргу в сумі податкових зобовязань 29885,12 грн., у тому числі з ПДФО 27757,62 грн., з військового збору 2127,50 грн.(а.с.15).

Вказаний лист був направлений на адресу відповідача та повернутий до контролюючого органу без вручення з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15).

Доказів оскарження зазначеного листа в адміністративному порядку відповідачем не надано.

Податкова заборгованість несплачена відповідачем у термін, встановлений нормами податкового законодавства.

Позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 1744-14/829 від 24.03.2017 на суму 29715,12 грн., яка була направлена на адресу відповідача та повернута до контролюючого органу без вручення з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12).

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідачем не надано.

Згідно з даними облікової картки відповідача, а також довідки про заборгованість станом на 07.11.2017 податкова заборгованість відповідача становить 29715,12 грн. (а.с.60-61).

Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобовязаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п.49.11 ст.49 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, контролюючий орган листом від 03.08.2016 №152/08-29-13-01-113 зазначив про неприйняття уточненої позивачем податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік від 22.07.2016 №1600019293 (а.с.15).

За правилами, встановленими п.49.12 ст.49 ПК України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів оскарження рішення контролюючого органу про відмову у прийнятті уточненої декларації.

Відповідно до п.49.16 ст.49 ПК України незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобовязаний погасити податкове зобовязання, самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено обовязок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, податкове зобовязання відповідачем не погашено в установлені строки сплати, відтак набуло статусу податкового боргу.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

За правилами п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до вимог ст. 59 ПК України, відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ф» від 24.03.2017 №1744-17/829 (а.с.12).

Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначеної вище податкової вимоги відповідачем не надано.

Статтею 19-1.1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п. 19-1.1.22 ст. 19-1.1 ПК України); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (п.19-1.1.45 ст.19-1.1 ПК України)

Згідно з підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на викладене та враховуючи, що на даний час податкова заборгованість відповідачем не сплачена, податкова вимога та відповідь позивача про не прийняття уточненої декларації не оскаржені відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 29715,12 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (69057, м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, буд.23-а, кімн.25, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість з військового збору у розмірі 2127 (дві тисячі сто двадцять сім) грн. 50 коп. на користь УК у Вознесенівському районі м. Запоріжжя на розрахунковий рахунок 31118063700007, код платежу 11011000, код одержувача 38025409 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015.

Стягнути з ОСОБА_2 (69057, м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, буд.23-а, кімн.25, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 27587 (двадцять сім тисяч пятсот вісімдесят сім) грн. 62 коп. на користь УК у Вознесенівському районі м. Запоріжжя на розрахунковий рахунок 33117341700007, код платежу 11010500, код одержувача 38025409 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяІ.В.Садовий