Постанова № 70159497, 25.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 р. Справа № 804/3563/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Соборному р-ні м. Дніпра про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень: № НОМЕР_1 від 01.02.2017 р. на суму штрафних санкцій 170 грн., №0001431303 від 01.02.2017 р. з податку на доходи фізичних осіб у сумі 114416,21 грн. та штрафними санкціями на суму 28604,05 грн., № НОМЕР_2 від 01.02.2017 р. з військового збору у сумі 8626,89 грн. та штрафними санкціями 2156,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зазначені податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті за наслідками протиправної перевірки. Вказує, що наказ від 22.11.2016 р. №1084 «Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3А.» винесений на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням в установлений законом строк податкової декларації про отримані доходи за 2015 рік. Однак, факт неподання позивачем декларації у встановлені Податковим кодексом України строки не мав місця, з огляду на те, що відповідно до розяснень, опублікованих на офіційному сайті ДФС, термін подання становить до 31.12.2016 р., вказаний термін підлягає застосуванню з огляду на те, що позивач у 2015 році мала право на податкову знижку згідно ст. 166 ПК України. Вважає, що оскільки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, невиконання вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що перевірка проведена в межах наданих повноважень та відповідно до приписів чинного законодавства; у ході перевірки встановлено, що фізичній особі ОСОБА_3 нараховано дохід у сумі 1648164,43 грн. у вигляді суми прощеного кредиту (додаткове благо), який банком самостійно анульовано за його рішенням, та включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку за формою 1-ДФ, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг анульовано (прощено). Також, контролюючим органом встановлено, що платником податків податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік до контролюючого органу не надавалась, чим порушено п.46.1 ст.46, пп. 49.18.4-49.18 ст.49 Податкового кодексу України. На думку відповідача, позивачем не наведено обґрунтування протиправності винесених податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі п.п.78.1.1.2 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу № 1084 від 22.11.2016 р. Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_3 по операціях з АКІБ «УкрСиббанк» за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2016 р. № 3939/04-63-13-04/НОМЕР_3, у висновках якого вказано про порушення:

- п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16, п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 та п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, щодо неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік;

- абзацу «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб по операціях з отримання додаткового блага за 2015 рік у розмірі 114416,21 грн.;

- п.п. 1.2, 1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобовязань з військового збору по операціях з отримання додаткового блага за 2015 рік у розмірі 8626,89 грн.

На підставі акта від 23.12.2016 р. № 3939/04-63-13-04/НОМЕР_3 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 01.02.2017 р. прийнято :

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 170,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем 114416,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 28604,05 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору за основним платежем 8626,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2156,72 грн.

Досліджуючи правомірність винесених рішень, та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

З матеріалів справи видно, що 09.11.2006 року між ОСОБА_3 (позичальник) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11073862000, відповідно до пунктів 1.1, 1.3 якого позичальнику було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 184960,00 доларів США зі сплатою процентів. Процентна ставка встановлюється у розмірі 10,30% річних.

До вказаного договору встановлений графік погашення кредиту з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 08.11.2027 року.

23.10.2015 року між ОСОБА_3 та банком укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11073862000 від 09.11.20016 року (щодо прощення частини боргу), згідно якої: сторони дійшли згоди, що банк здійснює анулювання (прощення) частини заборгованості позичальника за договором у наступному порядку: подання позичальником банку відповідного клопотання щодо анулювання (прощення) частини заборгованості за договором; погашення позичальником частини заборгованості у розмірі не менше еквіваленту, що дорівнює 1398792,30 грн., у валюті наданого кредиту за договором за курсом уповноваженого банку, а саме за курсом купівлі такої валюти банком на міжбанківському валютному ринку України, що склався на дату купівлі такої валюти.

Згідно п.1.3 додаткової угоди № 1 від 23.10.2015 р., у разі анулювання (прощення) боргу банк, як кредитор, повідомляє позичальника, як боржника, про анулювання (прощення) боргу в відповідному розмірі як боргу платника податку, анульованого кредитором за самостійним рішенням кредитора, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та про включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, за підсумками звітного року. У разі прощення боргу позичальник зобовязується самостійно сплатити всі податки та збори, що передбачені чинним законодавством на день анулювання (прощення) боргу з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації за відповідний період, в якому проводиться анулювання (прощення) боргу. Позичальник також підтверджує, що він чітко усвідомлює податкові наслідки вказаного анулювання (прощення) боргу для нього.

27.10.2015 р. ПАТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання боргу ОСОБА_3 у розмірі 72850,41 дол. США (що еквівалентно 1668703,92 грн.), про що направлено повідомлення від 27.10.2015 р. за вих. № 31-1-61/201, згідно якого кредитна заборгованість в розмірі 71953,72 дол. США (що еквівалентно 1648164,43 грн.) складає сума основного боргу (кредиту).

Так, прощена сума валютного кредиту є додатковим благом та доходом платника податків.

Відповідно до підпунктів 14.1.54 та 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Водночас підпунктом «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Платник податку - боржник, у відповідності до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та у відповідності до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.

Відповідно пункту 49.1 статті 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку обєкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.

Як встановлено судом, банк виконав свій обовязок щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному Податковим кодексом України, та про необхідність сплати податку з такого доходу.

Суд зазначає, що наведеними нормами податкового законодавства прямо передбачено обовязок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Наведене правило повністю відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обовязку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

В редакції станом на 23.10.2015 року пунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

При цьому, згідно з підпунктом 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Таким чином, сума основного боргу (кредиту) прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, складає 71953,72 доларів США.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в редакції станом на 23.10.2015 року, встановлено наступне: ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата); якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків; платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Слід вказати, що в новій редакції абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України законодавець уточнив, що оподаткуванню підлягає лише основна сума боргу.

З огляду на викладене, 71953,72 доларів США (сума основного боргу (кредиту) прощеного (анульованого) кредитором) х курс НБУ на 23.10.2015 року (22,2805 грн.) = 1603164,86 грн.

Отже, висновки акта перевірки від 23.12.2016 р. №3939/04-63-13-04/НОМЕР_3 щодо порушення ОСОБА_3 абзацу «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб по операціях з отримання додаткового блага за 2015 рік у розмірі 114416,21 грн., та, як наслідок, п.п. 1.2, 1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору по операціях з отримання додаткового блага за 2015 рік у розмірі 8626,89 грн. в ході розгляду справи підтверджено.

Проте, суд вказує, що наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.11.2016 № 1084 Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 року в справі № 804/191/17 визнано протиправним та скасовано.

Суд зазначає, що з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою для винесення наказу про проведення перевірки. Зокрема, невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року в справі №21-425а14 та в постанові від 16.02.2016 року в справі №826/12651/14.

На підставі викладеного, зважаючи на скасування наказу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.11.2016 року №1084, спірні рішення від 01.02.2017 року №0001421303, №0001431303, №0001441303, прийняті за наслідками безпідставно проведеної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 71, 79, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 170,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 01.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем 114416,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 28604,05 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору за основним платежем 8626,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2156,72 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2017 року

Суддя ОСОБА_1